Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 912/905/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. (доповідач) - головуючого, Дунаєвської Н.Г., Кочерової Н.О.,

розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2013 рокуу справі№ 912/905/13господарського судуКіровоградської області за позовомЗаступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим якої виступає Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області дофізичної особи ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва - інженерно-лабораторний корпус Кіровоградського ПКТІ за участю представників: від позивача: Легендзевич О.Ю., від прокуратури: Гудименко Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, звернувся до господарського суду із позовом до фізичної особи ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, укладеного 26.12.2003 між РВ ФДМ України по Кіровоградській області та ОСОБА_4; зобов'язання відповідача повернути за актом приймання-передачі у державну власність в особі РВ ФДМ України по Кіровоградській області об'єкт незавершеного будівництва - інженерно-лабораторний корпус Кіровоградського ПКТІ вартістю 196920,00 грн., який розташований на земельній ділянці розміром 0,9 га у АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2013 у справі №912/905/13 (суддя Коротченко Л.С.) позовні вимоги задоволено повністю.

Місцевий господарський суд послався на п.5.3 договору купівлі-продажу, з урахуванням відповідних змін, за яким будівництво об'єкта незавершеного будівництва мало бути закінчено 26.12.2012. Однак, покупцем не виконано вказані умови договору, що стало підставою для його розірвання.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 (судді: М.О.Дармін - головуючий, О.В.Березкіна, І.М.Подобєд) рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено.

Апеляційна інстанція зазначила, що положення договорів про внесення змін від 02.10.2008 та від 04.02.2011, якими викладено в новій редакції абзац 2 п. 5.3 розділу 5 договору купівлі-продажу, суперечать ст.27 Закону "Про приватизацію державного майна", у зв'язку з чим встановлені судами обставини не можуть бути підставою для розірвання договору.

Заступник прокурора Дніпропетровської області не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції звернувся до Вищого господарського суду України та, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.610, 611 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.01.2014 у справі №912/905/13 касаційну скаргу прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 24.02.2014 у справі №912/905/13 у зв'язку з перебуванням судді Плюшка І.А. у відпустці сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Самусенко С.С. (доповідач), судді Дунаєвська Н.Г., Кочерова Н.О.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та прокуратури, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.12.2003 між РВ ФДМУ по Кіровоградській області як продавцем та фізичною особою ОСОБА_4 як покупцем укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - інженерно-лабораторного корпусу Кіровоградського ПКТІ.

За пунктом 5.3 даного договору покупець зобов'язаний виконувати умови приватизації об'єкта незавершеного будівництва, зокрема, завершити будівництво об'єкта без збереження профілю протягом п'яти років.

Також судами встановлено, що 02.10.2008 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору, яким викладено абзац 2 п.5.3 договору в наступній редакції: "завершити будівництво об'єкта без збереження профілю протягом 7 років з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу".

04.02.2011 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору, яким абзац 2 п.5.3 договору викладено в наступній редакції: "завершити будівництво об'єкта без збереження профілю протягом 9 років з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу".

За ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За частиною другою ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідач обов'язки за договором щодо завершення будівництва виконував, що підтверджується актами поточних перевірок протягом 2005-2010 років, договорами підряду та іншими доказами, дослідженими апеляційною інстанцією.

Стаття 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначає термін дії зобов'язань покупця за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, який не повинен перевищувати п'яти років.

Апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що положення договорів про внесення змін від 02.10.2008 та від 04.02.2011 суперечать ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна", їх недотримання після сплину встановлених законом п'яти років не може бути підставою для розірвання договору купівлі-продажу (див. постанову ВСУ від 09.12.2003 у справі №32/206).

Доводи скаржника щодо порушення та неправильного застосування норм права не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 у справі № 912/905/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: Н. Дунаєвська

Н. Кочерова