Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року Справа № 911/1510/13

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма-Логістик"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 р. (головуючий суддя Тищенко А.І., судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.)та на рішення Господарського суду Київської області від 24.05.2013 р. (суддя Чорногуз А.Ф.)у справі№ 911/1510/13 Господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Плазма"доПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"провизнання права власності, за участю представників позивачаДяковський О.С.,відповідачаБабій В.В.,скаржникаЗаголдна Я.Ю., Костинюк О.І., Павленко М.В.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Київської області № 911/1510/13 від 24.05.2013 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 р., позов задоволено повністю: визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Плазма" право власності на склад № 5 (перша черга), що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вулиця Леніна, 121; опис об'єкта: склад № 5, П-ІІ, 4.243,8 кв.м; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Плазма" право власності на будівлі складу № 5 (друга черга), що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вулиця Леніна, 121; опис об'єкта: склад № 5, П-ІІІ, 17.109,6 кв.м; КПП № 1, С-ІІ, 29,6 кв.м; КПП № 2, Р-І, 3,8 кв.м.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Плазма-Логістик" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 182, 328, 334 ЦК України, ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 111-10 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.08.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Плазма" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плазма-Логістик" було укладено Договір № 01/8-07 про інвестування будівництва виробничо-складської бази, а саме об'єктів першої черги складу № 5 (секції 1-2) виробничо-складської бази загальною площею 4.243,8 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вулиця Леніна, 121.

Відповідно до п. 1.1 укладеного договору інвестор (ТОВ "Плазма-Логістик") взяв на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі здійснити інвестування будівництва об'єктів виробничо-складської бази, що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вулиця Леніна, 121, а замовник (ТОВ "Плазма") зобов'язався забезпечити проведення будівельних робіт і передати у власність інвестору збудовані об'єкти виробничо-складської бази: об'єкти першої черги складу № 5 (секції 1-2) виробничо-складської бази загальною площею 4.243,8 кв. м.

Відповідно до свідоцтва № 1196 про право власності на нерухоме майно від 11.12.2007 р., виданого Великоолександрівською сільською радою на підставі рішення виконавчого комітету Великоолександрівської сільської ради № 478 від 15.11.2007 р., та витягу № 17015915 про реєстрацію права власності на нерухоме майно Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації від 12.12.2007 р. за ТОВ "Плазма-Логістик" було зареєстровано право власності на склад № 5 (перша черга), що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121; опис об'єкта: склад № 5, П-ІІ, 4.243,8 кв. м.

20.11.2007 р. між позивачем та ТОВ "Плазма-Логістик" було укладено Договір №20/11-07 про інвестування будівництва виробничо-складської бази, а саме об'єктів другої черги складу № 5 (секції 3-10) виробничо-складської бази загальною площею 17.109,6 кв. м, КПП-1 площею 29,6 кв. м, КПП-2 площею 3,8 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вулиця Леніна, 121.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного вище договору інвестор (ТОВ "Плазма-Логістик") взяв на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі здійснити інвестування будівництва об'єктів виробничо-складської бази, що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вулиця Леніна, 121, а ТОВ "Плазма" (замовник), у свою чергу, зобов'язався забезпечити проведення будівельних робіт і передати у власність інвестору збудовані об'єкти виробничо-складської бази: об'єкти другої черги складу № 5 (секції 3-10) виробничо-складської бази загальною площею 17.109,6 кв. м.

Відповідно до Свідоцтва № 1314 про право власності на нерухоме майно від 10.12.2008 р., виданого Великоолександрівською сільською радою на підставі рішення виконавчого комітету Великоолександрівської сільської ради № 523 від 19.11.2007 р., та витягу № 21260162 про реєстрацію права власності на нерухоме майно Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації від 15.12.2008 р. за ТОВ "Плазма-Логістик" було зареєстровано право власності на будівлі складу № 5 (друга черга), що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121, опис об'єкта: склад № 5, П-ІІІ, 17.109,6 кв. м.; КПП № 1, С-ІІ, 29,6 кв. м.; КПП № 2, Р-І, 3,8 кв. м.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 р. у справі № 9/307, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2013 р., визнано недійсним (нікчемним) договір про інвестування будівництва виробничо-складської бази № 01/8-07 від 31.08.2007 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Плазма" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плазма-Логістик"; визнано недійсним (нікчемним) договір про інвестування будівництва виробничо-складської бази № 20/11-07 від 20.11.2007 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Плазма" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плазма-Логістик"; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Плазма-Логістик" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Плазма" об'єкти першої черги складу № 5 (секції 1-2) виробничо-складської бази та інженерних мереж загальною площею 4.243,8 кв. м, об'єкти другої черги складу № 5 (секції 3-10) виробничо-складської бази загальною площею 17.109,6 кв. м, КПП-1 площею 29,6 кв.м, КПП-2 площею 3,8 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121.

З урахуванням наведеного суди дійшли висновку, що позивач є фактичним власником майна, зазначеного в резолютивній частині постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 р. у справі № 9/307 та яке є предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі ст. 318 ЦК України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Як встановлено ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судами відзначено, що відповідач листом за вих. № 31-2732 від 12.04.2013 р. відмовив ліквідатору позивача у забезпеченні доступу до об'єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121, з підстав того, що позивач не є власником об'єкта нерухомості, який знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121, що й стало підставою для звернення з позовом.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що вказані дії відповідача є невизнанням права власності позивача на спірні об'єкти нерухомості, а право власності позивача підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також з невірним застосуванням норм процесуального права з огляду на наступне.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" вказано, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ГПК України питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Як вбачається з матеріалів справи, суди встановили, що спірні об'єкти нерухомості зареєстровані за ТОВ "Плазма-Логістик" відповідно до свідоцтва № 1196 про право власності на нерухоме майно від 11.12.2007 р. та свідоцтва № 1314 про право власності на нерухоме майно від 10.12.2008 р. При цьому суди не встановили факту нечинності вказаних вище свідоцтв.

Відтак, у судів попередніх інстанцій були наявні усі підстави вважати, що даний спір про визнання права власності на спірні об'єкти стосується прав та інтересів ТОВ "Плазма-Логістик", яке стверджує про належність спірного майна саме йому.

Однак суди не залучили ТОВ "Плазма-Логістик" до участі у справі та не визначили його процесуального статусу, що унеможливило прийняття рішення, яке б ґрунтувалося на належному дослідженні всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Отже, суди в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України не встановили в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності з урахуванням об'єкта і предмета спору, а отже дійшли передчасних висновків.

Як встановлено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Незалучення до участі у справі скаржника, прав та інтересів якого стосується спір у даній справі, неповне встановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, входять до предмету доказування, а отже підлягають обов'язковому дослідженню, і ненадання їм належної правової оцінки в сукупності виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при розгляді справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма-Логістик" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 24.05.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 р. у справі № 911/1510/13 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич судді І.В. Алєєва О.О. Євсіков