Історія справи

Постанова ВГСУ від 17.06.2014 року у справі №912/982/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 912/982/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Міщенка П.К.

За участю : представника ТОВ "СХІД-РЕСУРС" - Носенко Т.С.; ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" - Дячка І.О.; ТОВ "ОТП Факторинг Україна" - Попадюка І.В.; розпорядника майна ПАТ "Новоукраїнський кар'єр"- Козирицького А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "СХІД-РЕСУРС"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

19.03.2014 та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2014 в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та гр. ОСОБА_6 по справі № 912/982/13 про визнання банкрутом ПАТ "Новоукраїнський кар'єр", -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2013 прийнято до розгляду заяву ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" про порушення провадження по справі про банкрутство, на підставі п.5 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній з 19 січня 2013 року

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 30.07.2013 порушено провадження по справі № 912/982/13 про банкрутство ПАТ "Новоукраїнський кар'єр", на підставі ст.ст. 10, 11, 12, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, введено процедуру розпорядження майном боржника на 115 календарних днів та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Козирицького А.С.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.11.2013 по справі № 912/982/13 визнано грошові вимоги гр. ОСОБА_6 до боржника в сумі 574 936,63 грн. та включено їх в першу чергу реєстру вимог кредиторів ПАТ "Новоукраїнський кар'єр".

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2013 по справі № 912/982/13 визнано грошові вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до боржника в сумі 118 658 492,48 грн. та включено їх до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" позачергово.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2014 по справі № 912/982/13/суддя Коваленко Н.М./ затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Новоукраїнський кар'єр", в тому числі і вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в розмірі 118 658 492,48 грн., які окремо внесено до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника; вимоги гр. ОСОБА_6 в сумі 574 936,63 грн. та включено їх в першу чергу реєстру вимог кредиторів ПАТ "Новоукраїнський кар'єр".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 по справі № 912/982/13 /судді: Кузнецов В.О., Павловський П.П., Кощеєв І.М./ ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2014 змінено в частині визнання черговості кредиторських вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до боржника у розмірі 118 658 492,48 грн. наступним чином: 44 046 128,00 грн. - позачергово; 73 365 659,12 грн. - в четверту чергу; 1 246 705,36 грн. - до шостої черги"; ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2014 в частині кредиторських вимог гр. ОСОБА_6 залишено без змін.

В касаційній скарзі кредитор - ТОВ "СХІД-РЕСУРС" просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

19.03.2014 скасувати в повному обсязі, ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2014 в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та гр. ОСОБА_6 змінити, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким виключити грошові вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" з реєстру вимог кредиторів, а грошові вимоги гр. ОСОБА_6 віднести в сумі 47 66,58 грн. -до першої черги вимог кредиторів, 527 272,05 грн. - до шостої черги вимог кредиторів ПАТ "Новоукраїнський кар'єр".

У відзивах на касаційну скаргу розпорядник майна боржника Козирицький А.С. та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просять суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та вимогам Закону.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Провадження по даній справі про банкрутство ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній після 19.01.2013 року.

Статтею 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

В газеті "Голос України" №150 (5650) від 14.08.2013 р. опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Новоукраїнський кар'єр".

Згідно ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Гр. ОСОБА_6 12.09.2013 подав до суду заяву про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 574 936,63 грн (т.7, а.с.110-118).

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2012 по справі №2-140/11р. стягнуто з ВАТ "Новоукраїнський кар'єр" на користь гр.ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі в сумі 47664,58 грн, 88890,08 грн - середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати з 17.08.2007 про 16.07.2008 та 27644,45 грн - компенсації за затримку виплати заробітної плати за період з вересня 2007 по жовтень 2012 (всього 164199,11 грн).

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 23.01.2013 по справі №2-ц/781/416/13, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляд цивільних і кримінальних справ від 12.04.2013, рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2012 скасовано та ухвалено нове рішення, відповідно до якого стягнуто з ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" на користь гр.ОСОБА_6 574936,63 грн, з яких: 47664,58 грн. - заборгованості по заробітній платі, 27644,45грн. компенсації за затримку виплати заробітної плати за період з вересня 2007 по жовтень 2012 та 499627,60 грн - середнього заробітку за час затримки розрахунку з 17 серпня 2007 по 29 листопада 2012.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На виконання даного рішення суду, 28.02.2013 Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області видано відповідний виконавчий лист, на підставі якого державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новоукраїнського районного управління юстиції 04.03.2013 відкрито виконавче провадження (т.7, а.с.117,118).

Згідно ч.2 п.3 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, вимоги гр. ОСОБА_6 до боржника є безспірними, так як підтверджуються відповідними виконавчими документами, згідно вищевказаних вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку.

Статтею 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено черговість задоволення вимог кредиторів.

Так, згідно п.1 ч.1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у першу чергу задовольняються, зокрема, вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд як першої так і апеляційної інстанції дійшли до правильного висновку про те, що грошові вимоги гр. ОСОБА_6 до боржника підлягають визнанню у загальній сумі 574936,63 грн. та включенню до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" до першої черги, згідно із ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також, оспорюваними судовими рішеннями були визнані грошові вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна", який 12.09.2013 звернувся із заявою до суду про визнання кредитором ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" з сумою вимог у розмірі 118 658 492,48 грн, з урахування розрахунку вимог станом на 27.11.2013 (т.7, а.с.164-249, т.8, а.с.1-123, 193-199).

Як вбачається із матеріалів справи, між ЗАТ "ОТП Банк" (Банк) та ТОВ "Схід-Ресурс" (позичальник), ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр" (майновий поручитель 1) та ВАТ "Новоукраїнський кар'єр" (майновий поручитель 2), правонаступником якого є боржник, укладено договір про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 року (з урахуванням 7 договорів про зміну) (т.7, а.с.220-231, 233-249).

Відповідно до умов вказаного договору від 26.03.2008, Банк надає Позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а Позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі (п.1-1 договору).

Пунктом 1.2 договору встановлено, що положення цього пункту разом з іншими положеннями цього договору являють собою окремий договір (правочин) про солідарну відповідальність Майнових поручителів за Позичальника перед Банком щодо виконання умов цього Договору.

Майнові поручителі підписанням цього договору погоджуються та зобов'язуються разом із Позичальником виступати солідарними боржниками за цим договором. Банк має право звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань до будь-кого з солідарних боржників, як до Позичальника, так і до Майнових поручителів, до одного або до всіх разом, чи до всіх солідарних боржників одночасно. Банк має право звернутись до Майнових поручителів з вимогою про виконання Боргових зобов'язань в повному обсязі чи у визначеній частині. Майнові поручителі відповідають перед Банком за виконання Боргових зобов'язань, в повному обсязі Боргових зобов'язань, всім належним Майновим поручителям на праві власності майном.

Виконання Майновими поручителями частини Боргових зобов'язань не позбавляє Банк права вимоги щодо погашення іншої частини Боргових зобов'язань. Сторони домовились, що виконання Майновими поручителями боргових зобов'язань у відповідності до умов, встановлених цим договором, може здійснюватись Майновими поручителями і без отримання ними вимоги Банку, в тому числі за допомогою договірного списання, що передбачене п. 1.6.2. цього договору.

Пунктом 1.5 договору визначено порядок плати за кредит, так, згідно п.1.5.1 проценти за кредит розраховуються Банком від суми Кредиту на підставі процентної ставки в розмірі (LIBOR +6,66)%, але в будь-якому разі не менше ніж 9,8% річних із розрахунку 360 днів на рік.

Пунктом 1.6. договору сторони погодили умови виконання боргових зобов'язань.

Згідно із п. 1.7.1. кредитного договору Позичальник та/або Майнові поручителі зобов'язані виконати Боргові зобов'язання в повному обсязі в строк до 26 березня 2013 року включно. При цьому, повернення Кредиту здійснюється Позичальником та/або Майновим поручителем щомісяця (починаючи з 7 (сьомого) місяця з дати підписання цього Договору) один раз на місяць, платежами, таким чином, щоб останній платіж припадав на березень 2013 року. Зазначений пункт договору містить графік повернення кредиту.

В подальшому, між сторонами укладено 7 договорів про зміну договору про надання кредиту № CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 року (т.7, а.с.233-249). Вказаними договорами, зокрема, вносились зміни щодо нарахування % за кредит, зміни щодо графіку повернення кредиту та розміру процентів за кредит.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що Банком зобов'язання за кредитним договором № CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 року виконані в повному обсязі та надано Позичальнику кредит в сумі 10633258,29 доларів США, що підтверджується матеріалами справи (т.8 а.с. 14-44), проте, ТОВ "Схід-Ресурс" (позичальник) доказів належного виконання умов договору про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 року не виконав.

Між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" (Банк) та ТОВ "Схід-Ресурс" (Позичальник) укладено договір про надання кредитної лінії №CR 08-457/29-1 від 21.08.2008 року (з урахуванням договорів про зміну), відповідно до умов якого, Банк надає Позичальнику кредитну лінію в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а Позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі (т.8, а.с.1-13).

У відповідності до п. 1.4. кредитного договору Позичальник зобов'язаний сплатити Банку відповідну плату від суми Кредиту в порядку та на умовах, визначених нижче, а саме: проценти за кредит в доларах США розраховуються Банком від суми Кредиту на підставі процентної ставки в розмірі (LIBOR +8,5)% річних із розрахунку 360 днів на рік. При цьому за обставини, що згідно з положеннями п. 1.4.2. (з підпунктами) цього договору відбулося збільшення процентної ставки, та з дати перегляду процентної ставки і до закінчення строку дії цього договору проценти за кредит в доларах США розраховуються Банком від суми кредиту в доларах США на підставі процентної ставки в розмірі (LIBOR +10,5)% річних із розрахунку 360 днів на рік, якщо інше не буде погоджено сторонами.

Проценти за кредит в гривнях розраховуються Банком від суми кредиту в гривнях на підставі процентної ставки в розмірі, що встановлюється сторонами в Кредитній заявці по відношенню до кожного траншу в гривнях із розрахунку 365 днів на рік.

Згідно п. 1.6. договору Позичальник зобов'язаний виконати боргові зобов'язання в повному обсязі в строк до 21 серпня 2009 року включно.

В подальшому, між сторонами укладено 2 договори про зміну договору про надання кредиту №CR 08-457/29-1 від 21.08.2008 року вказаними договорами, зокрема, викладено в новій редакції п. 1.4.1. та 1.4.2. договору, стосовно нарахування % за кредит (т.8, а.с.11-13).

Господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що Банком зобов'язання за кредитним договором №CR 08-457/29-1 від 21.08.2008 року виконані в повному обсязі та надано Позичальнику кредит в сумі 149703,75 доларів США та 1018600,00грн., але докази виконання Позичальником умов договору в матеріалах справи відсутні (т.8 а.с. 45-67).

Між ЗАТ "ОПТ Банк" (іпотекодержатель) та ВАТ "Новоукраїнський кар'єр" 25.04.2008 укладено іпотечний договір №PL 08-283/29-1, відповідно до умов якого, для забезпечення повного, належного та своєчасного виконання ТОВ "Схід-Ресурс" (Боржник) зобов'язань за кредитним договором №CR 08-131/29-1від 26.03.2008 року, в тому числі перерахованих в пункті 2 цього договору, ВАТ "Новоукраїнський кар'єр" (Іпотекодавець) надає у іпотеку Предмет іпотеки. У разі невиконання та/або неналежного виконання Боржником боргових зобов'язань за Кредитним договором та/або в інших заставних випадках в силу цього договору ЗАТ "ОТП Банк" (Іпотекодержатель) має переважне право перед іншими кредиторами Іпотекодавця одержати виконання Боргових зобов'язань та задоволення інших Фактичних вимог за рахунок Предмета іпотеки (т.8, а.с.83-92).

Пунктом 1.2 даного іпотечного договору визначений предмет іпотеки.

Згідно п.1.4.1 іпотечного договору вартість предмета іпотеки становить 43 800 428,00 грн, що складає за валютним курсом НБУ на дату укладання договору 8 673 352,07 доларів США.

Між сторонами укладено 5 договорів про зміну іпотечного договору №PL 08-283/29-1, так, відповідно до п. 2.1 договору №1 від 25.08.2008, заставою (іпотекою) за цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо Кредитного договору №CR 08-131/29-1від 26.03.2008 та Кредитного договору №CR 08-457/29-1 від 21.08.2008 (т.8, а.с.97). Сторонами також укладались інші договори про зміну іпотечного договору PL 08-283/29-1 від 25.04.2008 року в частині умов щодо суми кредиту, повернення кредиту, сплати процентів за кредит, сплати штрафних санкцій та інших сум (т.8, а.с.97-104).

Між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 22.12.2009 укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, ПАТ "ОТП Банк" (Продавець) продає (переуступає) ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права на Кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у Додатку 1 до цього договору), а Покупець приймає такий Кредитний портфель та зобов'язується сплатити на користь Продавця винагороду (т.8, а.с.68-79).

Відповідно до п. 3.2. договору загальна сума заборгованості за кредитними договорами, що входять до Кредитного портфелю на дату набрання чинності складає 71305 102,18 дол. США, 167379,40грн., у тому числі: сума основного боргу 66456653,36 дол. США, 147600,00грн.; нараховані проценти 4848448,82 дол. США, 19779,40грн.

Згідно із п. 3.3 договору Покупець набуває усі права вимоги за Кредитними договорами, що є дійсними на дату набрання чинності, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до Боржників, зокрема, щодо сплати суми основного боргу; правами вимоги до Боржників щодо сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу, а також правами вимоги до Боржників щодо сплати штрафних санкцій.

З додатку 1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 22.12.2009 року вбачається, що кредитні договори №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 року та №CR 08-457/29-1 від 21.08.2008 року включені до Кредитного портфелю, загальна сума основного боргу Боржника за якими та загальна сума процентів станом на 22.12.2009 року визначена в сумі 11277090,37дол. США, 167379,40грн.

Між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ПАТ "ОТП Банк" 17.12.2012 року укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, ПАТ "ОТП Банк" передає та відступає ТОВ "ОТП Факторинг Україна" сукупність прав, належних ПАТ "ОТП Банк" за договорами забезпечення, але не обмежуючись правом звертати стягнення на заставлене майно. За цим договором до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" переходять всі права ПАТ "ОТП Банк" як сторони, що іменується "Іпотекодержатель" /"Заставодержатель" у зобов'язаннях, які виникли на підставі договорів забезпечення в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором (включаючи право звернення стягнення на предмет іпотеки/застави) (т.8, а.с. 105-107).

Таким чином, кредитор - ТОВ "ОТП Факторинг Україна" набув право вимоги до боржника - ПАТ "Новоукраїнський кар'єр".

Ухвалою суду першої інстанції було визнано грошові вимоги Банку в сумі 118 658 492,48 грн та включено до реєстру вимог кредиторів позачергово, як такі, що забезпечені заставою.

З вказаним висновком суду, Дніпропетровський апеляційний господарський суд не погодився та змінив ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2014 в частині черговості заявлених вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до боржника.

Згідно ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Статтею 45 даного Закону встановлено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, яке є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Відповідно до ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони іпотечного договору №PL 08-283/29-1 від 25.04.2008, за взаємною згодою погодили, що відповідно до п.1.4.1. договору на момент його укладення заставна вартість предмета іпотеки, згідно даних звіту про незалежну оцінку майна (акта оцінки майна) становить 43 800 428,00 грн.

Саме цією вартістю майна, тобто визначеною за згодою кредитора та боржника, слід керуватися при встановленні розміру грошових вимог ініціюючого кредитора - заставодержателя, оскільки вартість заставного майна у подальшому може змінюватись.

У зв'язку з чим проведена будь-якою із сторін договору в односторонньому порядку оцінка заставного майна не може слугувати підставою для визначення розміру вказаних грошових вимог ініціюючого кредитора.

На виконання умов договору про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 та договору про надання кредитної лінії №CR 08-457/29-1 від 21.08.2008 між сторонами укладено договір застави № PL 08-656/29-1 від 08.10.2008, за умовами якого предметом застави являється навантажувач STALOWA WOLA L34, заставна вартість якого становить 245 700,00 грн.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, розпорядником майна боржника зазначений предмет застави було окремо внесено до реєстру вимог кредиторів у відомості про майно боржника, яке є предметом застави.

Згідно п. 1.5.1 договору застави № PL 08-656/29-1 від 08.10.2008 за домовленістю сторін, протягом дії цього договору заставна вартість предмета застави визначається сторонами згідно з наступною формулою: балансова вартість (визначається згідно даних балансу заставодавця на дату такого визначення) предмету застави з урахуванням амортизаційних відрахувань. Заставна вартість предмета застави визначається сторонами у чинній редакції Додатку №1 до договору. Відповідно до Додатку №1 договору застави № PL 08-656/29-1 від 08.10.2008 року заставна вартість заставного майна, а саме: навантажувач STALOWA WOLA L34 складає 245 700,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про те, що загальна сума кредиторських вимог, що забезпечена майном боржника складає 44 046 128,00 грн., а тому, відповідно до ч.9 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зазначені кредиторські вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у позачерговому порядку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом" у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи у процедурі санації боржника.

Оскільки незабезпеченими є вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до боржника за кредитними договорами №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 р. та №CR 08-457/29-1 від 21.08.2008 р. зі сплати основного боргу в сумі 73 365 659,12 грн., то вони підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у четвергу чергу.

Згідно з ч.5 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом" неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.

За таких обставин, кредиторські вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до боржника в сумі 1 246 705,36 грн., які є штрафними санкціями за неналежне виконання умов кредитних зобов"язань, підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" в шосту чергу.

Посилання ТОВ "СХІД-РЕСУРС" у касаційній скарзі на те, що вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до боржника не є грошовими вимогами, так як випливають із договору майнового поручительства, є таким, що суперечить вимогам Закону, зокрема, ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом", якою визначено поняття "забезпеченого кредитора" та фактичним обставинам справи, так як умовами кредитних договорів №CR 08-457/29-1 від 21.08.2008 року та №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 року прямо визначено відповідальність майнових поручителів перед кредитором як солідарних боржників (п.1.2. договорів).

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Належним чином дослідивши обставини справи, відповідно до вимог ст.ст.99-101 ГПК України, суд апеляційної інстанції змінив ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2014 в частині черговості заявлених вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна", а саме: визначив, що грошові вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в сумі 44 046 128,00 грн підлягають включенню - позачергово (як забезпечені заставою), в сумі 73 365 659,12 грн. - в четверту чергу (вимоги не забезпечені заставою боржника) та в сумі 1 246 705,36 грн. - до шостої черги (штрафні санкції за прострочення сплати кредитних зобов'язань).

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та гр. ОСОБА_6 по справі ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" постановлена у відповідності до фактичних обставин справи і вимог закону і підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117-1119,11110-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ "СХІД-РЕСУРС" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "ОТП Факторинг Українаё" та гр. ОСОБА_6 по справі № 912/982/13 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Міщенко П.К.