Історія справи

Постанова ВГСУ від 19.04.2016 року у справі №909/1534/13
Постанова ВГСУ від 21.03.2017 року у справі №909/1534/13
Ухвала КГС ВП від 04.03.2018 року у справі №909/1534/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року Справа № 909/1534/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Алєєвої І.В. Полянського А.Г. за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Івано - Франківської міської радина постановувід 09.06.2015 року Львівського апеляційного господарського судуу справі№909/1534/13 господарського суду Івано - Франківської області за позовом Івано - Франківської міської радидо Приватного підприємства "Інтердак"простягнення збитків у розмірі 305 443,60 грн.В С Т А Н О В И В :

У грудні 2013 року Івано - Франківська міська рада звернулась до господарського суду Івано - Франківської області з позовом до ПП "Інтердак" про стягнення збитків у розмірі 305 443,60 грн., які нараховані за період з 10.07.2008 року по 01.02.2012 року, у зв'язку з використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів на підставі статті 22 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Івано - Франківської області від 28.01.2015 року (суддя М.А. Шіляк) в позові відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні достовірні докази, які б підтверджували наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 305 443,60 грн.

За апеляційною скаргою Івано - Франківської міської ради Львівський апеляційний господарський суд (судді: Т.Б. Бонк, С.М. Бойко, Г.Г. Якімець), переглянувши рішення господарського суду Івано - Франківської області від 28.01.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 09.06.2015 року, вказане рішення залишив без змін з тих же підстав.

Івано - Франківська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано - Франківської області від 28.01.2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Заявник касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою та не надано належної правової оцінки тому, що земельна ділянка комунальної власності загальною площею 0,2960 га по вулиці Гната Хоткевича в м. Івано - Франківську використовується відповідачем з порушенням вимог земельного законодавства, що призвело до значних втрат бюджету м. Івано - Франківська у вигляді неодержання доходу від орендної плати.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 31.08.2006 року між Івано - Франківською міською радою (Орендодавець) та ПП "Інтердак" (Орендар), на підставі пункту 1.29 рішенні IV сесії Івано - Франківської міської ради V демократичного скликання від 06.07.2006 року було укладено Договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування стоянки автомобілів, яка знаходиться на вул. Гната Хоткевича площею 0,2960 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 309 142,4 грн.

Пунктом 6 вказаного договору сторони передбачили, що договір укладено строком на один рік. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 7 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 11 809,00 грн. в рік на підставі розрахунку, поданого орендарем протягом місяця з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Розмір орендної плати підлягає щорічному уточненню відповідно до пункту 8 цього Договору.

Розрахунок орендної плати складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на перше січня поточного року і щороку подається орендарем орендодавцеві до першого лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями. Орендна плата вноситься щомісячно. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня в розмірі три проценти річних від простроченої суми.

Згідно пункту 26.4 орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 20 договору сторони передбачили, що орендар має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання орендодавцем зобов'язань, передбачених цим договором.

Вказаний договір оренди землі був зареєстрований 27 вересня 2006 року у Івано - Франківському міському відділі Івано - Франківської філії центу ДЗК при Держкомземі України.

В подальшому, рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року "Про продовження термінів оренди земельних ділянок", зокрема, було вирішено:

- продовжити ПП «Інтердак» термін оренди земельної ділянки по вул. Гната Хоткевича, площею 0,2960 га, для обслуговування стоянки автомобілів, терміном на один рік (дозвіл на оренду землі - рішення IV сесії Івано - Франківської міської ради V демократичного скликання від 06.07.2006 року);

- продовжити термін дії старих (попередніх) договорів оренди до дати реєстрації нових;

- зобов'язати фізичних та юридичних осіб укласти з міськвиконкомом договір оренди землі (том 1 а.с.154).

Судами також було встановлено, що ПП "Інтердак" 17.07.2009 року звернулось до Івано-Франківської міської ради з проханням продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки площею 0,2960 га по вул. Гната Хоткевича в м. Івано-Франківську, яка була надана терміном на 1 рік згідно рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року (том 1 а.с.15).

Пунктом 10 переліку договорів оренди землі, що підлягають поновленню (продовженню) додатку 1 до рішення XIV сесії Івано-Франківської міської ради від 22.09.2009 року Приватному підприємству "Інтердак" було продовжено термін дії оренди земельної ділянки площею 0,2960 га по вул. Гната Хоткевича в м. Івано-Франківську для обслуговування стоянки автомобілів терміном на 1 рік та вирішено зобов'язати фізичних та юридичних осіб укласти з міською радою договір оренди землі.

Листами (претензіями) від 23.02.2010 року, листопада 2010 року, 15.11.2011 року Івано - Франківська міська рада неодноразово нагадала ПП "Інтердак" про необхідність оформлення права користування земельною ділянкою в найкоротші строки, оскільки земельна ділянка використовується останнім без правовстановлюючих документів.

Крім того, під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 14.09.2011 року управлінням Держкомзему в м. Івано-Франківську було здійснено вихід на місце розташування земельної ділянки площею 0,2960 га по вул. Гната Хоткевича в м. Івано-Франківську та встановлено, що земельна ділянка площею 0,2960 га по вул. Хоткевича у м. Івано-Франківську використовується на підставі договору оренди земельної ділянки від 27.09.2006 року. На час проведення перевірки термін дії вказаного договору закінчився, а нового укладено не було, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України та свідчить про використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Так, 06.10.2011 року Управлінням Держкомзему у м.Івано-Франківську було винесено письмовий припис, яким зобов'язано ПП «Інтердак» виготовити правовстановлюючі документи на земельну ділянку (укласти новий договір оренди землі) та зареєструвати їх у встановленому законом порядку (том 1 а.с. 17).

За рішенням Івано-Франківської міської ради від 17.01.2012 року № 559-18 відмовлено ПП "Інтердак" в поновлені терміну оренди земельної ділянки.

В подальшому, листом № 430/01-19/13-в від 16.02.2012 р. ПП "Інтердак" було запропоновано взяти участь в роботі комісії по визначенню збитків нанесених Івано-Франківській міській раді, що підтверджується поштовим реєстром від 16.02.2012 р. та поштовим чеком від 16.02.2012 р. № 2689.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 26.04.2012 року було затверджено Акт визначення розміру збитків Івано-Франківській міській раді (неодержаних доходів від орендної плати за землю) від 24 лютого 2012 року, в якому, зокрема, було зазначено, що ПП «Інтердак» користується земельною ділянкою за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Гната Хоткевича, площею 0,2960 га, згідно рішення сесії міської ради від 10.07.2008 року дану земельну ділянку передано користувачу в оренду та зобов'язано його укласти договір оренди землі. Проте такого договору не укладено і не сплачується орендна плата за землю, внаслідок такої бездіяльності користувача Івано-Франківській міській раді завдано збитків, внаслідок чого ПП «Інтердак» нараховано 305 443,6 грн. збитків за користування земельною ділянкою за період з 10.07.2008 року по 01.02.2012 року.

Листом від 21.05.2012 р. ПП "Інтердак" було запропоновано добровільно відшкодувати Івано-Франківській міській раді визначені збитки за використання земельної ділянки з порушенням норм земельного законодавства, проте вказані збитки останнім сплачені не були, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з ПП "Інтердак" збитків у розмірі 305 443,60 грн., які нараховані за період з 10.07.2008 року по 01.02.2012 року, у зв'язку з використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів на підставі статті 22 Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 12 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад. Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності. Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

Статтею 206 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом положень статей 122, 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Аналогічна норма закріплена у статті 16 Закону України «Про оренду землі».

Статтями 152, 156, 157 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статтею 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведених норм матеріального права та змістів прийнятих Івано - Франківською міською радою рішень про продовження термінів оренди земельних ділянок від 10.08.2008 року та від 22.09.2009 року дає підстави для висновку, що саме на землекористувача - ПП "Інтердак" покладався обов'язок укладення відповідних договорів оренди спірної земельної ділянки.

Проте, вказане було залишено судами першої та апеляційної інстанції поза увагою, як й з'ясовування причин не оформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючим суб'єктом усіх залежних від нього заходів щодо одержання документів, за якими набувається право землекористування, у сукупності з оцінкою визначенного розміру заподіяних збитків.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Івано - Франківської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі №909/1534/13 та рішення господарського суду Івано - Франківської області від 28.01.2015 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Івано - Франківської області.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

А. Полянський