ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Справа № 924/43/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кролевець О.А.,

Малетича М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999"

на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2017 року

у справі № 924/43/15

господарського суду Хмельницької області

за заявою Приватного підприємства "Строй -Сервіс -999"

про перегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами у справі № 924/43/15 від 03.10.2016р.

за позовом Приватного підприємства "Строй - Сервіс -999"

до Фермерського господарства "Власник"

про стягнення 155 481,83 грн.

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача- не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14 вересня 2015 року у справі № 924/43/15 позов Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999" до Фермерського господарства "Власник" про стягнення 155 481,83 грн. задоволено.

Стягнуто з Фермерського господарства "Власник" на користь Приватного підприємства "Строй - Сервіс - 999"- 155481,83грн. вартості безпідставно набутого майна.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03жовтня 2016 року у справі №924/43/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 06 грудня 2016 року, рішення господарського суду Хмельницької області від 14 вересня 2015 року у справі №924/43/15 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові приватного підприємства "Строй-Сервіс-999" до фермерського господарства "Власник" про стягнення 155481,83 грн. відмовлено.

14 листопада 2016 року на адресу апеляційного суду від позивача - ПП "Строй - Сервіс - 999" надійшла заява про перегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2016 року у справі №924/43/15 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2017 року у справі №924/43/15 (судді Олексюк Г.Є., Мамченко Ю.А., Гудак А.В.) заяву Приватного підприємства "Строй - Сервіс - 999" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2016 року у справі №924/43/15 залишено без задоволення. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2016 року у справі №924/43/15 залишено без змін.

Не погодившись з зазначеною ухвалою Приватне підприємства "Строй-Сервіс-999" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2017 року та справу передати на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції розглянувши заяву Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2016 року у справі № 924/43/15 дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2016 року у справі № 924/43/15 та про залишення зазначеної постанови без змін.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що обґрунтовуючи подану заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилається на пункт 1 частини 2 статті 112 ГПК України, оскільки заявнику стало відомо про істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2016 року у справі № 924/43/15 ПП "Строй - Сервіс - 999" зазначає про те, що висновок Хмельницького відділення КНДІСЕ МЮ України №449315-26 судової будівельно-технічної експертизи від 08 вересня 2016 року є неправдивим, оскільки 27 жовтня 2016 року адвокатом Григоруком С.В. було зроблено адвокатський запит до Миролюбненської сільської ради Старокостянтинівського р-н і до запиту було надано скріншоти зроблені з експертизи.

На даний запит 07 листопада 2016 року сільським головою с. Миролюбне надано відповідь, у якій зазначено, що складським приміщенням з господарськими будівлями, що використовує ФГ "Власник" присвоєна поштова адреса вул. Дружби 2.

Заявник зазначає, що на питання за якою поштовою адресою розташований об'єкт, в якому приватним підприємством "Строй-Сервіс-999" проводились роботи з укладки асфальтобетону, експертом відповіді не надано у зв'язку з її відсутністю.

Відтак, заявник вважає, що на підставі неправдивого висновку судового експерта судом було прийняте помилкове рішення, а відомості щодо поштової адреси і є нововиявленою обставиною.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2017 року слід залишити в силі з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Частиною 2 статті 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, а саме: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом під час вирішення справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01 грудня 2015 року ПП "Строй-Сервіс-999" звернулося до апеляційного господарського суду з клопотанням про призначення будівельно-технічної експертизи (т.2, а.с.114-115).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2015 року призначено у справі №924/43/15 комплексну будівельно-технічну та бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до ст.41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають під час вирішення господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу. Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.

Згідно положень статті 42 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин. У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Таким чином, під час розгляду справи господарським судом в порядку статей 41-42 ГПК України було призначено комплексну будівельно-технічну та бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено спеціалізованій установі.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Разом з тим, заявником не надано суду доказів, що підтверджують встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта №4493/15-26 від 08 вересня 2016 року чи фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Посилання заявника лише на наданий останнім адвокатський запит щодо поштової адреси не є нововиявленою обставиною.

Разом з тим, суд зазначає, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Також, не можуть бути визнані як нововиявлені обставини, викладені в рішенні суду в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), а також юридична оцінка цих обставин та правові підстави рішення або його мотиви, міркування суду щодо застосування норм права. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК (п.3 Постанови Пленуму).

Так, відповідно до ч.5 ст.42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим. (ст.43 ГПК України).

Під час розгляду по суті справи № 924/43/15 в суді апеляційної інстанції, судом надано оцінку даному висновку експерта - як одному з доказів у справі, та прийнято цей доказ до уваги як належний та допустимий. Дана справа була закінчена винесенням остаточного судового рішення, про що зазначено вище. Питання переоцінки цього доказу не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в межах розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами (п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").

Тож, обставини, на які посилається ПП "Строй-Сервіс-999" у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2016 року, ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, а саме, на переоцінці вищезазначеного висновку експерта. Так, заявник наводить обставини, на підставі яких вважає даний доказ неналежним та таким, що не міг бути взятий судом до уваги.

Таким чином, обставини, які ПП "Строй-Сервіс-999" визначає як такі, що є підставою для перегляду рішення у справі №924/43/15, не мають правової природи нововиявлених обставин.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбчає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов"язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. В даному випадку заявником не стверджується, що висновок експерта був "завідомо неправильним". Скасування остаточного судового рішення у даній справі було б невиправданим. (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Желтяков проти України").

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Христов проти України", "Рябих проти Росії").

Відповідно до п. 8.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

ГПК України не надає господарському суду права повертати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо суд вважає, що таких обставин немає. У цих випадках, з'ясувавши за результатами розгляду відповідної заяви в порядку статті 114 ГПК відсутність нововиявлених обставин, господарський суд виносить ухвалу про залишення судового рішення без змін. (п.8.3 Постанови Пленуму).

Отже, зазначені в заяві ПП "Строй-Сервіс-999" обставини, на які заявник посилається як на нововиявлені, такими за своєю суттю не є, оскільки в даному випадку не дотримано принципу одночасної наявності трьох умов існування нововиявлених обставин: їх існування на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви ПП "Строй-Сервіс-999" про перегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2016 року у даній справі за нововиявленими обставинами, оскільки наведені ПП "Строй-Сервіс-999" в заяві обставини не є нововиявленими обставинами, які в розумінні ст.112 ГПК України можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що ухвалу суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2017 року у справі № 924/43/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді О. А. Кролевець

М. М. Малетич