Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року Справа № 904/9654/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, С.Могилрозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"на постановувід 23.07.2014Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/9654/13за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"простягнення 35 486,04 грн.В судове засідання прибули представники:позивачаШляєв І.В. (дов. № 84 від 01.01.2014),відповідачаЧобанюк Т.М. (дов. № 52-16/77 від 23.01.2014)Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 35 486,04 грн, з яких: 31 474,08 грн - плата за користування вагонами, 4 011,96 грн - збір за зберігання вантажу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014 (суддя І. Колісник) у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі з огляду на наступне.

06.11.2008 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладений договір № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (далі - Договір).

Відповідно до пункту 16 Договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі: за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України; за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Здавання вагонів проводиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна (пункт 6 Договору).

У травні - червні 2013 року залізницею були прийняті порожні вагони власності третіх осіб для перевезення на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

За наказом № 373 від 06.06.2013 о 00:30 год. були затримані вагони на станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до зазначеного наказу затримці підлягали вагони №№ голова 53196408 хвіст 50059096 у кількості 57 вагонів, індекс поїзда 4671-69-4672 з вантажем - 49 на своїх осях, 5 - кокс, 1 - сталь листова, 1 - прокат чорних металів, 1 - балки та швелери, що перевозились у поїзді №3551.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 37 від 06.06.2013, що прибули поїздом № 3551 06.06.2013 о 00:20 год. на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу.

Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 3094 від 06.06.2013.

Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 06.06.2013 року о 01:20 год.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 37 від 06.06.2013 затримані вагони, що прибули поїздом № 3551, відправлені поїздом № 3551 07.06.2013 року об 15 год. 40 хв.

На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 про застосування відповідальності вантажовласника на підтвердження зайнятості колій призначення вагонами вантажовласника за увесь час з моменту затримки поїзду із спірними вагонами і до закінчення їх затримки на станції підходу - Кривий Ріг - Головний.

Надалі, за наказом № 379 від 06.06.2013 о 15:25 год. були затримані вагони №№ голова 55585319 хвіст 56119779 у кількості 38 вагонів, індекс поїзда 4673-25-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 3502з, аналогічних до наказу № 373 від 06.06.2013 підстав.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 46 від 06.06.2013, що прибули поїздом № 3502 06.06.2013 о 10:30 год. на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу.

Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 126 від 06.06.2013.

08.06.2013 о 19 год. 40 хв. у журналі № 3 диспетчерських розпоряджень по Криворізькій дирекції залізниці на відміну наказів по затриманих поїздах форми ДУ-58 зареєстровано наказ № 813 про надання дозволу станції Кривий Ріг-Західний відправити поїзд № 3502, який був затриманий за наказом № 379, з оформленням усіх необхідних документів.

Встановивши наведені вище обставини справи, місцевий господарський суд зазначив про наступне.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила).

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (зареєстрованих в Мінюсті України 15.03.1999 № 165/3458) усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).

Однак, акти ГУ-23 № 3094 від 06.06.2013 та ГУ-23 № 126 від 06.06.2013 складені з порушенням вимог пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами, згідно з яким, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції та вантажовласником.

Надані позивачем акти загальної форми підписані лише представниками залізниці, тому не можуть служити належним доказом підтвердження викладених в них обставин. Доказів виклику представників вантажоотримувача для підписання актів на віднесення відповідальності вантажовласника, в порядку, визначеному Правилами користування вагонами і контейнерами, позивач не надав.

Акт загальної форми про відмову в підписанні спірних актів не складався, до справи позивачем не долучений. Неузгодженість сторонами порядку та місця підписання актів на віднесення відповідальності вантажовласника не позбавляє позивача обов'язку складання актів у порядку, визначеному законодавством, а саме пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами.

Разом з цим, позивачем надане Положення про зайнятість лише 10 колій, у той час як згідно з Єдиним технологічним процесом роботи під'їзної колії ВАТ "Гірничо-збагачувальний комбінат" і станції примикання Кривий Ріг Придніпровської залізниці колії IА, II, IIА також призначені для приймально-відправних операцій. Позивач не надав доказів неможливості подачі спірних вагонів на ці колії.

Крім того, за вказаним Положенням на коліях № 1б та № 14 у період з 08:00 год. до 16:30 год. 06.06.2013 року (08:30 год.) була знята напруга, що свідчить про відсутність вини відповідача у неможливості доставки вагонів на ці колії, а відтак і в їх затримці у вказаний період часу.

У Положенні про зайнятість колій позивач посилається на те, що деякі колії певний час використовувались для проведення маневрових робіт, обробки вагонів, обгону локомотива згідно з ЄТП роботи під'їзної колії на станції Кривий Ріг, але докази проведення відповідних робіт не надані.

З огляду на зазначене вище, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог та необхідність відмови у їх задоволенні.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 (колегія суддів: В. Прудніков, Е. Орешкіна, Л. Широбокова) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.14 скасоване, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Постанова мотивована наступним.

Позивачем надані докази повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ВАТ " Південний гірничо-збагачувальний комбінат", які зареєстровані у книзі повідомлень фГУ-2, ксерокопії витягів з яких додані до матеріалів справи.

ПАТ " Південний гірничо-збагачувальний комбінат" надана суду довідка про наявність вільних колій на станції Допоміжна на підтвердження можливості прийняти спірні вагони зі станції Кривий Ріг. Водночас відповідачем не доведений факт прийняття ним заходів з реагування на повідомлення позивача про подавання вагонів, зокрема повідомлення позивача про готовність вагонів до забирання та виконання ним вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", згідно з п.п. 1- 4 якої ДСП ст. Кривий Ріг запитує сусідню станцію про відправлення поїзда по телефону, ДСП станції Допоміжна натискає кнопку "дача згоди", загорається зелена лампочка "отримання згоди"; після чого, ДСП станції Кривий Ріг натискає поїзну кнопку початку маршруту і здійснюється рух поїзда на ст. Допоміжна.

Водночас, факт здійснення відповідачем зазначених дій позивач заперечує.

Враховуючи наведене вище, апеляційний господарський суд зазначив про наступне.

За відсутності згоди відповідача на прийняття вагонів на свою під'їзду колію, невключення "зеленого" вхідного сигналу світлофора, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити відповідні вагони на приймально-здавальні колії станції Допоміжна, залізниця була позбавлена можливості виконати покладені на неї зобов'язання за Договором.

Зайнятість прийомо-відправних колій по ст. Кривий Ріг, згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно п. 13.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.05 № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

А тому, посилання відповідача на наявність на станції призначення вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів є безпідставними.

На підтвердження факту скупченості вагонів на станції Кривий Ріг з вини вантажоотримувача, позивачем залучено до матеріалів справи відомості ф.ГУ-46, підписані та сплачені ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в повному обсязі.

З посиланням на зазначене вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що затримка вагонів на станціях Кривий Ріг - Західний, Кривий Ріг-Головний мала місце з вини вантажоодержувача, яким несвоєчасно забиралися вагони на свою під'їзду колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції при ухвалені оскаржуваного судового рішення норм права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без зміни.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 8 Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника.

Застосування до вантажовласника відповідальності у вигляді стягнення з останнього плати за користування вагонами та зберігання вантажу у випадку затримки вагонів можливе лише за наявності передбачених законодавством підстав, зокрема, такою підставою є складений відповідно до вимог п. 8 Правил акт загальної форми.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду підтримує висновок місцевого господарського суду щодо кваліфікації актів загальної форми ГУ-23 № 3094 від 06.06.2013 та ГУ-23 № 126 від 06.06.2013, які підписані лише представниками залізниці, як неналежної підстави стягнення з відповідача заявленої позивачем суми заборгованості.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За умови недоведеності позивачем заявлених позовних вимог, постанову апеляційного господарського суду, якою позов задоволений, слід скасувати, а рішення місцевого господарського про відмову у задоволенні позову слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 у справі № 904/9654/13 скасувати.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014 у справі № 904/9654/13 залишити без зміни.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 913,50 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил