Історія справи
Постанова ВГСУ від 19.05.2015 року у справі №910/16157/14Ухвала КГС ВП від 05.04.2018 року у справі №910/16157/14
Постанова ВГСУ від 18.02.2015 року у справі №910/16157/14
Постанова ВГСУ від 27.10.2014 року у справі №910/16157/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2015 року Справа № 910/16157/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Самусенко С.С.,
Татькова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод"
на ухвалу Київського апеляційної господарського суду від 30 березня 2015 року
у справі № 910/16157/14
господарського суду міста Києва
за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"
до 1. Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод"
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентіна"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь"
про стягнення 313 967 005,28 грн.
за участю представників
позивача Химчук А.В., Оніщук В.М.
відповідачів 1. не з'явився
2. не з'явився
третьої особи не з'явився
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось з позовом до відповідачів 1. Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентіна" про солідарне стягнення з Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентіна" заборгованості за кредитним договором № 70 від 23 грудня 2010 року у розмірі 26714237,07 дол США, що за курсом НБУ становить 313967005,28 грн.
У процесі розгляду справи до участі у справі було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10 вересня 2014 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2014 року у справі № 910/16157/14 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентіна" прострочену заборгованість у розмірі 22398917,80 дол. США, що еквівалентно 263249933,92 грн., строкову заборгованість зі сплати процентів у розмірі 277186,61 дол. США, що еквівалентно 3257717,96 грн., прострочену заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 1817521,50 дол. США, що еквівалентно 21360961,23 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 102560,03 дол. США, що еквівалентно 1205367,21 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 1891119,61 дол. США, що еквівалентно 19875385,48 грн., 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 407781,69 дол. США, що еквівалентно 4792575,42 грн., 3% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 19149,83 дол. США, що еквівалентно 225064,06 грн.
Постановою Вищого господарського суду від 18 лютого 2015 року Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2014 року та рішення господарського суду міста Києва від 10 вересня 2014 року скасовано, а справу № 910/16157/14 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Під час нового розгляду Публічне акціонерне товариство "Донецький металопрокатний завод" звернувся з зустрічною позовною заявою про визнання припиненою поруки, що надавалася за Договором поруки від 23 грудня 2010 року № 70/Z-5.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06 березня 2015 року у справі № 910/16157/14 вищезазначену зустрічну позовну заяву повернуто заявнику без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Донецький металопрокатний завод" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу господарського суду міста Києва від 06 березня 2015 року зі справи № 910/16157/14 скасувати, справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30 березня 2015 року (судді Ткаченко Б.О., Зеленін В.О., Синиця О. Ф.) відмовлено Публічному акціонерному товариству "Донецький металопрокатний завод" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" (з додатками) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06 березня 2015 року зі справи № 910/16157/14 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Публічне акціонерне товариство "Донецький металопрокатний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30 березня 2015 року скасувати.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 2 ст. 94 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.
У відповідності ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга, остання підписана Кривенко С.І., як представником Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод". Проте, будь-яких доказів, які свідчили про обсяг повноважень на представництво відповідача суду не надано, в матеріалах справи вони не містяться (як про це зазначає в апеляційній скарзі апелянт).
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо вона підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Приписами ст. 95 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і додані до неї документи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апелянтом, у якості доказу надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі надано фіскальний чек від 30 січня 2015 року (проте, Публічне акціонерне товариство "Донецький металопрокатний завод" оскаржує ухвалу суду від 06 березня 2015 року) із зазначенням: "ГОСПОД СУД, 69001 ЗАПОРІЖЖЯ". Будь-яких інших доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі суду апеляційної інстанції надано не було.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Публічним акціонерним товариством "Донецький металопрокатний завод" не надано належних та допустимих доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі, а саме: Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк", Товариству з обмеженою відповідальністю "Авентіна" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Електропосталь".
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).
Публічне акціонерне товариство "Донецький металопрокатний завод" не надало суду доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі та просило суд звільнити його від сплати судового збору.
Клопотання мотивоване тим, що Публічне акціонерне товариство "Донецький металопрокатний завод" перебуває у скрутному фінансовому становищі та не має можливості сплатити в повному обсязі судовий збір у зв'язку з тим, що знаходиться в зоні проведення активної фази АТО, де наразі відбуваються відкриті бойові дії, мають місце численні випадки розбою та мародерства.
Розглянувши доводи клопотання Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розгляді питань, пов'язаних зі звільненням від сплати судового збору, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (заяву), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що Публічним акціонерним товариством "Донецький металопрокатний завод" не надано належних та допустимих доказів того, що майновий стан заявника перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі, а тому правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30 березня 2015 року зі справи № 910/16157/14 залишити без змін.
Головуючий суддя І. А. Плюшко
Судді С. С. Самусенко
В. І. Татьков