Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 922/4840/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоАкулової Н.В.,суддів :Самусенко С.С., Татькова В.І. (доповідача),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Богодухівський хлібозавод "Апі-Плюс"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 р.та на рішеннягосподарського суду Харківської області від 20.01.2014 р.у справі№ 922/4840/13 господарського суду Харківської областіза позовом 1) Прокуратури Богодухівського району Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області 2) Богодухівської міської ради Харківської областідоПриватного акціонерного товариства "Богодухівський хлібозавод "Апі-Плюс" (надалі - ПрАТ "Богодухівський хлібозавод "Апі-Плюс")простягнення коштів у сумі 22 048 грн. за участю представників: від позивача-1- не з'явилися від позивача-1- не з'явилися від відповідача- не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Богодухівського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області та Богодухівської міської ради Харківської області з позовом до ПрАТ "Богодухівський хлібозавод "Апі-Плюс" про стягнення з останнього на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області шкоди у розмірі 22 048 грн., завданої самовільним водокористуванням.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.01.2014 р. (суддя Калініченко Н.В.) позов задоволено повністю: стягнуто з ПрАТ "Богодухівський хлібозавод "Апі-Плюс" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області шкоду, завдану самовільним водокористуванням, у розмірі 22 048 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 р. (головуючий суддя Сіверін В.І., судді: Терещенко О.І., Тихий П.В.) рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ПрАТ "Богодухівський хлібозавод "Апі-Плюс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати їх та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

До початку судового засідання від Богодухівської міської ради надійшло клопотання, в якому остання заперечує проти задоволення поданої касаційної скарги, а також просить розглядати справу без участі їхнього представника.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 20.02.2013 р. по 28.02.2013 р. Державною екологічною інспекцією у Харківській області, відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", на вимогу прокуратури Богодухівського району Харківської області № 04-26-211вих12 від 24.12.2012 р., здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "Богодухівський хлібозавод" (назву змінено з ВАТ "Богодухівський хлібозавод" на Приватне акціонерне товариство "Богодухівський хлібозавод "АПІ-ПЛЮС" шляхом внесення змін до статуту підприємства, державну реєстрацію яких проведено 11.02.2013 р.).

За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією в Харківській області були виявлені порушення відповідачем водного законодавства, зокрема, зафіксовано самовільний забір води з підземних джерел (свердловини) державного значення без дозволу на спеціальне водокористування, про що було зазначено в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 228/01-03, який, як вірно зазначено судами, було підписано директором підприємства відповідача без зауважень.

Крім того, в процесі перевірки було встановлено, що ВАТ "Богодухівський хлібозавод" розташовано на двох проммайданчиках: проммайданчик № 1, що знаходиться в м. Богодухів по вул. Шевченка,1; проммайданчик № 2, який розташований в с. Хрущева-Микитівка Богодухівського району Харківської області. На проммайданчику № 1 знаходиться артсвердловина, глибиною 10 м, дебіт 0,2 м.куб/год. Паспорт на свердловину - в наявності, як і в наявності дозвіл на спецводокористування від 08.08.2008 р. Укр. № 4384 А/Хар., термін дії якого становить до 30.08.2011 р. В зазначеному акті також вказано, що підприємство відповідача звітує за формою 2-ТП (водогосп), відповідно до якої у 2011 року підприємством забрано води з артсвердловини в період з 01.09.2011 р. по 01.10.2012 р. у кількості 0,400 тис.куб.м (за період з 01.09.2011 р. по 31.12.2011 р. забрано води з автосвердловини у кількості 0,100 куб.м., у 2012 році забрано води з артсвердловини у кількості 0,300 куб.м.).

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2013 р. Державною екологічною інспекцією в Харківській області було видано припис № 08-25-24 для усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства інспектором Державної екологічної інспекції в Харківські області було складено протокол про адміністративне правопорушення № 000953 від 08.04.2013 р. та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 08-26-190 від 08.04.2013 р., на підставі яких, за допущення самовільного водокористування з підземних джерел без дозволу на спеціальне водокористування у період з 01.09.2011 р. по 01.10.2012 р., голову правління ВАТ "Богодухівський хлібозавод" - Котиш Віктора Яновича, було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 61 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн., який був сплачений правопорушником добровільно 15.04.2013 р., що підтверджується відповідною квитанцією.

Судами також було з'ясовано, що за результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783, було проведено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок вказаних порушень відповідачем, загальний розмір яких склав 22 048 грн., про що відповідачеві надіслано претензії: № 81 від 16.04.2013 р. на суму 18 004 грн. та № 82 від 16.04.2013 р. на суму 4 044 грн. щодо добровільного відшкодування спричиненої шкоди.

У свою чергу, відповідач завдану шкоду не відшкодував, що і стало причиною для звернення до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Згідно зі ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових,транспортних, енергетичних, або господарських та інших державних і громадських потреб.

Статтею 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що ПрАТ "Богодухівський хлібозавод "Апі-Плюс" у період з 01.09.2011 р. по 01.10.2012 р. здійснювало забір підземних вод за відсутністю спеціального дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням наведених вище вимог чинного законодавства.

Так, відповідно до ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно зі ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від сплати збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Положеннями статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

У відповідності зі ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

В силу ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Враховуючи, що ПрАТ "Богодухівський хлібозавод "Апі-Плюс" не було надано судам ні доказів добровільного відшкодування заподіяної шкоди, ані доказів того, що шкоду завдано не з його вини, судова колегія погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення 22 048 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Богодухівський хлібозавод "Апі-Плюс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 р. та рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2014 р. у справі № 922/4840/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.В. Акулова

Суддя С.С. Самусенко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков