Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 904/5361/13 Вищий господарський суду України в складі колегії

Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В., Цвігун В.Л.за участю представників: Генеральної прокуратури України ТОВ "НЗ-інвест" розглянув касаційну скаргу Гудименко Ю.В. Педорич С.І. Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-інвест"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 січня 2013 рокуу справі№ 904/5361/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПрокурора м. Вільногірська Дніпропетровської обл. в інтересах держави в особі Вільногірської міської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-інвест"простягнення збитківВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2013 року (суддя Мартинюк С.В.) відмовлено у позові Прокурора м. Вільногірська Дніпропетровської обл., пред`явленого в інтересах держави в особі Вільногірської міської ради м. Вільногірськ Дніпропетровської обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-інвест" смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровської обл. про стягнення 47 865,14 грн. збитків за користування земельною ділянкою.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2013р. (судді: Бахмат Р. М., Євстигнеєв О.С., Кощеєв І.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2013 р. скасовано.

Прийнято нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-інвест" смт. Ювілейне на користь Вільногірської міської ради м. Вільногірськ Дніпропетровської обл. збитки за користування землею в сумі 47 865 грн. 14 коп.

Суд апеляційної інстанції визнав, що рішення господарського суду винесено з порушенням ст.ст.125, 126, 152,156,157 Земельного кодексу України, Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.93р, висновки не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-інвест" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріального права, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Скаржник доводить, що суд порушив норми ст.ст. 22, 224, 256, 257, 1193 Цивільного кодексу України, ст.ст. 152, 156, 157, 206 Земельного кодексу України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі", Постанову Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284, вважає неправомірним акт визначення збитків від 01.12.2011 р., доводить відсутність всіх елементи складу правопорушення, оскільки можливість отримання вигоди та розмір збитків не доведено, тому стягнення збитків неправомірне; судом безпідставно не застосовано позовну давність про яку заявлено відповідачем.

Розпорядженням від 17.03.2014 р. № 04-05/461 у зв'язку з закінченням періоду тимчасової непрацездатності судді Цвігун В.Л. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Овечкін В.Е., Цвігун В.Л., Чернов Є.В..

Вільногірська міська рада надіслала суду клопотання в якому зазначила свою позицію про необґрунтованість вимог скарги, правильність висновків суду при вирішенні спору та просила розглянути справу без участі свого представника.

Сторони, повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги відповідно до вимог ст. 111-4 ГПК України, в судове засідання не з'явилися, про поважні причини, які перешкодили участі в судовому засіданні суду не повідомляли, про відкладення розгляду справи клопотань не заявляли, інших обставин, які унеможливлюють розгляд справи в суді касаційної інстанції не встановлено, тому суд не вбачає перешкод для перегляду судових рішень за касаційною скаргою без участі учасників судового процесу.

Вищий господарський суд України вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі по вул. Леніна, 41 в м. Вільногірськ, приватизованої шляхом конкурсу від 24.11.2008 р. власником цієї будівлі, яка розташована на вищевказаній земельній ділянці, є відповідач.

Відповідно до п. 5 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля або споруда.

Комісією, створеною рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 09.11.2011 року № 416, відповідно до Акту визначення збитків від 01.12.2011 р., здійснено визначення збитків, завданих Вільногірській міській раді внаслідок неодержання доходу за користування земельною ділянкою загальною площею 945 кв.м., розташованої по вул. Леніна, 41 в м. Вільногірську, ТОВ з II "НЗ-інвест".

Згідно довідкам відділу Держкомзему у м. Вільногірську нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 945кв.м., яка знаходиться в користуванні ТОВ з II "НЗ-інвест", у 2009 році становила - 221923,8грн., у 2010 році - 235040,4грн., у 2011 році - 235040,4грн.

Термін, протягом якого допущено неодержання доходу за користування земельною ділянкою з 19.11.2009р. по 01.11.2011р.

Розмір ставки орендної плати за земельну ділянку встановлено рішенням Вільногірської міської ради від 19.11.2009р. № 1422-83/У в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-інвест" користується земельною ділянкою, яка розташована по вул.Леніна,41, без правовстановлюючих документів, плата за користування земельною ділянкою у 2009, 2010, 2011 роках здійснювалась у розмірі земельного податку.

Згідно заявленого розрахунку неодержання доходу за користування земельною ділянкою товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-інвест" загальною площею 945кв.м. завдало збитки Вільногірській міській раді на суму 47865,14 грн. (сорок сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень чотирнадцять копійок).

Порушенням земельного законодавства спричинено державі в особі Вільногірської міської ради наявні матеріальні збитки, тому як до бюджету територіальної громади не поступила значна сума коштів, які б пішли на благоустрій міста та соціальні виплати громадянам. Ненадходженням плати до бюджету за використання земельної ділянки завдано шкоди державним інтересам.

Статтями 125,126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується відповідним державним актом, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Спірна земельна ділянка до прийняття рішення №1422-83/У від 19.11.09 про надання згоди ТОВ з II "НЗ-інвест" на виготовлення проекту землеустрою щодо її відведення в оренду, у власності чи користуванні будь-яких підприємств не перебувала. В свою чергу, у ТОВ з II "НЗ-Інвест" на час виникнення спору відсутні будь-які правовстановлюючі документи на земельну ділянку загальною площею 945 кв.м., проект землеустрою щодо відведення в оренду спірної земельної ділянки на затвердження взагалі не надано, що свідчить про те, що відповідач використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 156 даного кодексу передбачено, що власникам землі і землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіянні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно з ч.ч.І, 2 ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють у тому числі юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 "Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.93р., власникам та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіянні неодержанням доходів, у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодуванню, згідно з п. З Порядку № 284, підлягають збитки власників землі і землекористувачів, утому числі орендаторів, включаючи і неодержані, якщо вони обґрунтовані. Під неодержаним доходом слід розуміти дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувачу тому числі орендатор, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття. Отже, не отримана своєчасно плата оренди за земельну ділянку є неодержаним доходом міської ради.

Відповідно до п.2 вищезазначеного Порядку розміри збитків, у тому числі неодержані доходи землекористувачів, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських міст обласного значення рад.

Рішенням виконавчого комітету Вільногріської міської ради № 416 від 09.11.11 створено комісію по визначенню та відшкодуванню збитків, спричинених міській раді, у зв'язку з порушенням вимог земельного законодавства ТОВ з II "НЗ-Інвест" та неодержанням доходу за користування земельною ділянкою.

Актом комісії від 01.12.11 затверджено розрахунок збитків, завданих Вільногірської міської раді внаслідок користування ТОВ з II "НЗ-Інвест" земельною ділянкою за період з 19.11.09 по 01.11.11 в сумі 57 092,25грн.

Рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради № 29 від 11.01.12 затверджено Акт комісії від 01.12.11 про визначення збитків в сумі 57 092,25 грн.

При цьому, слід зазначити, що розрахунок збитків здійснювався комісією, до складу якої включено представника ТОВ з II "НЗ-Інвест", який не заперечував проти висновків комісії щодо суми нарахованих збитків.

Отже, рішенням виконавчого комітету Вільногріської міської ради № 416 від 09.11.11, Акт комісії від 01.12.11, рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради № 29 від 11.01.12 не скасовані, відповідачем не оскаржені, та є чинними.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", в редакції яка була чинна на час виникнення спірних відносин річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Аналогічне положення містить ст. 288 Податкового кодексу України, якою регулюється розмір орендної плати за земельну ділянку.

Так, рішення Вільногірської міської ради №1422-83/У від 19.11.09 про надання згоди ТОВ з II "НЗ-Інвест" на час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для комерційного використання встановлено плата за користування земельною ділянкою в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, позивач скористався своїм законним правом щодо визначення відсотків від нормативної оцінки землі, як власник земельної ділянки.

Аналізуючи зміст положень Порядку № 284, можна дійти висновку, що розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету у разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендарем та орендодавцем, або у разі, якщо був би здійснений розрахунок земельного податку. Розмір збитків нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Так, розрахунок збитків, завданих Вільногірській міській раді від неодержання доходу за користування земельною ділянкою підприємством відповідача, здійснювався за ставкою 12% від нормативної грошової оцінки землі. При цьому, вказаний відсоток за користування вказаною земельною ділянкою, застосовано під час розрахунку, на підставі чинного рішення Вільногірської міської ради від 19.11.09 № 1422-83/V.

Вільногірська міська рада, у зв'язку з порушенням відповідачем вимог, встановлених рішенням Вільногірської міської ради від 19.11.2009р. № 1422-83/У, не змогла отримати вказані кошти оскільки договір про плату за землю, передбачений вказаним рішенням (п.2.5, 2.6. рішення) не був укладений.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що Вільногірською міською радою як власником правомірно застосовано при визначення збитків в розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для ТОВ з II "НЗ-Інвест".

Отже, відповідачем не виконано рішення Вільногірської міської ради, що й потягло за собою збитки для позивача у вигляді неодержаного прибутку (втрачена вигода) у вигляді тих самих 12 % річних від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За змістом ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд правильно застосував спеціальне законодавство, яке регулює стягнення збитків у земельних правовідносинах, а саме постанову Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", яка недійсною не визнавалася.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, касаційна інстанція вважає правові висновки господарського суду апеляційної інстанції вірними, такими, що відповідають встановленим фактичним обставинам, посилання скаржника встановлених обставин не спростовують, неправильного застосування норм права не доводять, тому підставами для скасування або зміни оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду бути не можуть.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 р. у справі № 904/5361/13 господарського суду Дніпропетровської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун