Історія справи

Постанова ВГСУ від 16.03.2016 року у справі №918/680/15
Ухвала КГС ВП від 14.02.2019 року у справі №918/680/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 918/680/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

позивача - Грабовського В.А.,

відповідача - Камінського Р.І.,

ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" та ОСОБА_4

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2015

та на рішення господарського суду Рівненської області від 07.10.2015

у справі № 918/680/15

за позовом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне"

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд" звернулась до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" про визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів від 07.03.2014, прийнятих по 2-4 питанням порядку денного, оформлених протоколом № 1/13 від 07.03.2014.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 07.10.2015 (колегія суддів у складі: суддя Андрійчук О.В. - головуючий, судді Гудзенко Я.О., Павленко Є.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 (колегія суддів у складі: суддя Бучинська Г.Б. - головуючий, судді Філіпова Т.Л., Василишин А.Р.) вказане рішення господарського від 07.19.2015 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Визнано недійсним з моменту їх прийняття рішення загальних зборів від 07.03.2014, прийнятих з 2, 3, 4 питань порядку денного зборів учасників ТОВ "Агробуд-Рівне".

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 24.12.2015, рішення господарського суду першої інстанції від 07.10.2015 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарським судом першої інстанції було застосовано до спірних правовідносин сторін ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", однак здійснено її помилкове трактування. Однак, не зважаючи на не вірне трактування вказаної статті, відповідач вважає, що в цілому господарський суд Рівненської області прийняв рішення з урахуванням всіх обставин справи. При цьому, на думку відповідача, господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено вимоги ст.ст. 35, 43 ГПК України, ч. 3 ст. 98 ЦК України, ч. 3 ст. 59, ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства". Відповідач вказує про те, що позивач не зазначив яким чином прийняте рішення загальних зборів порушує його права та інтереси, тоді як сам факт участі у голосуванні всіх (100%) учасників товариства, в тому числі й позивача, не є порушенням прав та законних інтересів позивача.

Від ОСОБА_4 в порядку ст. 107 ГПК України надійшла касаційна скарга, у якій скаржник, наголошуючи на тому, що його не було залучено до участі у даній справі, просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 07.10.2015, постанову апеляційного господарського суду від 24.12.2015, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Рівненської області. Так, на думку скаржника, про прийняття оскаржуваних судових рішень з порушенням його прав свідчить та обставина, що він був учасником товариства на момент прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів і в тому числі приймав участь у голосуванні на загальних зборах від 07.03.2014.

У відзивах на касаційні скарги та додаткових відзивах позивач просить постанову апеляційного господарського суду від 24.12.2015 залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення. Так, на думку позивача, права ОСОБА_4 оскаржуваними судовими рішеннями у справі не порушено та питання про його права і обов'язки у цих рішеннях не вирішувалося. Щодо касаційної скарги відповідача, то позивач зазначає про те, що господарським судом апеляційної інстанції було правильно встановлено факт порушення прав та інтересів позивача внаслідок прийняття оспорюваного рішення загальних зборів від 07.03.2014.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу відповідача такою, що підлягає частковому задоволенню, а провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 підлягає припиненню на підставі такого.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи було встановлено, що:

- згідно з Статутом відповідача в редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваних рішень, учасниками товариства є юридична особа: Рівненська обласна виробнича кооперативно-державна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд", громадяни України: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 (п. 1.2. Статуту);

- відповідно до п. 4.6. Статуту відповідача для забезпечення діяльності товариства створюється статутний капітал у розмірі 851 549,00 грн., який сформований за рахунок внесків учасників майном та коштами: Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд" в сумі 848 549,00 грн., що становить 99,64% СК; ОСОБА_6 в сумі 1 000,00 грн., що становить 0,12% СК; ОСОБА_7 в сумі 1 000,00 грн., що становить 0,12% СК; ОСОБА_4 в сумі 1 000,00 грн., що становить 0,12% СК. Статутний капітал на момент реєстрації змін до Статуту сформований у повному розмірі за рахунок внесків учасників майном та коштами: Асоціація - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 248 549,00 грн., що належить Асоціації на праві колективної власності, та коштами в сумі 600 000,00 грн.; ОСОБА_6 - факс Панасонік вартістю 1 000 грн., ОСОБА_7 - радіотелефон вартістю 1 000 грн., ОСОБА_4 - офісні меблі вартістю 1 000 грн.;

- згідно з п. 8.2 Статуту відповідача учасники здійснюють свої права по управлінню через загальні збори, які є вищим органом управління товариством;

- 07.03.2014 відбулись загальні збори учасників відповідача, з наступним порядком денним: обрання голови та секретаря зборів; вирішення питання про придбання ТОВ "Агробуд-Рівне" частки учасника Асоціації "Рівнеагробуд"; зміну складу учасників ТОВ "Агробуд-Рівне"; затвердження нової редакції Статуту ТОВ "Агробуд-Рівне";

- загальні збори оформлені протоколом № 1/13, який підписаний головою та секретарем зборів та містить відбиток печатки відповідача;

- відповідно до вказаного протоколу по всім питанням учасники зборів проголосували одноголосно "ЗА" та вирішили: 1. Обрати головою зборів ОСОБА_4, секретарем - Новосада Є.С.; 2. Затвердити рішення про придбання частки Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" в розмірі 99,64%, що складає 848 549,00 грн., за ціною 848 549,00 грн., ТОВ "Агробуд-Рівне"; уповноважити учасника ТОВ "Агробуд-Рівне" ОСОБА_6 на укладення та підписання договору купівлі-продажу частки від імені ТОВ "Агробуд-Рівне"; зобов'язати генерального директора ТОВ "Агробуд-Рівне" видати довіреність ОСОБА_6 від товариства на укладення та підписання договору купівлі-продажу частки з Рівненською обласною асоціацією по сільському будівництву "Рівнеагробуд"; 3. Затвердити припинення участі Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" у ТОВ "Агробуд-Рівне" у зв'язку з відчуженням належної їй частки; затвердити зміну складу учасників ТОВ "Агробуд-Рівне" у зв'язку із придбанням ТОВ "Агробуд-Рівне" частки в розмірі 99,64%, що складає 848 549,00 грн. у статутному капіталі товариства; зобов'язати ТОВ "Агробуд-Рівне" реалізувати придбану частку у Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" іншим учасникам або третім особам протягом одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до ст. 144 ЦК України; згідно зі ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" протягом періоду володіння ТОВ "Агробуд-Рівне" часткою в статутному капіталі товариства, розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством; у зв'язку із прийнятими рішеннями, затверджено перерахунок часток учасників в статутному капіталі ТОВ "Агробуд-Рівне" таким чином: ОСОБА_7 частка в сумі 1 000,00 грн., що становить 0,12% статутного капіталу; ОСОБА_6 частка в сумі 1 000,00 грн., що становить 0,12% статутного капіталу; ОСОБА_4 частка в сумі 1 000,00 грн., що становить 0,12% статутного капіталу; ТОВ "Агробуд-Рівне" частка в сумі 848 549,00 грн., що становить 99,64% статутного капіталу; 4. Затвердити нову редакцію Статуту товариства;

- метою проведення вказаних зборів було вирішення питання про придбання відповідачем частки позивача у статутному капіталі товариства та подальше оформлення наслідків, пов'язаних з таким придбанням;

- згідно з протоколом № 1/13, на загальних зборах від 07.03.2014 зі всіх питань приймали рішення учасники, які володіють 100% голосів;

- на виконання прийнятих рішень, позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу частки статутного капіталу від 07.03.2014 (в договорі була допущена описка та вказана дата 07.03.2013), відповідно до умов якого позивач передав відповідачу всю належну йому на праві власності частку статутного капіталу ТОВ "Агробуд-Рівне", що становить 99,64% статутного капіталу товариства та дорівнює 848 549,00 грн., а відповідач прийняв її у власність та зобов'язався сплатити грошову суму у розмірі та в порядку визначеному договором.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував його тим, що при прийнятті загальними зборами учасників відповідача рішення щодо придбання частки позивача у статутному капіталі відповідача було порушено вимоги ч. 3 ст. 98 ЦК України та ч. 3 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", тобто за відсутності кворуму для вирішення вказаного питання, що є безумовною підставою для визнання рішень загальних зборів учасників в цій частині недійсними. Оскільки вирішення питань про зміну складу учасників відповідача та затвердження нової редакції Статуту відповідача є похідними від вирішення питання про викуп частки позивача, отже вказані рішення також підлягають визнанню недійсними.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та приймаючи нове рішення про задоволення позову, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи вимоги ч. 3 ст. 98 ЦК України Асоціація "Рівнеагробуд" не мала права голосу при вирішенні другого питання порядку денного на загальних зборах учасників ТОВ "Агробуд-Рівне" 07.03.2014, по якому приймалося рішення про вчинення правочину між Асоціацією "Рівнеагробуд" та ТОВ "Агробуд- Рівне". Отже, за прийняття рішення по другому питанню порядку денного загальних зборів учасників ТОВ "Агробуд-Рівне" від 07.03.2014 проголосували лише учасники, які володіють в сукупності 0,36% голосів. У зв'язку з викладеним, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що при прийнятті рішення про придбання ТОВ "Агробуд-Рівне" частки Асоціації "Рівнеагробуд", з урахуванням обмежень, встановлених ч. 3 ст. 98 ЦК України, які позбавляли права голосу Асоціацію "Рівнеагробуд" при прийнятті відповідного питання, могли проголосувати лише учасники, що володіють у сукупності 0,36% голосів, а тому відповідне рішення не могло бути прийняте більшістю голосів.

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, Вищий господарський суд України не погоджується з висновками, викладеними в постанові господарського суду апеляційної інстанції з огляду на таке:

Пунктом 8.3 Статуту відповідача передбачено, що рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено законом.

До виключної компетенції загальних зборів учасників відноситься, зокрема вирішення питання про придбання товариством частки учасника (підп. 8.2.6 Статуту).

У п. 9.2 Статуту відповідача передбачено, що учасник товариства має право за згодою решти учасників продати чи уступити свою частку одному чи декільком учасникам цього ж товариства, а також третім особам. Частка учасника після повного внесення ним вкладу може бути придбана самим товариством. У цьому випадку воно зобов'язане передати її іншим учасникам товариства, а за їх згодою - і третім особам у строк, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал.

Згідно з ч. 1 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 98 ЦК України учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами товариства питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Так, за оскаржуваними рішеннями загальних зборів учасників відповідача (зокрема, по питанню ІІ порядку денного) вирішувалося питання щодо вчинення між позивачем (як учасником товариства) та відповідачем (як товариством) правочину, пов'язаного із викупом частки учасника у статутному капіталі товариства останнім.

Отже, виходячи з вимог ч. 3 ст. 98 ЦК України, позивач не мав права голосу при вирішенні загальними зборами товариства вказаного питання.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить вирішення питання про придбання товариством частки учасника.

Частиною 2 ст. 59 вказаного закону передбачено, що з питань, зазначених у пунктах "а", "б" ст. 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Згідно з ч. 3 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" з решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Отже, для прийняття рішення про викуп частки учасника у статутному капіталі товариства закон не встановлює обмеження визначені ч. 2 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", а відтак у даному випадку незважаючи на відсутність права голосу у позивача з другого питання порядку денного рішення загальних зборів від 07.03.2014, голосування за таке рішення решти учасників товариства, частка яких становила 0,36% статутного капіталу товариства, свідчить про прийняття рішення простою більшістю голосів у відповідності до закону.

Ствердження про відсутність кворуму при проведенні загальних зборів товариства спростовується встановленими господарськими судами попередніх інстанцій обставинами, щодо присутності на зборах 100% учасників товариства.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України вважає помилковим висновок місцевого господарського суду, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, про те, що в даному випадку рішення загальних зборів приймалося за відсутності кворуму. Також помилковим є посилання у рішенні господарського суду першої інстанції на те, що чинне законодавство не врегульовує порядку прийняття рішень загальними зборами учасників, на яких вирішується питання щодо учасника, якому належить абсолютна більшість голосів, оскільки такі твердження не узгоджуються зі змістом ч. 3 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства".

Проте наведені помилки не вплинули на правильність прийнятого господарським судом першої інстанції рішення в цілому з огляду на наступне:

Як правильно зазначено господарським судом першої інстанції, при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Так, господарським судом обґрунтовано зауважено на тому, що представник позивача брав участь в загальних зборах учасників, рішення яких оскаржуються, отже його право на участь порушено не було. Крім того, та обставина, що позивач також брав участь у голосуванні за друге питання порядку денного ніяким чином не впливає на результат прийнятого рішення, оскільки всі інші учасники, частка яких становила 0,36% статутного капіталу товариства і які мали право вирішувати дане питання також проголосували "ЗА". При цьому саме лише бажання позивача повернути належні йому корпоративні права, які забезпечують участь у товаристві, не є самостійною та достатньою підставою для задоволення позовних вимог, оскільки таке задоволення не ґрунтується на загальних засадах цивільного судочинства - справедливості, добросовісності та розумності.

Сам факт порушення вимог ч. 3 ст. 98 ЦК України (участь позивача у голосуванні по другому питання рішення загальних зборів від 07.03.2014) при відсутності будь-яких інших порушень прав та законних інтересів позивача, а також враховуючи, що дії самого позивача призвели до порушення вимог вказаних приписів, не може мати наслідком визнання недійсними рішень загальних зборів учасників відповідача.

Враховуючи викладене, та виходячи з предмету та підстав заявленого у даній справі позову, Вищий господарський суд України погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивач у даному випадку не довів наявність порушених прав та законних інтересів внаслідок прийняття оспорюваних рішень загальних зборів учасників, які відбулися 07.03.2014 та оформлені протоколом № 1/13. При цьому, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зауважити, що решта доводів наведених, як в обґрунтування позовних вимог так і в заперечення проти позову, що стосуються обставин дійсності або недійсності правочину, укладеного на виконання оспорюваного у даній справі рішення загальних зборів товариства, не можуть бути взяті до уваги при вирішення даного спору, оскільки дані обставини не мають значення для встановлення факту недійсності оспорюваного рішення загальних зборів товариства з огляду на підстави заявленого позову.

В свою чергу господарський суд апеляційної інстанції наведені вище приписи законодавства та фактичні обставини справи не врахував, що призвело до прийняття неправильного рішення про задоволення позовних вимог в силу неправильного застосування наведених вище норм матеріального права.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду - залишенню в силі.

Щодо поданої касаційної скарги ОСОБА_4 Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до ст. 107 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

З матеріалів даної справи, в тому числі прийнятих у ній судових рішень, вбачається, що ОСОБА_4 не визначений в цій справі ні стороною (позивачем чи відповідачем), ані третьою особою.

Посилання ОСОБА_4 у касаційній скарзі на те, що господарський суд мав у будь-якому разі залучити його та інших учасників товариства до участі у справі у якості третіх осіб відхиляються Вищим господарським судом України з огляду на те, що відповідно до ст. 27 ГПК України залучення третіх осіб у справі є правом господарського суду, а не обов'язком.

Водночас ОСОБА_4 не підпадає й під ознаки особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права та обов'язки, з огляду на таке.

Зі змісту наведеної норми права - ст. 107 ГПК України вбачається, що судове рішення, оскаржене не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення ж є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

У даному разі оскаржуване судове рішення не містить висновків про права та обов'язки ОСОБА_4

Оскаржувані судові рішення господарських судів про визнання рішення загальних зборів стосуються самого товариства та його учасника, який не згодний з таким рішенням. Залучення до участі у справі всіх учасників товариства не є обов'язковим.

Так, у п. 6.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" № 4 від 25.02.2016 роз'яснено, що учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та юридична особа.

Оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступеню порушень прав позивача (позивачів) під час скликання та проведення загальних зборів, залучення інших учасників (акціонерів) товариства або осіб, з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається.

При цьому, господарські суди не зобов'язували ОСОБА_4 вчиняти будь-які юридично значимі дії стосовно належної йому частки у статутному капіталі відповідача, або утримуватися від їх вчинення.

Відтак, оскаржуваними судовими рішеннями у справі не зачіпалися корпоративні права ОСОБА_4, оскаржувані рішення не стосуються прав та обов'язків вказаної особи, а тому відсутні підстави як для залучення ОСОБА_4 до участі у справі так і для задоволення його касаційної скарги.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 не є в даному випадку належним суб'єктом касаційного оскарження, що унеможливлює касаційний перегляд судових рішень у справі за його скаргою (відсутній суб'єкт оскарження визначений ст. 107 ГПК України).

У свою чергу, відсутність підстав для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень по суті унеможливлює й подальше здійснення даного касаційного провадження та є підставою для його припинення.

Таку ж правову позицію стосовно необхідності припинення касаційного провадження викладено в пункті 63 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України".

Керуючись ст.ст. 80, 107, 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 скасувати.

Рішення господарського суду Рівненської області від 07.10.2015 у справі № 918/680/15 залишити в силі.

Стягнути з Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" (м. Ужгород, площа Петефі, 9, кв. 15, ідентифікаційний код 03089383) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" 1 461,60 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 припинити.

Повернути ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) з Державного бюджету України сплачений при поданні касаційної скарг судовий збір у сумі 1 461,60 грн.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя:В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко