Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 925/141/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач)

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ"

на рішення господарського суду Черкаської області від 20.02.2014

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014

у справі № 925/141/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС" (далі - ТОВ "СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС"), м. Харків,

до публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (далі - Товариство) в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ" (далі - ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії), м. Черкаси,

про стягнення 209 508,09 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Сібільова О.В.- предст. (дов. від 24.01.2014)

відповідача - Богушинська В.Л.- предст. Дов. від 16.01.2014)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії 209 508,09 грн. заборгованості (з них 201050,40грн. основного боргу, 7056,04грн. - 3% річних, 1401,65грн. інфляційних втрат), яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням Товариством зобов'язання з оплати товару, одержаного за договором поставки від 21.08.2012 №1208000495 (далі -Договір).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.02.2014 (суддя Чевгуз О.В..), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 (судді Кондес Л.О.- головуючий, Ропій Л.М., Рябуха В.І.), позов задоволено повністю.

Прийняті судові рішення зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статей 526, 527, 625, 627, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) мотивовано неналежним виконанням Товариством зобов'язань з оплати одержаного за Договором товару.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати із прийняттям нового рішення про відмову у позові. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС" просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій без змін.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- відповідно до умов укладеного сторонами Договору ТОВ "СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС" як постачальник зобов'язалося поставити за завданням дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якої є ПАТ "УКРТРАНСГАЗ") в особі філії УМГ "ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ" як замовника "Вузли та приладдя до контрольно-вимірювальної апаратури", а замовник - прийняти і оплатити такий товар;

- відповідно до пункту 3.1 Договору ціна товару становить 201 050,40грн., у тому числі ПДВ - 33 508,40грн.;

- як передбачено пунктом 4.1 Договору, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, проміжними платежами по факту поставки товару протягом 60 календарних днів;

- відповідно до видаткової накладної №343 від 24.09.2012, яка підписана представниками сторін, на виконання умов Договору постачальником поставлено замовнику товар на суму 201 050,40грн. (з ПДВ);

- замовником одержаний товар не оплачено. Сума заборгованості у розмірі 201 050,40грн. підтверджується, зокрема, підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 01.11.2013;

- за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі статті 625 ЦК України замовнику нараховано суму 3% річних та інфляційні втрати.

Причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності чи відсутності підстав для стягнення з ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов договору.

Відповідно до частини четвертої статті 15 ГПК України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої статті 15 ГПК України залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Апеляційний господарський суд, встановивши, що: філія "Управління магістральних газопроводів "ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ" публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", місцезнаходженням якої є місто Черкаси, наділена повноваженнями представляти інтереси Товариства в усіх судах загальної юрисдикції, здійснювати від імені Товариства повноваження сторони у судовому процесі; замовником за Договором виступає дочірня компанія "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якої є ПАТ "УКРТРАНСГАЗ") в особі філії УМГ "ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ", - дійшов обґрунтованого висновку про те, що справа з даного спору територіально підсудна господарському суду Черкаської області.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як унормовано частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (приписи статей 525, 526 ЦК України).

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом (статтею 625 ЦК України) право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Необхідність досудового врегулювання спору шляхом направлення вимоги про сплату інфляційних втрат та річних законом не передбачено. Право на стягнення зазначених сум може бути реалізоване безпосередньо шляхом пред'явлення позову.

Місцевий та апеляційний господарські суди: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги наявність Договору поставки і умови його виконання; встановивши факт прострочення виконання зобов'язання замовником із оплати одержаного товару у строк, визначений Договором (граничний строк оплати -23.11.2012), - дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Черкаської області від 20.02.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 зі справи № 925/141/14 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій