Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року Справа № 5011-4/18428-2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 р. (головуючий суддя Мартюк А.І., судді Іоннікова І.А., Зубець Л.П.)на рішенняГосподарського суду міста Києва від 10.07.2013 р. (головуючий суддя Цюкало Ю.В., судді Котков О.В., Нечай О.В.)у справі№ 5011-4/18428-2012 Господарського суду міста Києваза позовомДочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит-Плюс"доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС"прозобов'язання відмінити процедуру закупівлі, за участю представників:позивача:Іванська О.А.,відповідача:Мариніч Н.В.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011-4/18428-2012 від 10.07.2013 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 р., позов задоволено частково: зобов'язано Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відмінити процедуру закупівлі приладів для вимірювання електричних величин та іонізуючих випромінювань (монітор радіаційного контролю контрольно-пропускного пункту залізничного транспорту (РК КПП ЖД), оголошення № 285991 в ІБ "Вісник державних закупівель" № 111 (713) від 17.09.2012 р., за процедурою відкритих торгів в рамках Закону України "Про здійснення державних закупівель". В частині позовних вимог про призупинення процедури закупівлі приладів для вимірювання електричних величин та іонізуючих випромінювань (монітор радіаційного контролю контрольно-пропускного пункту залізничного транспорту (РК КПП ЖД), оголошення № 285991 в ІБ "Вісник державних закупівель" № 111 (713) від 17.09.2012 р., до винесення рішення у справі в позові відмовлено.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 15, 83 ЦК України, ст.ст. 18, 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель", ст.ст. 2, 4 Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності", ст.ст. 1, 12, 33 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем на офіційному сайті Державних закупівель було розміщено оголошення № 285991 в ІБ "Вісник державних закупівель" № 111 (713) від 17.09.2012 р. на закупівлю приладів для вимірювання електричних величин та іонізувальних випромінювань (монітор радіаційного контролю контрольно-пропускного пункту залізничного транспорту (РК КПП ЖД), в якому зазначено, що це є оголошення про заплановану процедуру закупівлі за процедурою: відкриті торги. Кваліфікаційні критерії до учасників визначені положеннями ст. 16 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

В документації конкурсних торгів № 83/3/12/361, затвердженій Рішенням комітету з конкурсних торгів від 05.09.2012 р., у Розділі 1 зазначено, що документація конкурсних торгів розроблена на виконання вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Судами зазначено, що 18.09.2012 р. позивачем було подано заявку на участь у конкурсних торгах, оголошених Відокремленим підрозділом "Запорізька АЕС" Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" на закупівлю приладів для вимірювання електричних величин та іонізувальних випромінювань (монітор радіаційного контролю контрольно-пропускного пункту залізничного транспорту (РК КПП ЖД), оголошення № 285991 в ІБ "Вісник державних закупівель" № 111 (713) від 17.09.2012 р.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про здійснення державних закупівель" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 5 Закону України "Про здійснення державних закупівель" передбачено, що вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

Задовольняючи позовні вимоги в частині відміни процедури закупівлі, суди виходили з того, що у тендерній документації (п. 5 Розділу 1) визначено критерії оцінки ціни без врахування податку на додану вартість для резидентів, що є порушенням ст. 22 Закону України "Про здійснення державних закупівель", а саме: принципу недискримінації учасників щодо участі вітчизняних та іноземних учасників у процедурах закупівель на рівних умовах.

Колегія суддів вважає висновки судів щодо наявності підстав для задоволення позову передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також за невірного застосування норм процесуального та матеріального права, з огляду на наступне.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Колегія суддів також відзначає, що у розгляді спорів даної категорії слід враховувати принципові визначення, наведені в Законі України "Про здійснення державних закупівель".

Так, п. 29 ч. 1 ст. 1 цього Закону визначено, що суб'єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб'єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері державних закупівель та/або з приводу порушень законодавства оператором електронного майданчика і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.

Відповідно до п. 33 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - будь-яка фізична або юридична особа, яка підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі шляхом подачі пропозиції конкурсних торгів або заявки на участь в електронному реверсивному аукціоні, або цінової пропозиції, або опозиції на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням наведених положень законодавства в ході розгляду справи суди мали з'ясувати, чи є позивач учасником закупівлі в розумінні Закону України «Про здійснення державних закупівель» та чи має місце порушення саме його прав та інтересів саме як учасника закупівлі.

Однак суди не з'ясували, чи підтвердив позивач свій намір взяти участь у процедурі закупівлі шляхом подачі пропозиції конкурсних торгів, відповідно, чи є він учасником закупівлі в розумінні Закону України "Про здійснення державних закупівель" та яким чином встановлення відповідачем вказаних умов документації конкурсних торгів порушує права позивача.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що позовні вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом, обґрунтовується певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом в сукупності.

У своїх запереченнях на позов, поясненнях та апеляційній скарзі відповідач стверджував про те, що позивач не є учасником закупівлі в розумінні Закону України "Про здійснення державних закупівель", оскільки не підтвердив наміру взяти участь у процедурі закупівлі шляхом подачі пропозиції конкурсних торгів. При цьому стверджувати про порушення прав чи законних інтересів позивача можна було б лише в разі направлення ним пропозиції конкурсних торгів з ціною нижчою, ніж в інших учасників, та яка б була відхилена замовником. За твердженням відповідача, такої ціни позивачем запропоновано не було.

Крім того відповідач зазначав, що позивач звертався до Антимонопольного комітету України зі скаргою щодо встановлення відповідачем дискримінаційних умов тендерної документації. Рішенням № 1313-р/пк-ск від 04.12.2012 р. позивачу було відмовлено в задоволенні його скарги.

Колегія суддів відзначає, що правові засади такого оскарження також визначені Закону України "Про здійснення державних закупівель". Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 18 Закону скарга може бути подана тільки особою, право чи законний інтерес якої порушено внаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника або оператора електронного майданчика, які суперечать законодавству у сфері державних закупівель.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №6 "Про судове рішення" також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суди попередніх інстанцій оцінку вищевказаним доводам не надали, а представлені на їх підтвердження докази належним чином не дослідили. Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішення та постанови, судами не досліджено всіх вищевказаних обставин в їх сукупності та не надано оцінки доказам, наданим учасниками судового процесу на підтвердження вказаних обставин. Судами не наведено правового обґрунтування і не зазначено фактичних обставин, з огляду на які вищенаведені доводи або докази не взято до уваги судом.

Як встановлено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Невстановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спорів у справі, входять до предмету доказування, а отже підлягають обов'язковому дослідженню, і ненадання їм належної правової оцінки в сукупності є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням викладених вказівок цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 р. у справі № 5011-4/18428-2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков