Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Справа № 925/1296/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 рокуу справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест"до1. Управління економічного розвитку виконавчого комітету Смілянської міської ради 2. Смілянської міської ради за участю третьої особиСмілянське комунальне підприємство "Наш дім"простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" звернулось до господарського суду з позовом до Управління економічного розвитку виконавчого комітету Смілянської міської ради, у якому з урахуванням заяви від 24.10.2013 року про уточнення вимог, просило стягнути 19 827,98 грн. за спожиту теплову енергію у період жовтня 2011 року-квітня 2012 року.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 17.09.2013 року та від 03.10.2013 року залучено до участі у справі у якості відповідача Смілянську міську раду, а Смілянське комунальне підприємство "Наш дім" третьою особою.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.11.2013 року позов задоволено у повному обсязі та постановлено про стягнення з відповідача - Управління економічного розвитку виконавчого комітету Смілянської міської ради 19 827,98 грн.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 року рішення місцевого господарського суду скасовано та постановлено нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 13.03.2014 року порушено касаційне провадження у справі, за скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приймаючи постанову про скасування рішення суду першої інстанції і відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції посилався на те, що оскільки відносини сторін не врегульовані відповідним договором, заявлені до відповідача вимоги про стягнення вартості спожитих послуг є безпідставними.

Проте погодитись з наведеними апеляційним господарським судом мотивами відмови у позові не можна.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, частина будинку № 108 по вул. Свердлова у м. Сміла перебуває на балансі Управління економічного розвитку виконавчого комітету Смілянської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 21.09.2012 року в якому зазначено, що частина нежитлового приміщення загальною площею 139,3 кв.м. за вказаною вище адресою належить територіальній громаді і знаходиться на праві оперативного управління у відповідача.

За рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради № 651 від 20.10.2010 року, єдиним виконавцем житлово-комунальних послуг з теплопостачання у м. Сміла визначено ТОВ "Сміла Енергоінвест", яке відповідно до своїх функцій забезпечувало у період жовтня 2011 року - квітня 2012 року теплопостачання приміщення Управління економічного розвитку виконавчого комітету Смілянської міської ради, надавши останньому послуг на загальну суму 19 827,98 грн., що підтверджується наявними у справі доказами, які відповідачем не оспорюється.

За таких обставин, коли відповідач - Управління економічного розвитку виконавчого комітету Смілянської міської ради споживши теплову енергію у спірний період не оплатило її вартість, що ним і не заперечується, тобто спожило послуги за рахунок позивача в порушення вимог ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати сплати йому вартості наданих ним послуг на суму 19 827,98 грн., обґрунтовано постановив про задоволення позову, і підстав для скасування рішення місцевого суду з наведених апеляційним господарським судом мотивів не було.

Керуючись ст. ст. 85, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 року скасувати, а рішення господарського суду Черкаської області від 07.11.2013 року залишити без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко