Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року Справа № 912/2536/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Алєєвої І.В. Волковицької Н.О. за участю представників сторін:позивачаОСОБА_4 дов. від 29.04.2014відповідачівДивака В.В. дов. від 17.04.2015третьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномпрокурораБоднарчук В.М. посв.№023013розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСеднівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області на постановувід 17.02.2015 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 905/3278/13 господарського суду Кіровоградської області за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_8доУстинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області доСеднівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Відділу Держземагентства в Устинівському районі за участюПрокурора Устинівського району,провизнання договору дійсним ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_8 звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання дійсною додаткової угоди від 11.04.2011 до договору оренди землі від 24.09.2002, укладеної між ОСОБА_8 та Устинівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, зареєстрованої відділом Держкомзему в Устинівському районі Кіровоградської області 01.03.2012 за №352580004000946.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 16.10.2014 залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Седнівську сільську раду Устинівського району Кіровоградської області.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.11.2014 (головуючий суддя Шевчук О.Б., судді Балик В.М., Поліщук Г.Б.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 (головуючий суддя Кузнецова І.Л., судді Герасименко І.М., Прудніков В.В.), позовні вимоги задоволено.

Визнано дійсною додаткову угоду від 11.04.2011 до договору оренди землі від 24.09.2002, укладену між ОСОБА_8 та Устинівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, що зареєстрована відділом Держкомзему в Устинівському районі Кіровоградської області 01.03.2012 за №352580004000946.

З Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь позивача стягнуто судовий збір у сумі 1218,00 грн.

Седнівська сільська рада звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.11.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 і прийняти нове рішення про відмову у позові посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що суди не прийняли до уваги обґрунтовані заперечення відповідача та прокуратури, що призвело до невідповідності висновків судів обставинам справи.

На думку заявника додаткова угода підлягала і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, а тому вона не може бути визнана дійсною на підставі частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України.

Також заявник зазначає, що позивач звертався до неналежної особи про нотаріальне посвідчення договору, оскільки в силу статті 770 Цивільного кодексу України власником спірної земельної ділянки на момент такого звернення була не Седнівська сільська рада, а Устинівська районна державна адміністрація, а станом на момент звернення до останньої така можливість вже була втрачена.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін та прокурора, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи на підставі рішення Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області №154 від 28.12.2001 про надання ОСОБА_8 земельної ділянки із земель резерву площею 150 га в тимчасове користування на умовах оренди строком на 10 років був укладений договір оренди від 24.09.2002.

Відповідно до пункту 8 договору останній набуває чинності після його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і підлягає реєстрації у Седнівській сільській раді.

Вказаний договір 24.09.2002 посвідчений державним нотаріусом Устинівської державної нотаріальної контори Колодіст Є.Г. та зареєстрований у Седнівській сільській раді 24.09.2002 за №26 та в Устинівському районному відділі земельних ресурсів 25.09.2002 за №8.

Розпорядженням голови Устинівської районної державної адміністрації №36-р від 03.02.2011, з урахуванням клопотання Седнівської сільської ради від 13.01.2011 №02-14-4 та на підставі заяви ОСОБА_8, термін дії договору оренди землі, зареєстрованого 24.09.2002 за №27 між Устинівською райдержадміністрацією та ОСОБА_8 загальною площею 143,7га ріллі із земель державної власності (резервного фонду) на території Седнівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва продовжено до 24.09.2021 з встановленням щорічної орендної плати в розмірі 3,2% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнта індексації, ОСОБА_8 зобов'язано провести перереєстрацію договору оренди землі згідно з чинним законодавством.

11.04.2011 відповідно до вказаного розпорядження Устинівською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ОСОБА_8 (орендарем) укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 24.09.2002 між Седнівською сільською радою та ОСОБА_8

Вказаною угодою пункт 2 договору викладено в новій редакції:"Договір укладено на 19 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово про намір продовжити його дію".

Додатковою угодою пункт 2.3 договору також викладено в новій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3,2% від нормативної оцінки земельної ділянки за рік. Грошова плата вноситься на рахунок Седнівської сільської ради №3321581700436 в УДК м.Кіровоград, код - 23093814, МФО 823016".

Додаткова угода зареєстрована у відділі Держкомзему в Устинівському районі 01.03.2012 за №352580004000946.

Судами встановлено, що 19.05.2011 ОСОБА_8 звернувся до Устинівської районної державної адміністрації з заявою, в якій просив посвідчити нотаріально додаткову угоду до договору оренди землі від 24.09.2002 та повідомити його про час, зручний для адміністрації, в якій остання могла з'явитися до Устинівської державної нотаріальної контори з метою нотаріального посвідчення договору, яка була залишена райдержадміністрацією без задоволення та відповіді.

23.06.2014 позивач повторно звернувся до райдержадміністрації з пропозицією нотаріально посвідчити додаткову угоду від 14.04.2011 до договору оренди земельної ділянки, для чого 24.06.2014 з'явитися до Устинівської нотаріальної контори, яка також була залишена без задоволення та відповіді.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивачем до суду із даним позовом про визнання додаткової угоди від 11.04.2011 дійсною в зв'язку з ухиленням Устинівської районної державної адміністрації від нотаріального посвідчення угоди.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із того, що згідно частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент укладення додаткової годи від 11.04.2011) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї з сторін може бути посвідчений нотаріально.

Статтею 18 вказаного Закону встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після державної реєстрації.

В силу вимог частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 640 цього Кодексу (в редакції на момент укладення додаткової угоди) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідально до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Виходячи із наведених норм права та фактичних обставин справи, зокрема, недотримання позивачем та відповідачем-1 вимог про нотаріальне посвідчення додаткової угоди від 11.04.2011, що не відповідає положенням статті 654 Цивільного кодексу України, реєстрація додаткової угоди у відділі Держкомзему в Устинівському районі, у зв'язку з чим, остання вважається укладеною, домовленість сторін по всіх істотних умовах додаткової угоди, що підтверджується їх підписами на угоді та скріпленням печаткою Устинівської райдержадміністрації, виконання умов додаткової угоди ОСОБА_8 шляхом внесення орендної плати в розмірі, передбаченому п.2 угоди, а також ухилення Устинівської райдержадміністрації від нотаріального посвідчення цієї угоди, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання дійсною додаткової угоди від 11.04.2011 до договору оренди землі від 24.09.2002, укладену між ОСОБА_8 та Устинівською райдержадміністрацією.

При цьому, судами зазначено, що повноваження по розпорядженню земельною ділянкою, яка знаходиться на території Седнівської сільської ради за межами населеного пункту та перебуває в оренді у ОСОБА_8 станом на момент прийняття розпорядження №36-р та укладення додаткової угоди належали Устинівській райдержадміністрації, вказана додаткова угода укладена саме до договору оренди землі від 24.09.2002, який зареєстрований в Седнівській сільській раді за №26, а також, що у 2014 році втрачена можливість нотаріального посвідчення додаткової угоди з підстав зміни власника вказаної земельної ділянки, відносно якої укладено додаткову угоду.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки суди припустились порушенням норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Так, судами не досліджений договір, додаткову угоду до якого позивач просить визнати дійсною, оскільки в матеріалах справи відсутній аркуш 9, який зазначено у пункті 8 договору оренди, вчиненого 24.09.2002 на спеціальному бланку для нотаріальних документів серії ВАА №176356 (а.с.10, т.1). Також на звороті цього бланку зазначено, що продовження тексту договору на другому аркуші. Напис нотаріуса про посвідчення договору вчинено на звороті 8 аркуша (а.с.14, т.1). При цьому нотаріус засвідчив, що договір оренди підписано 24.09.2002 в його присутності, в той час як невід'ємною частиною цього договору є договір оренди від 28.12.2001, підписаний тими ж особами.

Згідно частини 3 статті 13 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 07.03.2002 №3116-ІІІ) договір оренди земельної ділянки на строк більше 5 років посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням в обов'язковому порядку, а в редакції частини 3 статті 13 Закону України "Про оренду землі", яка діяла до набрання чинності Закону України від 07.03.2002 №3116-ІІІ, нотаріальне посвідчення договору оренди землі незалежно від строку оренди.

При цьому, необхідне врахувати, що стаття 18 цього Закону передбачала державну реєстрацію договору оренди як на момент укладання договору від 24.09.2002 так і станом на 11.04.2011.

Крім того, при застосуванні приписів статті 220 Цивільного кодексу України судам необхідно мати на увазі, що вона передбачає правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення тих договорів, які потребують лише нотаріального посвідчення.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору по суті, а касаційна інстанція позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.11.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 у справі № 912/2536/14 господарського суду Кіровоградської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Касаційну скаргу Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і І.Алєєва

Н. Волковицька