Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року Справа № 904/6164/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2015у справі№ 904/6164/14за позовом до проФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" стягнення 36 545,92 грн.за участю представників сторін:позивача: відповідача:ОСОБА_5 ОСОБА_6ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2015 (судді: Первушин Ю.Ю., Золотарьова Я.С., Ніколенко М.О.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 (судді: Прокопенко А.Є., Дмитренко Г.К., Крутовських В.І.), позов задоволено: стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі ПАТ "ПриватБанк") на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі ФОП ОСОБА_4.) 36 545,92 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "ПриватБанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 06.06.2012 між ФОП ОСОБА_4 (Клієнт) та ПАТ "ПриватБанк" (Банк) укладено договір № LGН0000173 про інкасацію коштів (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого Банк власними силами і засобами здійснює інкасацію коштів Клієнта, проводить прийом коштів, виконує їх перерахування та зараховує з урахуванням умов, визначених п. 5.4 цього договору, на поточний рахунок Клієнта на наступний операційний день після проведення інкасації, а у разі підключення клієнта до послуги миттєвого зарахування торговельної виручки в день проведення інкасації (миттєве зарахування протягом 10 хвилин після отримання інкасаторської сумки та підтвердження цього інкасатором через POS-термінал, далі - "Online-інкасація"). Дні і час грошового виторгу (графік) встановлюються Банком з урахуванням режиму роботи Клієнта і його структурних одиниць, планового розміру грошової виручки й інших умов і вказуються в явочній картці, що підписується уповноваженою особою Банку. Банк проводить доставку розмінних монет (банкнот) на умовах цього договору, а Клієнт - здійснює оплату за надані послуги в розмірі та строки, що передбачені цим договором. Строк дії Договору не визначений (п. 7.1. Договору).

Згідно п. 2.1 Договору Банк зобов'язується здійснювати збирання, перевезення і доставку коштів до Банку в інкасаторських сумках (мішках). Інкасація коштів Банком проводиться шляхом збирання сумок з готівкою інкасаторами безпосередньо на підприємствах або через об'єднані каси клієнтів за затвердженим графіком та за адресою, що наведена у Додатку 1. Час проведення інкасації, наведений у додатку 1, може корегуватися по узгодженню сторін (п. 2.2 Договору).

Банк зараховує інкасовану виручку у національній валюті на поточний рахунок клієнта (баланс НОМЕР_1) згідно з додатком 1 (п. 2.4 Договору).

Згідно п. 3.3.4 Договору під супровідною відомістю розуміється чек, який роздруковується з допомогою POS-терміналу.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що Банк несе відповідальність перед Клієнтом за цілісність сумки та цінності, які знаходяться з часу прийняття її в установленому порядку інкасатором від Клієнта і до часу її передачі касиру Банку.

У разі втрати інкасаторами сумки з коштами, а також прийому дефектної сумки, у якій виявиться недостача, Банк несе матеріальну відповідальність перед клієнтом згідно із законодавством України в розмірі, зазначеному в копії супровідної відомості, що залишається в здавача готівки, але не вище фактичного розміру втрати цінностей (пункт 6.3 Договору).

В силу положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору 19.06.2014 об 18:17 год. позивачем передано відповідачу опломбовану сумку з сумою 36 545,92 грн. для інкасації та зарахування даної суми на розрахунковий рахунок позивача.

Проте, в порушення умов Договору відповідач не зарахував інкасовані грошові кошти на рахунок позивача, у зв'язку з чим останній листом звернувся до відповідача з проханням у найкоротші строки здійснити відповідне зарахування.

У відповідь на звернення позивача відповідач листом № 20.1.0.0.0/7-20140714/2194 від 14.07.2014 повідомив, що за зазначеним фактом проводиться перевірка та по її закінченню позивачу буде надано необхідну інформацію.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно витягу з реєстру кримінальних проваджень 19.06.2014 о 18-40, знаходячись за адресою: м. Луганськ, пров. Кримський, 1, невстановлені особи, погрожуючи зброєю, заволоділи автомобілем ВАЗ 21111 д/н НОМЕР_2, у якому знаходились грошові кошти у розмірі 1 000 000 грн.

Торгівельно-промислова палата України у Сертифікаті № 2304 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 29.12.2014 вказала: "події на території м. Луганська Луганської області є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), що унеможливили належне виконання зобов'язань ПАТ "ПриватБанк" за договором про інкасацію № LGН0000173 від 26.04.2012, укладеним з ФОП ОСОБА_4 Початок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) 06 травня 2014 року. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають по теперішній час. Дату закінчення терміну дії обставин форс-мажору (обставин непереборної сили) на момент видачі цього сертифіката (висновку) встановити неможливо".

Дані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача 36 545,92 грн. не збережених інкасованих коштів відповідно до пункту 6.3 Договору.

Заперечуючи проти вимог позивача відповідач зазначав, що інкасовані кошти не зараховані на рахунок позивача у зв'язку з форс-мажорнимими обставинами, а саме через втрату інкасованих коштів годин внаслідок збройного нападу 19.06.2014 о 18-40 на автомобіль інкасаторів у м. Луганську , пров. Кримський, 1. Відповідач вважає, що він не зобов'язаний відшкодовувати позивачу втрачені інкасовані кошти, оскільки їх втрата сталася не з його вини, а у зв'язку з існуванням форс-мажорних обставин.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Пунктом 3 розділу 1 Інструкції з організації інкасації грошових коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні, затвердженою постановою правління Національного банку України від 14.02.2007 № 45, передбачено, що визначення заходів охорони, створення належних умов для забезпечення захисту життя і здоров'я працівників підрозділів інкасації, схоронності валютних цінностей під час їх перевезення та інкасації, а також забезпечення виконання вимог цієї Інструкції покладається на керівника банківської установи, який несе за це відповідальність у порядку, установленому законодавством.

Згідно пункту 2 розділу 1 Інструкції з організації інкасації грошових коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні відповідальність за схоронність довірених банківською установою та її клієнтами валютних цінностей і коштів, що перевозяться та інкасуються підрозділом інкасації коштів та перевезення валютних цінностей згідно з укладеним договором і законодавством несе банківська установа, якій належить цей підрозділ.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу 2 Інструкції з організації інкасації грошових коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні чисельний склад бригади інкасації визначається керівником банківської установи або керівником підрозділу інкасації залежно від складності виконуваних операцій, ступеня ризику та умов, у яких здійснюється інкасація коштів та перевезення валютних цінностей.

Складання маршрутів з інкасації здійснюється з урахуванням безпеки роботи інкасаторів на маршруті, а саме: протяжності маршруту та безпеки вибраного напрямку перевезення, часу роботи інкасаторів на маршруті, наявності вільних та освітлених під'їзних шляхів, часу заїзду для здійснення інкасації, обсягів готівки, що інкасується, тощо (абз. 2 п. 1 гл. 5 розділу 3 Інструкції з організації інкасації грошових коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні).

Відповідно до Сертифікату № 2304 відповідні форс-мажорні обставини на території м. Луганська почались ще 06.05.2014, отже 19.06.2014, на момент здійснення відповідачем інкасації коштів позивача, вони існували вже протягом досить тривалого часу та були загальновідомі.

Вирішуючи спір суди обґрунтовано вказали, що відповідач не міг не усвідомлювати всі ризики при вчиненні операцій щодо інкасації коштів на території проведення антитерористичної операції та мав передбачити всі можливі негативні події, які можуть статися під час даних операцій, а тому мав можливість вжити ряд попереджувальних заходів для їх попередження.

Враховуючи викладене, суди дійшли правомірного висновку, що відповідач не довів вжиття ним всіх залежних від нього заходів для належного виконання Договору, а тому і не довів відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позов про стягнення з відповідача 36 545,92 грн інкасованих коштів.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Доводи за касаційною скаргою зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 1115, 1117 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 № 904/6164/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: Н. Кочерова

В. Саранюк