Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Справа № 916/728/15-г Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівФролової Г.М., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"на постанову від 09.06.2015 Одеського апеляційного господарського судуу справі№916/728/15-г господарського суду Одеської областіза позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "АМПУ"доДержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"простягнення 30 884,42 грн. За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - Моісеєв Д.А. (дов. від 25.12.14)

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення грошових коштів в сумі 30 884,42 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.04.2015 (суддя Літвінов С.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у складі: Ярош А.І., Колоколова С.І., Мацюри П.Ф. рішення господарського суду першої інстанції залишено без задоволення.

ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, 109, 1213 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та ТОВ "Магістральпроект" укладено договір №008/300-0 від 02.04.2013, відповідно до п.1.1 якого виконавець (ТОВ "Магістральпроект") зобов'язується за завданням Замовника (ДП "ІМТП") розробити робочий проект технічного переоснащення площадок з перевалки навалочних вантажів на території 3-го терміналу в ДП "ІМТП".

Відповідно до п.2.2 зазначеного договору, замовник здійснює авансовий платіж в розмірі 30% договірної ціни, при цьому відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість робіт у розмірі 102948,08 грн. із ПДВ.

Сума авансу за договором у розмірі 30884,42 грн. із ПДВ була оплачена відповідно до Платіжного доручення №802 від 17.04.2013 та підтверджена у акті звірки взаєморозрахунків між ДП "ІМТП" та ТОВ "Магістральпроект" станом на 13.06.2013.

За розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 за №133-р "Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту" та відповідно до п.1, 3 наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 за №163 "Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (із змінами відповідно до Наказу МІУ №375 від 10.06.2013) реорганізовано державні підприємства морського транспорту шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них відповідно до розподільчих балансів та утворено внаслідок виділу державне підприємство "Адміністрація морських портів України", яке є правонаступником визначених державних підприємств морського транспорту (у тому числі ДП "ІМТП") в частині майна, прав та обов'язків відповідно до актів приймання-передачі та розподільчих балансів.

Згідно акту приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань №482/19 від 13.06.2013, на виконання наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 №163 "Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства "Адміністрація морських портів України", ДП "ІМТП" передало, а ДП "Адміністрація морських портів України" прийняло майно, майнові права та зобов'язання, в числі яких: - Договір №300-0 від 02.04.2013 із ТОВ "Магістральпроект" (п. 81 розділу 18 Акту "перелік договорів на поставку ТМЦ (робіт, послуг) права та обов'язки за якими переходять від ДП "ІМТП" до ДП "АМПУ"); - Дебіторська заборгованість у сумі 30884,42грн., дебітор ТОВ "Магістральпроект", договір №300-0 від 02.04.2013, дата утворення 17.04.2013, рахунок обліку 631 (розділ 7.3 Акту "дебіторська заборгованість за виданими авансами"); - Податкове зобов'язання у сумі 5147,40грн., контрагент ТОВ "Магістральпроект", договір №300-0 від 02.04.2013, рах. обліку 641 (розділ 16 Акту "інші поточні зобов'язання").

Позивач, зазначивши, що не отримував від ТОВ "Магістральпроект" результати робіт, які є предметом Договору відповідно до п. 1.1., а їх отримав відповідач відповідно до акту приймання-передачі №1/300-0 від 28.11.2013 (із порушенням строку виконання робіт, обумовленого договором, понад 5 місяців), позбавивши позивача, з урахуванням п. 4.6 Договору, можливості звернутись до ТОВ "Магістральпроект" із вимогою щодо повернення 30 884,42 грн. авансового платежу у зв'язку із невиконанням останнім умов Договору, звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з ДП "ІМТП" вартості робіт у розмірі 30 884,42 грн. відповідно до положень ст. 1212, 1213 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Цивільний кодекс України припускає можливість двох видів зобов'язань з безпідставного збагачення: перший вид - зобов'язання, що виникли внаслідок безпідставного придбання (майно набувача збільшується, майно потерпілого зменшується); другий вид - зобов'язання, що виникли внаслідок безпідставного збереження (збереження майна з боку набувача і зменшення або не збільшення майна з боку потерпілого).

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів позадоговірних зобов'язань, обов`язковою умовою виникнення яких є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте чи збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як встановлено судами, 02.04.2013 між ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та ТОВ "Магістральпроект" укладено договір № 008/300-0, предметом якого була розробка робочого проекту технічного переоснащення площадок з перевалки навалочних вантажів на території 3-го терміналу ДП "ІМТП". Відповідач перерахував на рахунок ТОВ "Магістральпроект" авансовий платіж у розмірі 30884,42 грн. із ПДВ за договором.

Таким чином, суди обґрунтовано зазначили, що кошти у розмірі 30884,42 грн. було перераховано на виконання договору №008/300-0 від 02.04.2013 року - тобто за наявності достатньої правової підстави.

З урахуванням наведеного, суди правомірно дійшли висновку про відмову в позові, а тому постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" залишити без задоволення.

Постанову від 09.06.2015 Одеського апеляційного господарського суду у справі №916/728/15-г господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г. Фролова

О. Яценко