Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року Справа № 924/1360/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Тепловик", смт. Теофіполь, Теофіпольського району Хмельницької областіна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2015у справігосподарського суду Хмельницької областіза позовомКомунального підприємства "Тепловик", смт. Теофіполь, Теофіпольського району Хмельницької областідоУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Хмельницької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", м. Хмельницькийпростягнення 35405,83 грн. заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 2302,29 грн. річнихза участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Тепловик" звернулось до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Хмельницької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" з уточненим позовом про стягнення з останнього 35405,83грн. заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (зокрема, 30261,39 грн. заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення за період з 01.04.2012 по 31.10.2012 та 5144,44 грн. інфляційних втрат за період з 01.11.2012 по 30.09.2014), 2302,29 грн. - річних за період з 01.05.2012 по 03.11.2014, 1827,00 грн. - судового збору, 3000,00 грн.- витрат на оплату послуг адвоката, 197,08 грн. інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач свої зобов'язання по договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 20.11.2008 №1/39 щодо розрахунків за надані послуги в повному обсязі не виконав.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.11.2014 у справі №924/1360/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2015, у позові відмовлено.

Вказані судові рішення мотивовані необгрунтованістю позовних вимог з посиланням на норми права.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та постановою, КП "Тепловик" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким з відповідача стягнути на користь позивача 35405, 83 грн. заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 2302, 29 грн., 3654 грн. судового збору, 3000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 197, 08 грн. інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст.ст. 188, 275 ГК України, ст. 714 ЦК України, ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" та без врахування правових позицій Вищого господарського суду України.

У відзиві Хмельницька дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1, 2 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується; відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно ч.6 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Судом попередніх інстанцій встановлено, що 20.11.2008 між КП "Тепловик" (виконавець) та Центром поштового зв'язку №7 (споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1/39.

Пунктом 4 договору встановлено застосування двоставкового тарифу, з 23.10.2008р. абонплата згідно з розрахунком складає 1877,49грн., теплова енергія по показнику лічильника 1 Гкал - 238,06грн..

У відповідності до п.7 договору, плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з п.п.10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Договір укладено на один рік та вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п.28 договору).

Згідно ст.907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

У відповідності до ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що споживач або суб'єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо.

Пунктом 29 договору сторони передбачили можливість дострокового розірвання договору, зокрема, у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця.

Судом встановлено, що листом відповідача №12-467 від 17.02.2012 адресованого позивачу, останнього повідомлено про те, що у зв'язку із реконструкцією адмінбудівлі Теофіпольського ЦОС № 11 за адресою: смт. Теофіполь, вул. Леніна, 38, зникла потреба в отриманні послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Тому, відповідно до п.29 договору №1/39 від 20.11.2008 Хмельницька дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" просить вважати вказаний договір розірваним з 01.04.2012.

Натомість доказів дотримання позивачем вимог ст. 188 ГК України щодо надання відповіді протягом 20 днів про результати розгляду пропозиції відповідача про розірвання договору надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води матеріали справи не містять, як не містять вони і доказів передачі відповідачем спору на вирішення суду у разі неодержання відповіді у встановлений строк чи недосягнення згоди щодо розірвання такого договору.

Лист №104 від 27.04.2012 директора Теофіпольського КП "Тепловик" адресований директору Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта", на який суд попередніх інстанцій послався як на доказ погодження позивачем відмови від договору, таким не являється, оскільки з його змісту надання такої згоди не вбачається.

За таких обставин, висновок суду попередніх інстанцій щодо припинення з 01.04.2012 дії договору №1/39 від 20.11.2008 у зв'язку із відмовою відповідача від договору за згодою позивача та про безпідставність нарахування позивачем заборгованості з послуг з централізованого опалення після 01.04.2012, колегія визнає передчасним та таким, що не ґрунтується на матеріалах справи та суперечить наведеним нормам матеріального права.

З огляду на викладене колегія вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій не досліджено в повному обсязі матеріали та обставини справи, що мають суттєве значення для розгляду спору. Порушення господарськими судами вимог ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності є підставою для скасування постановлених по справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 та рішення господарського суду Хмельницької області від 26.11.2014 у справі №924/1360/14 скасувати.

Справу направити до господарського суду Хмельницької області на новий розгляд.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.К. Прокопанич

В.І. Шаргало