Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 916/2888/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 року у справі № 916/2888/14 господарського суду Одеської області за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" про стягнення суми коштів,

за участю представників:

Позивача: не з'явився,

Відповідача: не з'явився,

Третьої особи: не з'явився.

В с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - Підприємець ОСОБА_2, Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - Підприємець ОСОБА_3, Відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" (далі - ТОВ "Промтоварний ринок", Третя особа), про стягнення суми переплати орендної плати за договором оренди торгового об'єкту № 241 від 02.10.2013 року у розмірі 129924,20 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.09.2014 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 року, у задоволенні позову Підприємця ОСОБА_2 відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, Позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права і, зокрема, ст.ст. 47, 32, 43, 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати прийняті у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Сторони не скористались правом на участь у судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 08.08.2012 року між ТОВ "Промтоварний ринок" (Промринок) і Підприємцем ОСОБА_3 (Підприємець) було укладено договір № 241 про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності (далі - Договір №241 від 08.08.2012 року), предметом якого (п. 1.1.) є послуги зі створення умов для торговельної діяльності, які Промринок надає за плату Підприємцю, а Підприємець приймає і зобов'язується здійснювати торгівельну діяльність згідно із законодавством України.

Умовами Договору № 241 від 08.08.2012 року (п. 2.1.1.) передбачалось, що Товариство надало Підприємцю в строкове користування торгове місце № НОМЕР_1 на території КП № 3 ТСК № 2 для встановлення збірно-розбірного павільйону площею 18,3 кв.м. і здійснення з нього торговельної діяльності.

Також, умовами Договору № 241 від 08.08.2012 року (п. 2.4.2.) сторони встановили, що Підприємець має право здавати павільйон в оренду фізичним і юридичним особам, про що повідомити адміністрацію ТСК № 2.

Крім того, відповідно до умов Договору № 241 від 08.08.2012 року (п.п. 3.1., 3.2.), Підприємець сплачує послуги за встановленими Промринком розцінками не пізніше 10-го календарного числа місяця, за який здійснюється оплата. Оплата послуг Промринку здійснюється шляхом внесення грошей у касу або за безготівковим розрахунком.

Пунктами 5.3., 5.6. Договору № 241 від 08.08.2012 року встановлювався термін його дії - десять років з дня його укладення. Договір може бути пролонгований або переукладений сторонами на новий термін. Договір є укладеним з дня його підписання сторонами.

Водночас, згідно довідки ТОВ "Промтоварний ринок" № 949 від 13.08.2014 року, Підприємець ОСОБА_3 є власником павільйону, встановленого на торговому місці № НОМЕР_1 на території КП № 3 ТСК № 2.

В наступному, 02.10.2013 року між Підприємцем ОСОБА_3 (Орендодавець) і Підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) було укладено договір № 241оренди торгового об'єкта (далі - Договір № 241 від 02.10.2013 року), згідно умов якого (п. 1.1.) Орендодавець передає,а Орендар приймає в строкове платне користування павільон, розташований на торговому місці НОМЕР_1 на торгово-складського комплексі № 3 (ТСК № 3) Промринку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 20.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3., 2.4. Договору № 241 від 02.10.2013 року Орендодавець передає Орендарю орендований об'єкт за актом приймання- передачі протягом двох днів з дня укладення договору. В акті відображається стан об'єкта. Об'єкт вважається прийнятим Орендарем в оренду з моменту підписання акту сторонами. Орендар повертає Орендодавцю об'єкт оренди протягом двох днів з дня закінчення строку дії договору, а в разі дострокового розірвання договору - протягом двох днів з цього дня. Повернення об'єкту оформлюється актом приймання-передачі, в якому відображається стан об'єкту з урахуванням його нормального зносу. Об'єкт вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання акту сторонами.

Згідно п.п. 3.1., 3.3.-3.5. Договору № 241 від 02.10.2013 року, сторони домовились, що орендна плата за орендований об'єкт становить 5500 грн. в місяць. Орендна плата має сплачуватися Орендарем не пізніше 10-го числа поточного місяця за поточний місяць без урахування індексу інфляції. Разом зі сплатою орендної плати Орендар сплачує ринковий збір у розмірі, встановленому Авангардівською селищною радою. Розмір орендної плати може бути переглянутий тільки за згодою сторін.

За умовами Договору № 241 від 02.10.2013 року (п.п. 4.1.-4.4.) Орендодавець зобов'язався: передати Орендарю об'єкт згідно з цим договором за актом приймання-передачі; не вчиняти дії, які б перешкоджали Орендарю користуватись орендованим об'єктом; оформити у встановленому на ринку порядку перепустки Орендарю та його працівникам до об'єкта оренди; не втручатись в господарську діяльність Орендаря.

У свою ергу, згідно п. 6.10. Договору № 241 від 02.10.2013 року, Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, податки, ринковий збір і інші послуги.

Згідно п. 8.5. Договору № 241 від 02.10.2013 року, він набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року.

Судами також встановлено, що у вказаних угодах були зазначені різні номери торгово-складських комплексів, де розташовано торгове місце № НОМЕР_1, що є фактично одним і тим же об'єктом оренди, на якому встановлений павільйон, що належить на праві власності Підприємцю ОСОБА_3, переданий Підприємцю ОСОБА_2 в оренду за Договором № 241 від 02.10.2013 року.

Вимогами Позивача у даній справі є стягнення з Відповідача суми переплати орендної плати за Договором № 241 від 02.10.2013 року за період з жовтня 2013 року по лютий 2014 року у розмірі 129924,20 грн., з посиланням на положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), і на те, що угодою передбачалось внесення орендної плати у розмірі 5500 грн. щомісячно, що за вказаний період має становити 27500 грн., тоді як фактично ним сплачувалась орендна плата у іноземній валюті - доларах США у загальній кількості 13500 доларів США, що по курсу НБУ на день звернення з даним позовом до суду становить 129924,20 грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний господарський суд, з урахуванням представлених матеріалів справи, положень ст. 759 ЦК України, та умов укладеного Договору № 241 від 02.10.2013 року, встановивши при цьому, що Позивачем не було надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження здійснення переплати за Договором оренди від № 241 від 02.10.2013 року у розмірах, заявлених стороною до стягнення у позові, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Підприємця ОСОБА_2, відмовивши у даному позові.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду першої та апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, про залишення без змін рішення суду першої інстанції про відмову у позові, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 року у справі № 916/2888/14 - без змін.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Мамонтова О.М.