Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року Справа № 904/8203/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівУдовиченка О.С., Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу у справі господарського судуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року №904/8203/13 Дніпропетровської області

за заявою до Голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сервіс-Транс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сервіс-Транс"про визнання банкрутом

Представники сторін у судове засідання не з'явились про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21 січня 2014 року (суддя Владимиренко І.В.) затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС" з вимогами кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Електро" на суму 348 335, 72 грн. (IV черга задоволення), затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС", ліквідовано вказану юридичну особу, провадження у справі припинено, зобов'язано ліквідатора в місячний термін з дня винесення даної ухвали передати до архіву фінансово господарські документи банкрута.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року (головуючий суддя Науменко І.М., суддя Павловський П.П., суддя Кузнецов В.О.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 року у справі №904/8203/13 - припинено.

Не погоджуючись із наведеною ухвалою апеляційного господарського суду, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, з проханням її скасувати та направити справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення та невірне застосування норм матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на те, що апеляційний господарський суд не надав належної юридичної оцінки тому, що визнаючи боржника банкрутом, судом першої інстанції не було належним чином досліджено всіх обставин справи та прийнято передчасне рішення, яке унеможливлює виконання податковим органом положень п.11.3 розділу 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, тобто провести документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС", м. Дніпропетровськ.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС", затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС", ліквідовано вказану юридичну особу, провадження у справі припинено, зобов'язано ліквідатора в місячний термін з дня винесення даної ухвали передати до архіву фінансово господарські документи банкрута.

За результатами апеляційного перегляду, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року у складі колегії суддів: головуючий суддя-доповідач Джихур О.В., судді: Лисенко О.М., Вечірко І.О., провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська у даній справі було припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. Справу повернуто до господарського суду першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2014 року наведену ухвалу апеляційної інстанції від 11.03.2014 року скасовано та передано справу на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, оскільки, апеляційною інстанцією не надано оцінки процесуальним діям місцевого господарського суду, зокрема, щодо виконання ліквідатором обов'язку повідомлення про визнання боржника банкрутом податкового органу за місцем перебування на податковому обліку підприємства-боржника. Апеляційний господарський суд ухилився від дослідження наведених вище обставин, тим самим не проаналізувавши чи був належним чином сформований пасив боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України у своїй постанові зазначила, що суд апеляційної інстанції достеменно не встановивши, чи відповідає дійсним обставинам справи той факт, що боржник перебуває на податковому обліку саме у ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Головного управління Міндоходів, а не на податковому обліку у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, дійшов передчасного висновку, коли погодився із судом першої інстанції про підставність затвердження ліквідаційного балансу та припинення провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС", чим порушив приписи ст. 43, 101 ГПК України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 року апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 року у справі №904/8203/13 прийнята до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді-доповідача Науменка І.М., суддів: Павловського П.П., Кузнецова В.О.

Припиняючи порушене ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 року апеляційне провадження щодо розгляду апеляційної скарги ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник в розумінні ст. 91 ГПК України і ст. 1 Закону про банкрутство не є стороною або учасником провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС", оскільки з грошовими вимогами до боржника не звертався.

Разом з тим, апеляційний господарський суд, врахувавши вказівки Вищого господарського суду України у постанові від 12.06.2014 року, встановив, що ТОВ "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС" перебуває на податковому обліку саме у ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Головного управління Міндоходів, а не на податковому обліку у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, отже, оскаржуваною ухвалою господарського суду від 21.01.2014 року права та обов'язки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо неповідомлення останньої про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС", не порушено.

Суд касаційної інстанції погоджується із висновками апеляційного суду, з огляду на наступне.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч.6 ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз.16 ст.1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також, органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Апеляційний господарський суд встановив, що оскаржуючи ухвалу господарського суду від 21.01.2014 року, у даній справі про банкрутство, скаржник не довів статусу кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС". Крім того, матеріали справи свідчать, що Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з грошовими вимогами до боржника не зверталась, відповідні докази відсутні в матеріалах справи, суду першої інстанції або апеляційному господарському суду такі докази не надано.

Господарський суд другої інстанції встановив, що приймаючи оскаржувану ухвалу від 21.01.2014 року у даній справі, господарський суд першої інстанції взяв до уваги додані до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС" докази знаходження боржника на обліку саме в ДПІ Києво-Святошинського району Київської області (виписка з ЄДРЮО та ФОП, довідка АА №872583 ЄДРПОУ, а.с.6-7), а також, докази направлення головою ліквідаційної комісії в адресу ДПІ Києво-Святошинського району Київської області (податкового органу, на обліку в якому знаходиться боржник) форми 8-ОПП та копії протоколу про початок припинення юридичної особи. (а.с.52-55).

Таким чином, апеляційний господарський суд встановив, що під час провадження у справі, місцевим господарським судом дотримано вимоги Закону України про банкрутство з урахуванням особливостей, передбачених нормами ст.95 Закону (ліквідація підприємства власником) та як наслідок вірно сформовано пасив боржника.

Відповідно до вимог ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належність і допустимість доказів Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази перебування ТОВ "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС" на обліку в ДПІ Бабушкінського району м. Дніпропетровська, наявності у ДПІ Бабушкінського району м. Дніпропетровська грошових вимог до боржника, витребувані ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2014 року, 23.06.2014 року в матеріалах справи відсутні.

Органи Державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників в тому випадку, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою ч.1 ст.210 Господарського кодексу України, яка не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Враховуючи ж відсутність в матеріалах справи жодних доказів перебування боржника на обліку в ДПІ Бабушкінського району м.Дніпропетровська та відсутність доказів наявності у даного податкового органу грошових вимог до боржника, слід погодитись із висновком колегії суддів апеляційного господарського суду про те, що оскаржувана ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 року ніяким чином прав та обов'язків Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська не стосується, у зв'язку з чим скаржник не мав правових підстав для оскарження вказаної ухвали.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відсутність у Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 року, та припинення, у зв'язку з цим, апеляційного провадження за поданою податковим органом апеляційною скаргою.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що підстави для скасування прийнятої Дніпропетровським апеляційним господарським судом ухвали від 07.07.2014 року у справі №904/8203/13 - відсутні.

Керуючись п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України, ст.ст. 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року у справі №904/8203/13 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук