Історія справи

Постанова ВГСУ від 16.02.2016 року у справі №910/9225/15
Постанова ВГСУ від 13.09.2016 року у справі №910/9225/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року Справа № 910/9225/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С. - доповідача,Татькова В.І.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ІПП-Центр"на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 01 липня 2015 року Київського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2015 рокуу справі№ 910/9225/15господарського судуміста Києваза позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно - Українська атомна електрична станція" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ІПП-Центр"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки"простягнення 270 541 грн. 22 коп. за участю представників: від позивача: від відповідача: від третьої особи:Юніна С.П., Богдан І.В., Жуляєв В.В.

ВСТАНОВИВ:

ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно - Українська атомна електрична станція" звернулося до господарського суду із позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) до ТОВ "ІПП-Центр" про стягнення 187843,03 грн. пені та 82698,19 грн. штрафу у зв`язку із невиконанням 12 етапу у встановлені договором №ІЮ-1105-01 від 05.05.2011 про надання послуги строки.

Рішенням господарського суду міста Києва №910/9225/15 від 01.07.2015 (суддя Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 (судді: Власов Ю.Л. - головуючий, Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.), позов задоволено повністю.

Судові рішення мотивовано тим, що відповідачем порушено встановлені в договорі строки надання послуг по 12 етапу, тому є підстави для застосування правових наслідків, встановлених договором та законом, у вигляді нарахування та стягнення пені та штрафу відповідно до п.7.2 договору.

Не погоджуючись із судовими рішеннями ТОВ "ІПП-Центр" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій з урахуванням додаткових пояснень, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові.

У касаційній скарзі зазначено, що виконання етапу 12 зі сторони відповідача відповідно до п.6.8.2 технічного завдання полягає у науково-технічному супроводі розгляду звітної документації в ДІЯРУ, усуненню можливих зауважень, внесенні відповідних уточнень та доповнень в звітну документацію. Дані роботи виконуються спеціалістами ТОВ "ІПП-Центр" в найкоротші строки, що не заперечується ВП ЮУАЕС.

Скаржник звертає увагу на пояснення третьої особи, в яких зазначено, що відповідальна експертна організація перед початком проведення експертизи укладає договір про проведення експертизи із замовником, тобто із позивачем.

Ніяких господарських відносин з приводу проведення експертизи між ДНТЦ ЯРБ та ТОВ "ІПП-Центр" під час проведення цієї експертизи не існує.

Таким чином, ТОВ "ІПП-Центр" не має прямого впливу на хід та строки проведення експертизи вказаних робіт.

Скаржник зазначає, що неодноразово звертався з листами щодо пришвидшення проведення державної експертизи до позивача, до керівництва ДП "НАЕК "Енергоатом", до ДІЯРУ та безпосередньо до ДП "ДНТЦ ЯРБ".

Також вказує, що проект рішення готується саме замовником, однак на підставі висновків, які повинні бути надані виконавцем після проходження державної технічної експертизи усіма звітними матеріалами.

У касаційній скарзі стверджується про невчасне виконання позивачем своїх обов`язків щодо направлення документів для проведення експертизи, що залишилося поза увагою господарських судів попередніх інстанцій.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.01.2016 у справі №910/9225/15 касаційну скаргу прийнято до провадження.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що станом на 02.02.2016 зауваження ДІЯРУ/ДНТЦ ЯРБ до звітних матеріалів по КР остаточно не усунуто і, як наслідок, не узгоджено в ДІЯРУ. Рішення по корпусу реактора не розроблено. Таким чином, позивач вважає рішення судових інстанцій законними та обґрунтованими.

02.02.2016 у судовому засіданні касаційної інстанції оголошено перерву до 16.02.2016.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.05.2011 між ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно - Українська АЕС" як замовником та ТОВ "ІПП-Центр" як виконавцем укладено договір №ІЮ-1105-01.

За умовами вказаного договору виконавець зобов`язався у 2011 - 2012 роках надати позивачу послуги з "Оцінки технічного стану і перепризначення терміну експлуатації реактора енергоблоку №2 ВП ЮУАЕС, включаючи всі його елементи", зазначені в технічному завданні, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п.1.2 договору перелік послуг, які є предметом даного договору, їх кількісні характеристики та вимоги з їх виконання визначаються технічним завданням, наведеним у додатку №1.

Згідно з технічним завданням сторони погодилися розбити надання передбачених договором послуг на 12 етапів.

Етап №12 мав бути виконаний відповідачем з урахування продовження строків виконання до 30.12.2014.

Позивач звернувся до відповідача із позовом про стягнення пені та штрафу відповідно до умов договору, оскільки відповідач не виконав роботи, передбачені 12 етапом у вказаний строк.

Задовольняючи позовні вимоги господарські суди попередніх інстанцій виходили із наявності вини відповідача у невиконанні 12 етапу у встановлені договором строки.

Суди вказали, що матеріали справи не містять доказів невчасного виконання позивачем своїх обов`язків за договором, що могло б бути наслідком перенесення строків виконання взятих на себе зобов`язань відповідача.

Колегія суддів вважає висновки попередніх судових інстанцій передчасними, а рішення такими, що прийняті без належного дослідження та врахування всіх обставин справи.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 614 Цивільного кодексу України передбачає вину як підставу відповідальності за порушення зобов`язання.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому згідно статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено доводи відповідача щодо відсутності його вини у простроченні виконання етапу №12, не з`ясовано можливості відповідача виконати умови договору при наявності обставин, на які останній посилається у касаційній скарзі, зокрема надсилання замовником звітів до експертної установи лише через 7 місяців після їх отримання від виконавця, тривале проведення експертизи тощо.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції згідно ст.1117 ГПК України не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права.

Судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим суди прийшли до передчасних висновків по справі, а постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

Суди не перевірили належним чином доводи та докази відповідача щодо відсутності його вини у порушенні ним строків виконання зобов`язань за договором.

З вищевикладених підстав рішення та постанова у цій справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати обставини справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також вжити заходів щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи та прийняти рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "ІПП-Центр" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 у справі №910/9225/15 скасувати.

Справу №910/9225/15 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: С. Самусенко

В. Татьков