Історія справи

Постанова ВГСУ від 17.06.2014 року у справі №13/5025/886/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 13/5025/886/12 Вищий господарський суду України в складі колегії

Овечкін В.Е.- головуючого, Чернов Є.В., Цвігун В.Л.за участю представників: публічного акціонерного товариства "Катіон" розглянув касаційну скаргу Степанов А.М. публічного акціонерного товариства "Катіон" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2013 рокуу справі№ 13/5025/886/12 господарського суду Хмельницької областіза позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_5До третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хмельницької міської ради; публічного акціонерного товариства "Катіон" ОСОБА_6проприпинення права постійного користування земельною ділянкоюВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.10.2013 року (судді Магера В.В., Вибодовський О.Д., Музика М.В.) у позові про припинення права постійного користування земельною ділянкою відмовлено.

Рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що право постійного користування земельною ділянкою площею 22,3539 га відповідно до Державного акта ІІ-ХМ №001317 належить ПАТ "Катіон", яке ніким не змінено та не скасовано і таке право може бути припинено в порядку ч.3 ст.142 ЗК України, проте ПАТ "Катіон" добровільно не відмовлялось від права постійного користування земельною ділянкою на користь ФОП ОСОБА_5. У підтвердження права власності позивача на нежитлове приміщення площею 487,5 кв.м. (47/100 приміщення модуля П-15), по АДРЕСА_1 суд не прийняв до уваги факт державної реєстрації нежитлового приміщення загальною площею 908,7 кв.м., вказавши, що підстави для такої реєстрації на момент розгляду справи відсутні. Суд зазначив, що на час розгляду справи, позивачем не надано доказів, що підтверджують реєстрацію за ним права власності на нежитлове приміщення площею 487,5 кв. м., з урахуванням чого позовні вимоги вважав безпідставними та не підтвердженими належними доказами. Крім того, судом прийнято до уваги, що вирішення земельних питань віднесено до виключної компетенції органів місцевого самоврядування відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відсутність відповідного рішення органу місцевого самоврядування та вирішення земельних питань до компетенції суду чинним законодавством України не віднесено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р. (судді: Мельник О.В., Розізнана І.В., Грязнов В.В.) рішення господарського суду Хмельницької області від 09.10.2013 року про відмову в задоволенні позову про припинення права постійного користування ПАТ "Катіон" частиною земельної ділянки площею 0,1767 га за адресою: АДРЕСА_1 - скасовано та прийнято в цій частині нове рішення.

Позов задоволити частково.

Припинити право постійного користування ПАТ "Катіон" частиною земельної ділянки площею 0,1767 га за адресою: АДРЕСА_1.

У решті рішення залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку визначені ст. 143 ЗК України, а припинення права користування землею у випадках, наведених ст. 141 ЗК України відбувається за рішенням власника земельної ділянки (органів державної виконавчої влади чи місцевого самоврядування) в межах його виключної компетенції, орган місцевого самоврядування відмовив позивачеві у припиненні права постійного користування на спірну земельну ділянку ПАТ "Катіон", оскільки останнє не зверталось із заявою про припинення у нього такого права, ПАТ "Катіон" станом на день розгляду справи судом першої інстанції не є власником частини приміщення модуля П-15, він не є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, оскільки не може використовувати її за цільовим призначенням, що в контексті спірних правовідносин набуття позивачем у власність чи в користування земельної ділянки на якій розміщений належний йому об'єкт нерухомого майна та земельної ділянки, необхідної для його обслуговування можливе лише за умови примусового позбавлення права постійного користування цією ж земельною ділянкою попереднього землекористувача.

З урахуванням того, що позивач не є суб'єктом права постійного користування землею (ст.92 Земельного кодексу України), чинним законодавством не передбачено автоматичного переходу права користування земельною ділянкою, а реалізація права нового власника будівлі (споруди) на отримання у користування чи у власність земельної ділянки з урахуванням наведених норм та спірних правовідносин можлива лише за умови примусового позбавлення відповідного права попереднього землекористувача, який вже таку ділянку за цільовим призначенням використовувати не може.

Публічне акціонерне товариство "Катіон" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального права, рішення місцевого господарського суду залишити без зміни.

Скаржник стверджує, що рішення суду, на підставі якого за ОСОБА_5 визнано право власності на частину приміщення модуля П-15 площею 487,5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 та проведена реєстрація цього права власності скасовано, а так само скасовано судові рішення щодо право власності на частину нежитлового приміщення моділя П-15 по АДРЕСА_1 загальною площею 908,7 кв.м., тому у ОСОБА_5 відсутні підстави заявляти позов щодо припинення права ПАТ "Катіон" на користування частиною земельної ділянки; місцевим господарським судом правомірно встановлено, що ОСОБА_5 не надано доказів, що підтверджують реєстрацію за ним права власності на частину модуля П-15 площею 487,5 кв.м по АДРЕСА_1, на яке він посилається в позові; апеляційним господарським судом невірно застосовано ст. 143 Земельного кодексу України, оскільки припинення прав на землю з підстави використання земельної ділянки не за цільовим призначенням передбачає застосування порядку встановлення факту порушення норм земельного законодавства, передбачений ст. 144 Земельного кодексу України, однак відповідних обставин порушення норм земельного законодавства підтверджених доказами інспекції з контролю за використанням і охороною земель судом не було встановлено.

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 16.06.2014 р. № 05-05/665 у зв'язку з виходом з відпустки судді Овечкін В.Е. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Овечкін В.Е., Чернов Є.В., Цвігун В.Л..

17.06.2014 р. представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи з підстав раптового виникнення обставин через які відбулося погіршення здоров'я, що унеможливлює участь в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції враховує, що як визначено у ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи обумовлюється неможливістю вирішення спору та зазначає, що метою відкладення є створення учасникам судового процесу можливостей для представлення суду всіх тих доводів, якими сторона вважає необхідними та достатніми для обґрунтування своїх вимог.

Суд враховує визначені процесуальним законом межі касаційного перегляду справи і зазначає, що не участь представників учасників судового процесу в судовому засіданні не зумовлює обставин, що унеможливлюють вирішення завдання касаційного перегляду судового рішення.

Також суд не враховує ту частину клопотання в якій заявник стверджує, що його участь обумовлена необхідність висловлення заперечень на касаційну скаргу, оскільки звертає увагу, що не зважаючи на достатність часу призначеного сторонам до розгляду справи в касаційній інстанції, заявником не використано передбаченого права на надання відзиву на касаційну скаргу в якому він міг висловити заперечення по суті підстав оскарження судового рішення.

З огляду на наведені мотиви клопотання про відкладення розгляду справи відхиляється.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001317 від 13.01.1999 року ВАТ "Катіон" (ПАТ "Катіон") рішенням Хмельницької міської ради № 763 від 24.12.1998 року в постійне користування надано 22,3539 га землі під промислове підприємство. На вказаній земельній ділянці знаходиться модуль П-15, право власності позивача на частину якого було предметом спору у ряді наведених нижче судових рішень.

21.05.2001 року між АКБ "Україна" та ТОВ "Глобал Авто" було укладено договір купівлі - продажу №1, за умовами якого продавець продав, а покупець купив 47/100 частини модуля П-15, що знаходиться по АДРЕСА_2, загальною площею 487,5 м2, вартістю 69 531,00 грн., що розташований на належній ПАТ "Катіон" на праві постійного користування земельній ділянці.

17.07.2001 року між АКБ "Україна" та ФОП ОСОБА_7 укладений договір купівлі - продажу, за умовами якого продавець продав, а покупець купив 53/100 частини приміщення модуля П-15, що знаходиться по АДРЕСА_2, загальною площею 553,9 м2, вартістю 84800,00 грн.

07.08.2003 року рішенням господарського суду Хмельницької області (справа №6/2911), за позовом ВАТ "Катіон" до АК АПБ "Україна" про визнання недійсним договору від 28.11.1999 року задоволено позовні вимоги й визнано недійсним договір про відчуження приміщення модуля П-15 в рахунок погашення заборгованості укладений між ВАТ "Катіон" та АК АПБ "Україна" від 28.11.2003 року.

22.09.2003 року, рішенням Хмельницького міськрайонного суду (справа №2-10036/2003р.) задоволено позов ОСОБА_5 до ТОВ "Глобал-Авто" про стягнення боргу за договором позики та стягнуто з відповідача на користь позивача 76477,20 грн., в рахунок погашення якого 30.10.2003 року між ТОВ "ГлобалАвто" та ОСОБА_5 укладено договір, за яким ТОВ "ГлобалАвто" передало у власність ОСОБА_5 47/100 частин модуля П-15 площею 487,5 м2, що розташоване по АДРЕСА_2.

21.03.2006 року між ТОВ "Глобал Авто" та ФОП ОСОБА_7 був укладений договір про поділ нерухомого майна в натурі, згідно якого, із припиненням спільної часткової власності на приміщення модуля П-15, у власність ФОП ОСОБА_7 переходить приміщення модуля П-15, що знаходиться по АДРЕСА_2, яке складається з приміщення позначеного на технічному плані цифрою 3-1, площею 534,3 м2, приміщення позначеного на технічному плані цифрою 3-2, площею 10,1 м2 та приміщення позначеного на технічному плані цифрою 3-3, площею 9,5 м2, загальною площею 553,9 м2, що складає 53/100 частини усього приміщення модуля П-15. Вказаним договором у власність ТОВ "Глобал Авто" перейшло приміщення модуля П-15, що знаходиться по АДРЕСА_2 та яке складається з приміщень позначених на технічному плані цифрою 1-1, площею 349,7 м2, цифрою 1-2, площею 9,6 м2, цифрою 1-3, площею 7,2 м2, цифрою 1-4, площею 23,5 м2, цифрою 1-5, площею 28,4 м2, цифрою 1-6, площею 31,1 м2, цифрою 1-7, площею 9,0 м2, цифрою 2-1, площею 12,4 м2, цифрою 2-2, площею 16,6 м2, загальною площею 487,5 м2, що складає 47/100 частини усього приміщення модуля П-15. Земельна ділянка, на якій розташовано дані приміщення у власності сторін не перебувала.

13.06.2006 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду задоволено позов ОСОБА_5 до ТОВ "Глобал Авто" про визнання договору дійсним по справі №2-4097 та визнано дійсним договір від 30 жовтня 2003 року про передачу у власність ОСОБА_5 47/100 частини приміщення модуля П-15 площею 487,5 м2, що знаходиться по АДРЕСА_2, який укладений між ОСОБА_5 та ТОВ "Глобал Авто", визнано за ОСОБА_5 право власності на дане приміщення.

16.10.2009 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13.06.2006 року було скасовано за нововиявленими обставинами.

13.10.2006 року рішенням господарського суду Хмельницької області (справа №8/12/11/1093) задоволено позов ВАТ "Катіон" до ТОВ "Глобал-Авто", ФОП ОСОБА_7, АКБ "Україна" про витребування із чужого незаконного володіння приміщення модуля П-15 загальною площею 1010 м2, розташованого по АДРЕСА_2 та визнано недійсною угоду про передачу "Модуля П-15" вартістю 154331,00 грн. з балансу ВАТ "Катіон" на баланс АКБ "Україна" від 11.05.2000 року, укладену між останніми, визнано недійсним договір купівлі - продажу №1 від 21.05.2001 року частини приміщення Модуля П-15 площею 487,5 м2 по АДРЕСА_2, укладеного між АК АПБ "Україна" та ТОВ "Глобал Авто"; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 17.07.2001 року частини приміщення Модуля П-15 площею 553,9 м2 по АДРЕСА_2, укладений між АК АПБ "Україна" та ФОП ОСОБА_7; вилучено у ТОВ "Глобал - Авто" та ФОП ОСОБА_7 приміщення модуля П-15 загальною площею 1010 м2, розташованого по АДРЕСА_2 та передано ВАТ "Катіон".

26.03.2007 року постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі №22-а-14005/08/9104, за позовом ОСОБА_5 до Хмельницького бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на нежитлове приміщення та зобов'язання вчинити його державну реєстрацію, було визнано за позивачем право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1, яке складається з першого поверху площею 446,0 м2 та другого поверху площею 462,7 м2, а всього загальною площею 908,7 м2, і зобов'язано Хмельницьке БТІ провести державну реєстрацію.

30.10.2007 року постановою Житомирського апеляційного господарського суду по справі №8/12/11/1093, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2008 р. скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 13.10.2006 року в частині задоволення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: від ТОВ "Глобал Авто" та від АК АПБ "Україна" та прийнято нове рішення, яким у цій частині відмовлено у задоволенні позовних вимог.

16.04.2009 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі 22а-14005/08/9104 за позовом ОСОБА_5 до Хмельницького бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на нежитлове приміщення та зобов'язання вчинити його державну реєстрацію було скасовано постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.03.2007 року та закрито провадження за даним позовом.

02.03.2010 року рішенням господарського суду Хмельницької області (справа №8/2007) за позовом ВАТ "Катіон" до ФОП ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, яке було залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.08.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2010 року, було задоволено позов ВАТ "Катіон" до ФОП ОСОБА_5 і зобов'язано відповідача повернути ВАТ "Катіон" нежитлове приміщення площею 487,5 м2, розташоване у АДРЕСА_1, про що 17.09.2010 року було видано судовий наказ.

17.06.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений нотаріально посвідчений договір про виділення частки в спільному майні подружжя, за яким сторони по договору визнали право спільної сумісної власності в рівних частках (по Ѕ на кожного ідеальної частки) на нежитлове приміщення, загальною площею 908,7 м2, що розташоване у АДРЕСА_1, на підставі постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.03.2007 року.

21.06.2010 року Хмельницьким БТІ вказані зміни було зареєстровано в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, складено технічний паспорт на приміщення площею 908,7 кв.м. по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

10.11.2010 року згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду, залишеним без змін 15.03.2011 року ухвалою апеляційного суду Хмельницької області (справа №2-7969/2010) за позовом ВАТ "Катіон" до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було визнано недійсним договір про виділення частки в спільному майні подружжя.

15.09.2011 року ухвалою господарського суду Хмельницької області, у справі №8/2007, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 10.01.2012 року, було змінено спосіб виконання рішення суду від 02.03.2010 року у даній справі на шляхом відшкодування ФОП ОСОБА_5 ВАТ "Катіон" вартості нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 загальною площею 487,5 м2, було визнано наказ №8/2007 від 17.09.2010 року таким, що не підлягає виконанню та було видано новий наказ №8/2007, яким стягнуто із відповідача на користь позивача 76477,20 грн. - вартості зазначеного приміщення.

02.08.2012 р., ухвалою господарського суду Хмельницької області було залишено без задоволення заяву ПАТ "Катіон" про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 15.09.2011 року по даній справі, про зміну способу виконання рішення суду від 02.03.2010 року у зв'язку із нововиявленими обставинами та визнання таким, що не підлягає виконанню наказ № 8/2007 від 15.09.2011 року щодо стягнення з боржника вартості спірного приміщення та видачу наказу № 8/2007, відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 02.03.2010 р., яким зобов'язати ФОП ОСОБА_5 повернути ПАТ "Катіон" нежитлове приміщення площею 487,5 м2, що по АДРЕСА_1.

При винесенні ухвали господарський суд виходив з того, що, відповідно до витягу з Реєстру права власності на нерухоме майно від 12.09.2011 р., наданого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації щодо спірного нежитлового приміщення, право власності на дане приміщення площею 908,7 м2 рахується за відповідачем та його дружиною в рівних частинах, а тому у відповідача фактично відсутнє майно, яке підлягало витребуванню.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 року ухвалу господарського суду Хмельницької області від 02.08.2012 р. скасовано, заяву публічного акціонерного товариства "Катіон" про перегляд ухвали місцевого господарського суду за нововиявленими обставинами задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ господарського суду Хмельницької області від 15.09.2011 року.

Однак, постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2013 року (справа 8/2007) постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 року у справі № 8/2007 скасовано, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 02.08.2012 року залишено без змін.

12.06.2012р. постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду по справі №2270/11595/11 за адміністративним позовом ВАТ „Катіон" до Хмельницького БТІ за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про зобов'язання вчинити дії, було скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року, частково задоволено позовні вимоги та зобов'язано Хмельницьке БТІ скасувати державну реєстрацію права власності, проведену на підставі Хмельницького міжрайонного суду Хмельницької області від 26.03.2007р. та на підставі Договору про виділення частки в спільному майні подружжя від 17.06.2010 року.

19.07.2012 року ПАТ „Катіон" звернувся з заявою про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 15.09.2011р. у зв'язку із нововиявленими обставинами, а саме: скасувати державну реєстрацію права власності на спірне майно, яке послугувало зміну способу виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 02 березня 2010 року та скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 15 вересня 2011 року і визнати таким, що не підлягає виконанню наказ №8/2007 від 15 вересня 2011 року щодо стягнення з боржника вартості спірного приміщення та видати наказ №8/2007 відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 02 березня 2010 року, яким зобов'язано позивача повернути ПАТ „Катіон" нежитлове приміщення площею 487,5 м2.

02.08.2012р. ухвалою господарського суду Хмельницької області було залишено без задоволення заяву ПАТ „Катіон" про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 15 вересня 2011 року по даній справі, про зміну способу виконання рішення суду від 02 березня 2010 року у зв'язку із нововиявленими обставинами та визнання таким, що не підлягає виконанню наказ №8/2007 від 15 вересня 2011 року щодо стягнення з боржника вартості спірного приміщення та видачу наказу №8/2007 відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 02 березня 2010 року, яким зобов'язано позивача повернути ПАТ „Катіон" нежитлове приміщення площею 487,5 м2.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Хмельницької області від 02.08.2012р., ПАТ „Катіон" звернувся із апеляційною скаргою, за результатами розгляду якої постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.09.2012р. по справі №8/2007 ухвалу господарського суду Хмельницької області від 02.08.12 р. по справі №8/2007 було скасовано. Крім того, суд апеляційної інстанції визнав таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Хмельницької області від 15.09.2011р. про стягнення з боржника вартості приміщення.

13.08.2012р. ПАТ „Катіон" звернувся до Хмельницького бюро технічної інвентаризації із листом за вих.№372, згідно якого просив внести відповідні зміни в Реєстр прав власності щодо приміщення модуля П-15.

15.08.2012р. Хмельницьке БТІ листом за вих.№6688/01-15 повідомило ПАТ „Катіон" про те, що реєстратором Хмельницького БТІ 15.08.2012р. скасовано реєстрацію права власності за позивачем на нежитлове приміщення площею 487,5 кв.м., проведену на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13.06.2006р.

25.10.2012р. Хмельницьке БТІ листом за вих.№8799/01-15 повідомлено представника позивача про те, що на підставі ухвали Вищого адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі №К/9991/44778/12 та відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", реєстратором Хмельницького БТІ поновлено запис про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення загальною площею 908,7 кв.м., який проведений на підставі договору про виділення частки в спільному майні подружжя від 17.06.2010р., та запис про реєстрацію права власності, проведений на підставі постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.03.2007р.

В липні 2013р. ПАТ „Катіон" звернулося до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - позивач, згідно якого просив зобов'язати Реєстраційну службу Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області провести державну реєстрацію змін щодо прав власності на нежитлове приміщення частини модуля П-15: скасувати державну реєстрацію розподілу вказаного нежитлового приміщення між позивачем та ОСОБА_6, зменшити площу вказаного нежитлового приміщення з 908,7 кв.м до 487,5 кв.м.

13.08.2013р. Хмельницьким окружним адміністративним судом в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013р. по справі №822/2994/13-а постановуХмельницького окружного адміністративного суду від 13.08.2013р. було скасовано та прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги ПАТ „Катіон". Зобов'язано Реєстраційну службу Хмельницького міськрайонного управління юстиції в Хмельницькій області провести державну реєстрацію змін щодо прав власності на нежитлове приміщення частини модуля П-15: скасувати державну реєстрацію розподілу вказаного нежитлового приміщення та зменшити площу вказаного нежитлового приміщення з 908,7 кв. м. до 487,5 кв. м.

25.05.2012р. позивач звернувся із листом до ПАТ „Катіон", згідно якого в порядку ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України просив надати згоду на припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,183 га.

20.06.2012р. позивач також направив лист на адресу Хмельницької міської ради (міському голові Мельнику С.І.), згідно якого просив, із посиланням на ст.ст.120, 141 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України, прийняти рішення про припинення права постійного користування ПАТ "Катіон" земельною ділянкою площею 0,183 га.

Відтак, спірним в даній справі є припинення права постійного користування ПАТ „Катіон" частиною земельної ділянки площею 0,1843 га, що необхідна позивачу для обслуговування приміщень модуля П-15, площею 487,5 кв. м., оскільки вважає себе власником вказаного приміщення.

Згідно з частинами 1 та 2 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких припиняється право постійного користування земельною ділянкою.

Відтак, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Земельна ділянка площею 22,3539 га, на якій розташований модуль П-15, знаходиться в постійному користуванні ПАТ "Катіон" відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія ІІ-ХМ №001317, який зареєстровано в книзі записів державних актів №ХМ №897 на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 24.12.1998р. №763.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд згідно п."е" ст.141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відтак, з огляду на приписи статті 182, частини 2 статті 331, статті 657 ЦК України, відповідно до яких право власності за договором купівлі-продажу нерухомого майна виникає з моменту державної реєстрації, покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

Позивач доводив обставини звернення до міської ради з питання оформлення права користування земельною ділянкою.

Разом з тим, в порядку, визначеному ст.ст. 116, 124 Земельного кодексу України, питання щодо спірної земельної ділянки та надання її в користування позивачу міською радою на сесії не розглядалось та рішення не приймалось.

Ініціювавши одержання земельної ділянки у користування, дії чи бездіяльність міської ради з питання оформлення права користування земельною ділянкою для позивача останнім не оскаржувалися.

Судом правомірно виходив з того, що перехід права власності не нерухоме майно підлягає державній реєстрації. Так, згідно ч.1, 2 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004р. №1952-IV (із змінами та доповненнями) передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Із наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з реєстру права власності на нерухоме майно №36008720 вбачається, що підставою для державної реєстрації (її поновлення 26.20.1012р.) права власності на нежитлове приміщення площею 908,7 кв.м. зазначається договір про виділення частки в спільному майні подружжя №ВМХ №207816 від 17.06.2010р. та постанова Хмельницького міськрайонного суду від 26.03.2007р.

Судом встановлено, що договір про виділення частки в спільному майні подружжя №ВМХ №207816 від 17.06.2010р. визнано недійсним відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду від 10.11.2010 року у справі №2-7969/2010р. (набуло чинності у встановленому законом порядку).

При цьому, постанова Хмельницького міськрайонного суду від 26.03.2007р., відповідно до якої за позивачем визнано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 908,7 кв. та зобов'язано Хмельницьке БТІ провести державну реєстрацію права власності, була скасована відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009р. по справі №22-а-14005/08/9104. Вказана ухвала набула чинності в установленому законом порядку.

З огляду на те, що судове рішення щодо визнання права власності за позивачем на нежитлове приміщення загальною площею 908,7 кв. м. скасоване, а розподіл майна між позивачем та ОСОБА_6 судом визнано недійсним, господарський суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача щодо права власності на вказане нежитлове приміщення.

Із врахуванням вищевикладеного, вимоги позивача про припинення права постійного користування ПАТ "Катіон" частиною земельної ділянки площею 0,1843 га, що необхідна позивачу для обслуговування приміщень модуля П-15, площею 487,5 кв.м., суд вважає безпідставними та належними доказами не підтвердженими.

Скасовуючи рішення апеляційний господарський суд визнав доведеними підстави для примусового припинення права постійного користування земельною ділянкою в судовому порядку.

Суд касаційної інстанції з такими висновками не погоджується, враховуючи наступне.

Примусове припинення прав на земельну ділянку відповідно до ст.143 Земельного кодексу України здійснюється у судовому порядку у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; конфіскації земельної ділянки тощо.

Припинення прав на землю з підстави використання земельної ділянки не за цільовим призначенням передбачає застосування порядку встановлення факту порушення норм земельного законодавства, передбачений ст. 144 Земельного кодексу України.

Разом з тим, відповідних обставин порушення норм земельного законодавства підтверджених належними та допустимими засобами доказування відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України судом не було встановлено.

Відтак, наявність підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою ПАТ "Катіон" в судовому порядку судом в ході вирішення даної справи, не встановлено, тому висновки апеляційного господарського суду слід визнати невірними.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов не правильного висновку та безпідставно скасував рішення господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає нормам права, тому доводи касаційної скарги є підставою для її задоволення та скасування оскаржуваної постанови з залишенням рішення суду першої інстанції в силі.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р. у справі № 13/5025/886/12 господарського суду Хмельницької області скасувати.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 09.10.2013 року залишити в силі.

Витрати по сплаті судового збору за касаційний перегляд судового рішення віднести на позивача.

Господарському суду Хмельницької області видати відповідний наказ.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун