Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 5011-38/11512-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач),за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - Янковський О.М.; третьої особи - не з'явився;розглянувши касаційну скаргу Тернопільського обласного центру зайнятостіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від05.03.2014та на рішенняГосподарського суду міста Києвавід04.12.2013у справі № 5011-38/11512-2012за позовомТернопільського обласного центру зайнятостідоУкраїнської державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "Укрмонтажспецбуд"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики Українипростягнення 557 271, 60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Тернопільський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "Укрмонтажспецбуд" (далі - Корпорація "Укрмонтажспецбуд") про стягнення збитків, завданих в результаті завищення вартості підрядних робіт в сумі 557 271, 60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2012 порушено провадження у справі № 5011-38/11512-2012 за позовом Тернопільського обласного центру зайнятості до Корпорації "Укрмонтажспецбуд" про стягнення 557 271, 60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2012 залучено до участі у справі на стороні позивача третю особу без самостійних вимог на предмет спору - Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Трофименко Т.Ю.) від 04.12.2013 позов задоволено частково. Суд стягнув з Корпорації "Укрмонтажспецбуд" на користь Тернопільського обласного центру зайнятості 8 545, 20 грн. збитків. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Рудченко С.Г., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) від 05.03.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014, Тернопільський обласний центр зайнятості подав касаційну скаргу, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення з Корпорації "Укрмонтажспецбуд" збитків, завданих в результаті завищення вартості підрядних робіт, в сумі 557 271, 60 грн. задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.06.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 16.07.2014.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між Тернопільським обласним центром зайнятості та Корпорацією "Укрмонтажспецбуд" 03.02.2004 укладено договір № ТР5-ГП на виконання підрядних робіт з будівництва закладу соціального призначення - Будинку праці по вул. Текстильній в м. Тернополі.

Згідно з п. 1.1 договору, він укладений на підставі торгів, акцепту тендерних пропозицій, що визнана найкращою за результатами торгів з зазначенням переможця торгів "Укрмонтажспецбуд" як генпідрядника відповідно до статті 30 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та на підставі генеральної угоди від 18.11.2003 між Державним центром зайнятості та Корпорацією "Укрмонтажспецбуд".

Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 договору, Корпорація "Укрмонтажспецбуд" взяла на себе зобов'язання по виконанню робіт по будівництву Будинку праці по вул. Текстильній в м. Тернополі. Комплекс робіт виконується генпідрядником в межах договірної ціни, проіндексованої з врахуванням рівня інфляції, власними силами, із залученням власних машин, механізмів, транспорту, працівників, в кількості необхідній для своєчасного і якісного виконання робіт, а в необхідних випадках із залученням підрядних організацій.

Згідно з п. 2.1 договору вартість робіт визначається додатком №1 (протокол узгодження договірної ціни) до даного договору, який є його невід'ємною частиною і розрахований у відповідності до кошторису.

Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформляється сторонами шляхом складання додаткових угод (п. 2.4 договору).

3амовник забезпечує безперервне фінансування будівництва об'єкта відповідно з графіком фінансування (п. 2.5 договору).

У п. 2.6 договору сторони погодили, що кінцеві розрахунки за виконані роботи з генпідрядником здійснюються в 10-денний термін після підписання акту здачі-приймання об'єкта в експлуатацію. Замовник має право затримати кінцеві розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими при прийманні об'єкта робочою комісією в експлуатацію до їх усунення.

3амовник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи згідно актів підписаних повноважними представниками сторін в п'ятиденний термін після їх підписання (п. 2.7 договору).

На підставі договору підряду № ТР5-ГП від 03.02.2004 Корпорація "Укрмонтажспецбуд" 26.01.2007 уклала договір з компанією "ТІБ", відповідно до п. 1.2 якого доручила компанії "ТІБ" виконання будівельних робіт по будівництву Будинку праці в м. Тернополі.

Між Тернопільським обласним центром зайнятості та Корпорацією "Укрмонтажспецбуд" 29.01.2007 було укладено додаткову угоду №1 до договору № ТР5-ГП від 03.02.2004, згідно якої п. 2.8 договору сторони виклали в такій редакції: "Розрахунки за виконані роботи проводяться замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника - безпосереднього виконавця робіт на підставі складених субпідрядником та підписаних генпідрядником актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідок виконаних робіт (форми №КБ-3) за платіжними реквізитами наданими генпідрядником".

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 т. 627 ЦК України).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 632 ЦК України).

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч. 3 ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно з ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

У ч. 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Господарськими судами встановлено, що сторонами спору факт належного виконання відповідачем робіт, їх прийняття позивачем та оплата в повному обсязі не заперечується.

Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у Тернопільському обласному центрі зайнятості за період з 01.01.2009 по 01.10.2011. За наслідками даної ревізії складено акт від 26.12.2011 за № 04-22/110 та 18.01.2012 внесено вимогу за № 19-04-13-14/312 Тернопільському ОЦЗ щодо усунення виявлених порушень. Так, в п.4 вищевказаної вимоги зазначено, що субпідрядником ГІВ ФБК "Траст-Інвест-Буд" допущено завищення вартості виконаних будівельних робіт на загальну суму 557 271, 60 грн.

Згідно з висновком комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 13.11.2012:

- будівельні роботи, які вказані в актах приймання виконаних підрядних робіт до договору №ТР5-ГП на виконання підрядних робіт з будівництва закладу соціальною призначення Будинку праці по вул. Текстильній в м. Тернополі від 03.02.2004, укладеного між позивачем та відповідачем, які можливо оглянути візуальним методом, та не відносяться до категорії прихованих, фактично були виконанні. Крім робіт по розцінці Е10-97-1 облицювання гіпсокартоном (за винятком вартості мінвати Кнауф) зазначеної в акті приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за вересень 2009 року б/н на суму 737 601, 60 грн., де виконання даної роботи враховано у складі робіт в розцінці Е10-97-1 (улаштування двохсторонніх гіпсокартонних перегородок типу Кнауф по металевому каркасу).

Роботи, які відносяться до категорії прихованих досліджувалися по наявній документації, заперечення сторін з приводу проведення даних робіт в матеріалах справи відсутні, тому дані роботи імовірно були виконані.

- Фактично виконані роботи по будівництву закладу соціального призначення Будинку праці по вул. Текстильній в м. Тернополі, які вказані в актах приймання виконаних підрядних робіт до договору №ТР5-ГП на виконання підрядних робіт з будівництва закладу соціальною призначення Будинку праці по вул. Текстильній в м. Тернополі від 03.02.2004, укладеного між позивачем та відповідачем, на суму 59 615 654, 01 грн.

- З урахуванням висновків будівельно-технічного дослідження, не підтверджується подвійне включення до актів приймання виконаних підрядних робіт до договору №ТР5-ГП на виконання підрядних робіт з будівництва закладу соціального призначення Будинку праці по вул. Текстильній в м. Тернополі від 03.02.2004, укладеного між позивачем та відповідачем, одних і тих самих робіт, які вказані в акті Контрольно-ревізійного управління у Тернопільській області від 26.12.2011 № 04-22/110.

- З урахуванням висновків будівельно-технічного дослідження, безпідставне включення до складу виконаних робіт по будівництву закладу соціального призначення Будинку праці по вул. Текстильній в м. Тернополі, які вказані в актах приймання виконаних підрядних робіт до договору № ТР5-ГП на виконання підрядних робіт з будівництва закладу соціального призначення Будинку праці по вул. Текстильній в м. Тернополі від 03.02.2004 укладеного між позивачем та відповідачем, відомчих ресурсних елементних кошторисних норм, які вказані в акті Контрольно-ревізійного управління у Тернопільській області від 26.12.2011 №04-22/110 підтверджується в сумі 8 545, 20 грн.

- Факти завищення вартості робіт на суму 557 271, 42 грн. за договором №ТР5-ГП на виконання підрядних робіт з будівництва закладу соціального призначення Будинку праці по вул. Текстильній в м. Тернополі від 03.02.2004, укладеного між позивачем та відповідачем, які вказані на сторінках 35-40 акту Контрольно-ревізійного управління у Тернопільській області від 26.12.2011 № 04-22/110 підтверджуються в сумі 8 545, 20 грн.

Предметом позову є матеріально-правова вимога Тернопільського обласного центру зайнятості до Корпорації "Укрмонтажспецбуд" про стягнення збитків, завданих в результаті завищення вартості підрядних робіт в сумі 557 271, 60 грн.

Згідно із ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 у справі № 3-72 гс 12).

Враховуючи викладене, а також те, що господарськими судами встановлено наявність складу цивільного правопорушення в діях Корпорації "Укрмонтажспецбуд" у зв'язку з неправомірним завищенням нею вартості виконаних робіт за договором № ТР5-ГП від 03.02.2004 на виконання підрядних робіт з будівництва закладу соціального призначення будинку праці по вул. Текстильній в м. Тернополі лише на суму 8 545, 20 грн., то колегія суддів вважає висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову обґрунтованим.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи Тернопільського обласного центру зайнятості, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тернопільського обласного центру зайнятості залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 у справі № 5011-38/11512-2012 - без змін.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.