Історія справи

Постанова ВГСУ від 16.04.2015 року у справі №910/24911/14
Постанова ВГСУ від 16.12.2015 року у справі №910/24911/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року Справа № 910/24911/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.

суддів Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: Ширай К.А. дов. №28/1934 від 15.04.2015,

Тарарака О.В. дов. №28/1935 від 15.04.2015,

відповідача: ФОП ОСОБА_3,

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015

у справі №910/24911/14 Господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 95 956,79 грн. за порушення правил користування електричною

енергією

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення з відповідача 95 956,79 грн. боргу за безобліково спожиту активну електроенергію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 (суддя Спичак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 (судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.), позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" 95 956,79 грн. основного боргу та 1 919,14 грн. судового збору.

Судові рішення мотивовані тим, що факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією зафіксований в акті порушень, який підписаний представниками позивача та відповідачем, останній не оплатив виставлений йому рахунок на сплату вищезазначеної суми.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову або передати справу на новий розгляд. В обґрунтування вимог касаційної скарги, заявник зазначає, що ним не вчинялось зафіксоване в акті порушення, про що він повідомляв позивача на засіданні комісії, однак суди визнали протилежне, що свідчить про неповне дослідження обставин справи стосовно вчинення правопорушення, крім того, скаржник зазначає про відсутність електроустановок у належній йому будівлі.

У відзиві на касаційну скаргу позивач Публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені у справі рішення та постанову - без змін, як законні та обґрунтовані.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

16.01.2014 представниками позивача був складений акт №147525 про виявлення порушень Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), яким було зафіксовано порушення Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 пункту 10.2.9 ПКЕЕ, а саме: встановлення магніту постійної дії на електролічильник з метою зупинки розрахункового механізму обліку споживання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1, про що був складений акт про порушення за відповідною датою.

17.03.2014 в присутності відповідача проведено засідання комісії з розгляду актів порушень, на якому був розглянутий відповідний акт. На підставі акту порушень, складеного уповноваженими представниками постачальника електричної енергії, Протоколом засідання комісії №22 від 17.03.2014 року з розгляду акту порушень ПКЕЕ прийнято рішення про проведення нарахування за даним актом вартості безобліково спожитої електроенергії внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією.

Згідно з розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушень Правил користування електричною енергією №147525 від 16.01.2014, за період з 16.07.2013 до 16.01.2014 режим роботи: 8 годин на добу 7 днів, нарахування складає 95 957,40 грн.

Протокол розгляду акту про порушення відповідачем ПКЕЕ, розрахунок вартості безоблікової спожитої електроенергії та рахунок №385_01-14 від 21.01.2014 за активну електроенергію донарахування споживання по актах було вручено відповідачу.

Відповідачем вказаний рахунок оплачено не було, у зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго" звернулось до господарського суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, відповідачем було вчинено вищезазначене порушення, тому останній має сплатити 95 956,79 грн. боргу за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем Правил користування електричною енергією за актом порушень №147525 від 16.01.2014, а саме - встановлення магніту постійної дії на електролічильник з метою зупинки розрахункового механізму обліку споживання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1.

Господарські суди попередніх інстанцій визнали наведені позивачем доводи обґрунтованими та задовольнили позов.

Проте, судова колегія касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередній інстанцій з огляду на наступне.

З огляду на положення ч. 2 ст. 20, ст.ст. 235 - 237 Господарського кодексу України рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої електричної енергії є оперативно-господарською санкцією (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 16.05.2011 у справі №2-28/2397-2010), тоді як Публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго" у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача 95 956,79 грн. вартості недоврахованої електричної енергії саме як суму боргу. В резолютивній частині рішення суду першої інстанції, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, зазначена сума вказана також як сума основного боргу, що свідчить про недослідженість обставин щодо правильності обрання позивачем способу захисту порушеного права.

Разом з тим, вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, суди попередніх інстанцій повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність визначення енергопостачальником розміру застосованої санкції у відповідності з вимогами Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N562.

Пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 р., зокрема, встановлено, що в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Разом з тим, пунктом 4 вищезазначеної Методики встановлені вимоги до акту про порушення, на підставі якого має здійснюватись визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за правилами цієї Методики.

Приписами п. 4 Методики, зокрема, встановлено наступне:

"Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.

Споживачі та представники енергопостачальника під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень, про що зазначається в акті про порушення.

Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акту, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

В акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення."

Тобто підставою для нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії є складений уповноваженими на те особами (які пройшли відповідне навчання) та належно оформлений акт про порушення у відповідності з вимогами не лише п. 6.41 названих Правил, але у відповідності з п. 4 згаданої Методики, саме належно оформлений акт поряд з іншими доказами є підтвердженням вчинення споживачем порушення ПКЕЕ.

Зі змісту оскаржених рішення та постанови не вбачається, що судами попередніх інстанцій досліджувалось питання щодо повноважень та необхідної кваліфікації (проходження відповідного навчання) працівників позивача складати акти про порушення (вимоги п. 6.41 Правил).

Пунктом 3.3. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. №28, встановлено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідно до п. 3.31 Правил користування електричною енергією розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

За приписами п. 3.32 Правил користування електричною енергією при пломбуванні оформляється акт про пломбування. У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них.

З приписів вищенаведених норм названих Правил вбачається, що пломби (інші пристрої) встановлюються з метою запобігання втручання в роботу електролічильника та збереження його цілісності. Ці обставини також не були належним чином досліджені судами попередніх інстанцій.

Щодо розрахунку позивачем обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, то судова колегія касаційної інстанції відзначає наступне.

Зазначене в акті №147525 порушення підпадає під дію підпункту 3 п. 2.1 названої Методики, тому величина розрахункового добового обсягу споживання має розраховуватись за формулою наведеною у п. 2.5 Методики, а саме:

Wдоб = P · tдоб · Kв, (2.4)

де: P - потужність (кВт), визначена як:

а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить:

при однозмінній роботі споживача - t = 8;

при двозмінній роботі споживача - t = 16;

при тризмінній роботі споживача - t = 24;

при інших режимах роботи визначається на підставі Договору;

Kв (Kв.i) - коефіцієнт використання струмоприймачів (додаток 1).

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,75.

У разі підключення струмоприймачів, що відповідають різним коефіцієнтам використання, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за формулою

(2.5)

де Kв.i - відповідні коефіцієнти використання електрообладнання;

Pi - потужність відповідних струмоприймачів, кВт.

Кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Дпер., день), визначається за формулою

Дпер = Дпор + Дусун,

де: Дпор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Дпор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;

Дусун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Дусун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Дусун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

З приписів наведеного пункту Методики вбачається, що для встановлення величини P - потужності (кВт) можливі варіанти, які наведені у підпунктах а), б), в) цього пункту, таким чином, обираючи той чи інший спосіб встановлення потужності, енергопостачальник має обґрунтувати правомірність такого вибору. Більш того, як вбачається з наведеної норми, в акті повинно бути чітко визначено Дусун, однак, визначення названої складової в акті №147525 відсутнє (до речі ця складова використовується майже у всіх розрахунках за названою Методикою).

Зазначене також залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій. Більш того, апеляційний господарський суд без достатніх підстав вказав у постанові про застосування п. 2.6 та п. 2.7 Методики при визначенні вартості спожитої не облікованої електричної енергії.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, то прийняті у справі рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи слід врахувати вищевикладене та вирішити спір відповідно до наведеного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 у справі №910/24911/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Прокопанич Г.К. Шаргало В.І.