Постанова ВГСУ від 17.04.2014 року у справі №910/5230/13

Друк

Пошук

261

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 17.04.2014 року у справі №910/5230/13

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року Справа № 910/5230/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Добролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.02.14у справі№ 910/5230/13 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"доПублічного акціонерного товариства "Київметробуд" за участюОСОБА_4 прозобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін від:

відповідача: Кошкіна І.В. (дов. від 25.12.13)

Представники позивача та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київметробуд", в якому, з урахуванням уточнень просило зобов'язати відповідача знести три залізобетонні гаражі та перенести огорожу по межах земельної ділянки, що знаходиться у АДРЕСА_1 Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за угодою № 7 від 05.12.01 на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 щодо сприянню відповідачу в усіх його діях пов'язаних з будівництвом об'єкту на всіх його стадіях. При цьому позивач посилався на приписи статей 376, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статей 95, 152 Земельного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.13, ухваленим колегією суддів у складі: Гулевець О.В. - головуючого, Баранов Д.О., Бондаренко Г.П., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність матеріалами справи порушення відповідачем зобов'язань за укладеною угодою щодо знесення трьох залізобетонних гаражів та перенесення огорожі по межах земельної ділянки. При цьому суд керувався приписами статей 376, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Суліма В.В. - головуючого, Тищенко А.І., Тарасенко К.В., за апеляційною скаргою ОСОБА_4, постановою від 12.02.14 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення, яким у позові відмовив повністю. Вмотивовуючи оскаржувану постанову, апеляційний суд виходив з доведеності матеріалами справи належності спірних гаражів фізичній особі - ОСОБА_4 З огляду на що, апеляційний суд визнав рішення таким, що впливає на права та обов'язки фізичної особи, яку не було залучено до участі у справі у якості третьої особи. Водночас апеляційний суд дійшов висновку про відсутність за умовами угоди обов'язку відповідача приводити у належний стан земельну ділянку шляхом знесення залізобетонних гаражів, зелених насаджень та перенесення огорожі. При цьому апеляційний суд керувався приписами статей 321, 325, 353 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає про безпідставний висновок апеляційного суду щодо належності ОСОБА_4 на праві власності спірних гаражів, а відтак і порушення рішенням суду першої інстанції його прав. При цьому посилається на порушення апеляційним судом приписів статей 321, 325, 376, 525, 526, 629, 1131 Цивільного кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Від Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" судом отримано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 17.04.14, яке залишається колегію суддів без задоволення через обмеженість строків розгляду касаційної скарги, крім того колегія суддів зауважує, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що предметом спору у даній справі є вимоги ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" до ПАТ "Київметробуд" про зобов'язання відповідача знести три залізобетонні гаражі та перенести огорожу по межах земельної ділянки, що знаходиться у АДРЕСА_1 Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем угоди № 7 від 05.12.01 (в новій редакції), щодо співробітництва сторін з будівництва житлового будинку з об'єктами соціально-побутового призначення по АДРЕСА_1 Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційна інстанція за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Дослідивши усі обставини справи та оцінивши зібрані у справі докази, апеляційний суд установив, що між Київською міськрадою (орендодавець) та ВАТ "Київметробуд" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 09.04.09 за № 91-6-00845 у книзі записів державної реєстрації договорів, відповідно до якого орендар прийняв в оренду терміном на 5 років земельну ділянку АДРЕСА_1 розміром 2 308 кв.м. для будівництва житлового будинку з об'єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом. Також апеляційним судом установлено, що 25.06.12 між ПАТ "Київметробуд" та ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" укладено додатковий договір № 1 до угоди № 7 на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до якого останню викладено у новій редакції (далі - договір про співпрацю у новій редакції). Відповідно до пункту 1.1. договору про співпрацю у новій редакції, предметом цього договору є спільні дії сторін з реалізації проекту "Будівництво житлового будинку з об'єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та для благоустрою і влаштування майданчиків для відпочинку на АДРЕСА_1" (далі - об'єкт). Згідно з пунктом 2.3.5. договору про співпрацю ПАТ "Київметробуд" сприяє ПАТ "ХК "Київміськбуд" в усіх її діях, пов'язаних із будівництвом об'єкту на всіх його стадіях, шляхом надання інформації та документів та/або вчинення необхідних дій на письмовий запит ПАТ "ХК "Київміськбуд" протягом нормально необхідного строку, зазначеного в такому запиті. Відповідно до пункту 2.3.9. договору ПАТ "Київметробуд" передає ПАТ "ХК "Київміськбуд" будівельний майданчик, про що сторонами підписується відповідний Акт прийому передачі. Установлено апеляційним судом і те, що на виконання умов договору про співпрацю між сторонами у справі підписано акт прийому-передачі будівельного майданчика, відповідно до якого, на території будівельного майданчика розташовані, зокрема, 3 залізобетонні гаражі (1,5 м розташовані на відведеній території). Відповідно до приписів статті 325 Цивільного кодексу України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Згідно зі статтею 321 зазначеного Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу. Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Водночас апеляційним судом установлено, що спірні гаражі належать особі, яка не була залучена до участі у справі, а саме ОСОБА_4 та знаходяться на присадибній ділянці житлового будинку останнього по АДРЕСА_1 квартал 242. Апеляційним судом враховано і те, що умовами договору про співпрацю не передбачено обов'язку ПАТ "Київметробуд" приводити у належний стан земельну ділянку (знесення залізобетонних гаражів, зелених насаджень, перенесення огорожі по межах земельної ділянки). За таких обставин, висновок апеляційного суду про відмову у позові визнається правомірним. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами та стосуються оцінки доказів, яка знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарським апеляційним судом на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки апеляційного суду відповідають цим обставинам і при вирішені спору апеляційний суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.