Історія справи
Постанова ВГСУ від 19.02.2015 року у справі №904/3641/13
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2015 року Справа № 904/3641/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коробенка Г.П.
суддів Прокопанич Г.К.
Шаргала В.І.
за участю представників:
Позивача: не з'явився;
Відповідача: не з'явився;
Третьої особи: не з'явився;
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року
у справі № 904/3641/13 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО-Капітал"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан-Дніпро"
про стягнення 524 903,48 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2014 року (суддя Васильєв О.Ю.) у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" до товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО-Капітал" про стягнення 524 903,48 грн. збитків відмовлено (т. 3, а.с. 130-134).
Не погодившись з прийнятим місцевим господарським судом актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову про стягнення збитків на суму 524 903,48 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 524 903,48 грн. збитків (т. 3, а.с. 137-138, 165-167).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року (головуючий Верхогляд Т.А., судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (т. 3, а.с. 148).
Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржений судовий акт скасувати, справу передати на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду (т. 3, а.с. 157-158).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.02.2015 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.02.2015 року (т. 3, а.с. 155-156).
У судове засідання 19.02.2015 року представники сторін не з'явились, причин неявки суду не повідомили.
Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування апеляційною інстанцією норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Апеляційною інстанцією встановлено, що до апеляційної скарги додано платіжне доручення № 2517 від 15.12.2014 року про сплату судового збору у розмірі 5 249,03 грн., що є менш ніж встановлено законодавством, оскільки виходячи з суми стягнення, сума судового збору повинна складати 5 431,99 грн.
Враховуючи зазначене, апеляційний господарський суд повернув без розгляду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ".
Проте, такі висновки апеляційної інстанції є хибними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Згідно п. 2.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду виходячи саме з оспорюваної суми. При цьому оспорюваною є та сума, із стягненням якої не погоджується особа, що подає скаргу; ця сума може співпадати з ціною позову (якщо рішення оскаржується в повному обсязі) або не співпадати (якщо рішення оскаржується в певній частині майнових вимог). Наприклад, за вимогою про стягнення 1 млн. грн. прийнято рішення про стягнення 700 000 грн. та відмову у стягненні решти 300 000 грн.; подаючи апеляційну чи касаційну скаргу на таке рішення, позивач сплачує судовий збір з розрахунку 300 000 х 2 % : 100 х 50 % : 100, тобто оспорюваною є сума 300 000 грн.; якщо ж це рішення оскаржує відповідач у частині задоволення позовних вимог, то оспорюваною буде відповідно сума 700 000 грн.
Як вбачається з апеляційної скарги, поданої до апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" просило рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову про стягнення збитків на суму 524 903,48 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 524 903,48 грн. збитків (т. 3, а.с. 137-138, 165-167).
Отже, оспорюваною позивачем сумою є 524 903,48 грн., а належний до сплати судовий збір за подання відповідної апеляційної скарги повинен складати 5 249,03 грн.
Враховуючи те, що товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" сплачено судовий збір у встановлених порядку і розмірі - 5 249,03 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2517 від 15.12.2014 року, висновки апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги без розгляду є такими, що прийняті з порушенням як матеріального, так і процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Згідно ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року у справі № 904/3641/13 скасувати.
Справу № 904/3641/13 передати до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2014 року до розгляду.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді: Г.К. Прокопанич
В.І. Шаргало