Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 904/2808/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі

м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 21.01.2014

та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2013

у справі №904/2808/13 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі

м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області

до Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій"

про стягнення коштів,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулося до господарського суду з позовом до Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" про стягнення (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог) суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 2 287 929,39 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2013 (суддя Манько Г.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 (колегія суддів у складі: Дмитренко А.К. - головуючий, Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" на користь Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області суму недоїмки 1070187,34 грн. єдиного внеску, своєчасно не сплаченої Державним науково-виробничим підприємством "Цирконій" за січень та лютий 2013 року.

Стягнуто з Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій"в дохід Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жотвневому районі м. Дніпропетровська 21403,75 грн. судового збору.

В решті суми позову відмовлено.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі УПФУ) просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2013 в частині відмови задоволення позовних вимог зі стягнення штрафних санкцій та пені та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2014. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування посилається на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2002 господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі № Б 15/52/02 про банкрутство державного науково - виробничого підприємства "Цирконій" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 16).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2013 у справі № Б26-Б15/52/02 процедуру санації державного науково - виробничого підприємства „Цирконій" продовжено до 22.07.2013, а ухвалою суду від 27.08.2013 строк санації державного науково - виробничого підприємства "Цирконій" продовжено ще до 27.02.2014.

У квітні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" 1745239,60грн. недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка складається із заборгованості по єдиному соціальному внеску - 527586,83 грн., штрафних санкцій в сумі 317885,62 грн. і 899767,15 грн. пені.

У заяві від 10.05.2013 № 3372/08/20 позивач збільшив позовні вимоги на 547689,79 грн. - суму недоїмки з єдиного внеску, яка утворилась з 28.02.2013 року по 31.03.2013 року станом на 01.04.2013 року. В поясненнях від 05.12.2013 року №8907/08/20 УПФУ вказує, що в заяві про збільшення позовних вимог внаслідок граматичної помилки невірно вказано суму залишку заборгованості станом на 01.04.2013, яка становить 542689,79 грн.

Заява УПФУ обґрунтована тим, що на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у зв'язку з несплатою або несвоєчасною сплатою Державним науково - виробничим підприємством „Цирконій" єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Управлінням виписано рішення від 22.01.2013 № 63 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в загальній сумі 1217652,77 грн., з них штрафні санкції - 317885,62 грн., пеня - 899767,15 грн.

Вказане рішення отримано представником Державного науково-виробничого підприємства „Цирконій" 25.01.2013, не оскаржено та не сплачено.

Відповідно ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Державному науково -виробничому підприємству „Цирконій" була виписана вимога від 04.03.2013 №Ю-87У про сплату єдиного внеску в сумі 5 883 748,91 грн., яка складається: із загальної суми боргу по єдиному соціальному внеску - 4 665 783,45 грн., штрафних санкцій - 317 995,73 грн., пені - 899 969,73 грн. Вимога була надіслана на адресу боржника та вручена 11.03.2013.

Оскільки, як встановили суди попередніх інстанцій, сума єдиного внеску Державним науково-виробничим підприємством „Цирконій" за січень та лютий 2013 року своєчасно не сплачена, складає відповідно 527586,83 грн. та 542600,51 грн., а тому обґрунтовано задовольнили в цій частині вимоги позивача.

Щодо відмови у стягненні штрафних санкцій та пені колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки нарахування фінансових санкцій та пені відбулося під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введено ухвалою суду від 13.06.2002 у даній справі.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Разом із тим, Закон визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст. 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Виходячи із змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 березня 2013р. у справі № 29/5005/16170/2011, яка відповідно до ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та всіх судів України, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2013 такими, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права та не вбачає правових підстав для їх зміни чи скасування, а доводи скаржника такими, що не спростовують обґрунтованості висновків судів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2013 по справі № 904/2808/13 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.