Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року № 908/1424/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А.суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В.за участі представників: позивача: відповідача: 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Орловський С.О., Шаповал А.М., Новіков О.Ф., Проценко Г.А. Закарлюка І.В. не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Гуляйпільського районного споживчого товариствана рішення та постановуГосподарського суду Запорізької області від 13 травня 2015 р. Донецького апеляційного господарського суду від 27 липня 2015 р. у справі№ 908/1424/15-гза позовомГуляйпільського районного споживчого товариствадо 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Гуляйпільської міської ради, комунального підприємства "Гуляйпільський ринок" Гуляйпільської міської ради Запорізької області товариство з обмеженою відповідальністю "Кооперативний ринок"про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володінняВСТАНОВИВ:

У березні 2015 р. позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання за ним права власності на нерухоме майно - незавершений будівництвом павільйон "Кисловодськ" площею 1122,3 кв.м., розташований за адресою: м. Гуляйполе, вул. Базарна, 1/ вул. Ворошилова, 21, нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Гуляйполе, вул. Базарна, 1-А та витребування у Гуляйпільської міської ради малоцінного та швидкозношувального майна: сейфи металеві, стіл офісний двотумбовий, стіл чорний, крісло, стілець, сейф, шафа, телефон стаціонарний, калькулятор, вогнегасник, урна, конвектор, жалюзі, решітки металеві, ворота металеві, хвіртка металева, стелажі для м'яса, колода для м'яса, столи для розрубування м'яса, сокира, ваги циферблатні, ваги товарні, гирі у комплекті, гирі для товарних вагів у комплекті; адмінбудівлі ринку (адмінприміщення 80 м.кв., розрубка 20 м.кв., лабораторія (20м.кв), прилавки бетонні (3 ряди), прилавки металеві (1 ряд), туалет цегляний, асфальтована ринкова територія, огорожа цегляна, заасфальтована площадка (2175 кв.м.), металева огорожа (11.5 м.), заасфальтована площадка (2385 м.кв.), металева огорожа (70м), металеві ворота, металеві літні павільйони (3шт), бетонні прилавки (12 шт.), холодильна камера з агрегатом; нерухомого майна (об'єкт незавершеного будівництва) павільйону "Кисловодськ", а саме: торгові контейнери (інвентарний №81, 82, 83, 84, 85, 86, 87), навіс (інвентарний №113), навіс (інвентарний №114), замощення (інвентарний № 11), ворота (інвентарний №2), ворота (інвентарний №3), ворота (інвентарний №5), ворота (інвентарний №6), ворота з хвірткою (інвентарний №7), огорожа (інвентарний №4), баки для сміття.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.05.2015р. (суддя Попова І.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2015 р. (головуючий - Сгара Е.В., судді - Будко Н.В., Склярук О.І.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (п. 3 ст. 60 Закону).

Згідно приписів ст. 60 вказаного Закону підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Цією ж статтею унормовано, що сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право: 1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад; 2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, листом № 312/01-12 від 24.09.2013 р. Гуляйпільський міський голова звернувся з пропозицією до позивача розглянути питання передачі майна Гуляйпільського районного споживчого товариства, яке знаходиться на території ринку, у комунальну власність Гуляйпільської міської ради.

На адресу Гуляйпільської міської ради надійшло клопотання голови правління Гуляйпільського районного споживчого товариства від 26.09.2013 р. № 120, в якому зазначено, що товариство не заперечує проти передачі майна до комунальної власності територіальної громади м. Гуляйполе торгівельно-складських та допоміжних будівель і споруджень центрального міського ринку.

Гуляйпільська міська рада, розглянувши клопотання Гуляйпільського районного споживчого товариства, прийняла рішення № 6 від 26.09.2013 р. щодо передачі до комунальної власності територіальної громади м. Гуляйполе торгівельно-складських і допоміжних будівель і споруд центрального міського ринку, керуючись ч. 5 ст. 16, ч. 2 ст. 60 , п. 18 ч. 6 ст. 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", приймаючи до уваги рішення міської ради від 15.08.2013 р. № 8 "Про створення КП "Гуляйпільський ринок" та надала згоду на передачу із приватної власності Гуляйпільського районного споживчого товариства до комунальної власності територіальної громади м. Гуляйполе об'єктів нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля (адмінбудівля ринку) за адресою: м. Гуляйполе, вул. Базарна, 1-а; об'єкт незавершеного будівництва - павільйон "Кисловодськ" за адресою: м. Гуляйполе, вул. Базарна, 1/вул. Ворошилова, 21.

Рішенням № 6 від 14.11.2013 р. Гуляйпільська міська рада затвердила акти приймання майна, що передається від Гуляйпільського районного споживчого товариства до комунальної власності територіальної громади м. Гуляйполе.

За актами приймання майна, що передається від Гуляйпільського районного споживчого товариства до комунальної власності територіальної громади міста Гуляйполе, №1, 2, 3, 4 від 01.10.2013р. було передано: малоцінні необоротні матеріальні активи первісною власністю 7925, 31 грн. залишковою вартістю 3735, 31 грн. згідно з додатком №1, основні засоби первісною вартістю 120345, 77 грн. залишковою вартістю 68634,21 грн. згідно з додатком №2, нерухоме майно (об'єкт незавершеного будівництва) - павільйон "Кисловодськ" згідно з додатком №3, документи згідно акту №4. Також, за актом №2 (згідно з додатком№2) передано об'єкт нерухомості - адмінбудівлю ринку, який заявлений у позові як нежитлова будівля, розташована за адресою: м.Гуляйполе, вул. Базарна, 1-А.

Акти підписано головою комісії, заступником комісії та членами комісії, зокрема Шаповал Г.М., яка є юристом Гуляйпільського районного споживчого товариства - позивача по справі.

Право власності територіальної громади м. Гуляйполе на заявлені у позові об'єкти нерухомості зареєстровано в визначеному законодавством порядку (т.1, а.с.110- 115) та передано у повне господарське віддання комунальному підприємству "Гуляйпільський ринок".

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визнання судом права власності спрямовано на усунення перешкод у здійсненні власником свого права та виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Підставою такого позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності на майно, та ст.16 Цивільного кодексу України, яка передбачає визнання права як способу захисту цивільних прав та інтересів. Необхідною умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно.

Проте, на час звернення позивача до суду право власності на спірні нежитлову будівлю за адресою: Запорізька область, Гуляйпільський район, м. Гуляйполе, вул. Базарна, 1а та незавершене будівництво, павільйон "Кисловодськ" зареєстровано за територіальною громадою міста в особі Гуляйпільської міської ради, що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно та свідоцтвом про право власності (т.1. а.с. 110-115).

Позовні вимоги щодо витребування у Гуляйпільської міської ради малоцінного та швидкозношувального майна є необгрунтованими, з огляду на відсутність у вказаного майна індивідуально-визначених ознак в розумінні ст. 184 Цивільного кодексу України, наявність яких є обов'язковою умовою для заявлення віндикаційного позову.

Крім того, позивачем не доведено факту незаконного володіння відповідачами спірним майном, оскільки право власності на спірні об'єкти нерухомості було набуто відповідачем-1 на підставі рішення Гуляйпільської міської ради № 6 від 26.09.2013р., яке не скасовано у судовому порядку, це право власності зареєстровано у визначеному законом порядку, а тому відсутні підстав вважати, що Гуляйпільське районне споживче товариство є власником спірного майна.

Посилання позивача, що визначене у додатку №2 майно належить на праві власності Гуляйпільському районному споживчому товариству на підставі даних бухгалтерського обліку (оборотна відомість по рахунках сумового обліку), не є належним доказом наявності права власності в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищевказаного, господарські суди прийшли до правильного висновку про те, що право власності територіальної громади м. Гуляйполе в особі Гуляйпільської міської ради на спірні об'єкти нерухомості в силу приписів ст. 328 Цивільного кодексу України набуте правомірно, відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у зв'язку із чим позовні вимоги про визнання права власності та витребування майна задоволенню не підлягають.

Також, відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції дав належну правову оцінку доводам позивача щодо наявності в матеріалах справи двох рішень Гуляйпільської міської ради №6 від 26.09.2013р. різного змісту та обгрунтував свої міркування про врахування саме рішення, яке містить підпис міського голови та печатку міської ради, з огляду на встановлені обставини справи, враховуючи пояснення представника відповідача-1 та міського голови Гуляйпільської міської ради, надані у судовому засіданні і представлені в обґрунтування вказаних пояснень документи.

Таким чином, доводи касаційної скарги, які в основному повторюють доводи апеляційної скарги, що спростовані висновками суду апеляційної інстанції, не містять підстав для скасування судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу Гуляйпільського районного споживчого товариства залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 13 травня 2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27 липня 2015 року у справі за № 908/1424/15-г - без змін.

Головуючий, суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова Суддя Л. Стратієнко