Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.09.2015 року у справі №5011-43/10942-2012
Постанова ВГСУ від 19.08.2014 року у справі №5011-43/10942-2012
Постанова ВГСУ від 19.08.2014 року у справі №5011-43/10942-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року Справа № 5011-43/10942-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача), Жукової Л.В., Катеринчук Л.Й.,за участю представників:

ТОВ "Українська агрохімічна компанія" - Ставицького Б.О. (директор), Ярмоленко Г.В. (дов. від 15.09.2015),

ПАТ "Укрсоцбанк" -Рачок Н.М. (дов. від 15.07.2015),

арбітражного керуючого Бєлової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська

агрохімічна компанія"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015

та ухвалу господарського суду міста Києва від 25.05.2015

у справі №5011-43/10942-2012 господарського суду міста Києва

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська

агрохімічна компанія"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.05.2015 (суддя Івченко А.М.) визнано кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Агрохімічна Компанія":

1.1 Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на суму 16 249430,08 грн. (перша черга);

1.2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Васма Рітейл" на суму 1007778,27 грн. (5 365,00 грн. - перша черга, 1002 413,27 грн. - четверта черга);

1.3 Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на суму 1 293,57 грн. (друга черга);

1.4 Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон-Аеро" на суму 277 685,58 грн. (1 073,00 грн. - перша черга, 276 612,58 грн. - четверта черга).

2. Внесено окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про нерухоме майно боржника, яке є предметом іпотеки - нежитлові приміщення (в літ.А): з №1 по №4 (групи приміщень №10а) площею - 31,2 м2, з №1 по №71 (групи приміщень №9а) площею - 1621,4 м2, загальною площею 1 652,6 м2, що знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Лісовий, 39.

3.Припинено провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССМА РІТЕЙЛ" про додаткові вимоги до боржника у розмірі 19 136 638,75 грн.

4. Відхилено грошові вимоги ОСОБА_9 до боржника на суму 600000 грн.

5. Відхилено грошові вимоги ОСОБА_10 до боржника на суму 589800,00грн.

6. Затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська агрохімічна компанія".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 (колегія суддів у складі: Шипко В.В. - головуючий, Зеленін В.О., Чорногуз М.Г.) ухвалу господарського суду м. Києва від 25.05.2015 залишено без змін.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Українська агрохімічна компанія" просить скасувати повністю вказані вище ухвалу суду першої інстанції від 25.05.2015 та постанову суду апеляційної інстанції від 21.07.2015, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 1, 13, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 33 Закону України "Про іпотеку", ст. 43 ГПК України.

15.09.2015 ТОВ Українська агрохімічна компанія" подало заяву про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ст. 14 Закону (у редакції, чинній до 19.01.2013), конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Київської області від 04.08.2012 за заявою ТОВ "Вассма Рітейл" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Українська агрохімічна компанія".

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Київської області від 18.09.2012 визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Вассма Рітейл", зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Виниченка Ю.В.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство було опубліковано 28.09.2012 р. у газеті "Голос України" № 182 (5432).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Після публікації оголошення та у строк, встановлений ст. 14 Закону, до суду надійшло п'ять заяв з грошовими вимогами до боржника: Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання вимог до боржника на суму 1 293,57 грн., ТОВ "Еталон-Аеро" з вимогами на суму 276 612,58 грн.; ОСОБА_9 з вимогами в сумі 600 000,00 грн.; ОСОБА_10 з вимогами в сумі 589 800,00 грн. та ПАТ "Укрсоцбанк".

Директор боржника заперечує проти вимог усіх кредиторів за винятком вимог УПФУ в Печерському районі м. Києва, правонаступником якого є ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Відповідно ч. 15 ст. 11 Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

За змістом ч. 15 ст. 11, ч. 1 ст. 14 Закону з моменту публікації оголошення про порушення справи, строк виконання зобов'язань боржника, що виникли до порушення справи про банкрутство, є таким, що фактично настав. Отже, грошові вимоги, які виникли до порушення провадження у справі, є конкурсними незалежно від настання строку виконання відповідних зобов'язань боржника, а тому повинні бути заявлені у строки, встановлені ст.14 Закону.

Колегія суддів зазначає, що виходячи зі змісту статей 14, 15 Закону кредитор, звертаючись до господарського суду з заявою з грошовими вимогами про визнання кредитором боржника самостійно визначає розмір кредиторських вимог, а також надає документи, в підтвердження вказаних вимог. В той час, обов'язок надання правового аналізу обґрунтованості чи безпідставності подання грошових вимог кредиторів до боржника, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд, що здійснює правосуддя у справах про банкрутство, зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Зважаючи на приписи ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Розглянувши подані заяви з кредиторськими вимогами до боржника судами попередніх інстанцій встановлено, що заявлені вимоги УПФУ у Печерському районі м. Києва є обґрунтованими, тому ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві як визнаний судом правонаступник останнього підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів на суму 1 293,57 грн. заборгованості зі сплати єдиного внеску (друга черга задоволення вимог кредиторів).

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Еталон-Аеро" надіслало до суду заяву з вимогами до боржника на суму 276 612,58 грн. Грошові вимоги ТОВ "Еталон-Аеро" до боржника являють собою суму заборгованості ТОВ "Українська агрохімічна компанія" на суму 276 612,58 грн. з оплати простого векселя серії АА 2459140 з наступними реквізитами: валюта - гривня, сума - 400 000,00 грн., місце складання - м. Київ, дата складання - 06.12.2011 р., дата платежу - за пред'явленням; найменування бенефіціара - ТОВ "Еталон-Аеро"; найменування векселедавця - ТОВ "Українська агрохімічна компанія"; місце платежу - Банк "Демарк", МФО 353575, р/р 26004000609008, яке ТОВ "Еталон-Аеро" отримало за актом прийому-передачі від 06.11.2011 від боржника у розрахунок за поставлені товари за видатковими накладними №РН-0000002 від 01.11.2011 та № РН-0000003 від 01.11.2011 за договором купівлі-продажу № 31-10/11-К від 31.10.2011.

На підтвердження заявлених вимог кредитором було подано до суду в копіях договір купівлі-продажу № 31-10/11-К від 31.10.2011 р., видаткові накладні № РН-0000002 від 01.11.2011 р. та № РН-0000003 від 01.11.2011 р., простий вексель серії АА 2459140, акт прийому-передачі від 06.11.2011 р., акт про протест про неоплату векселя від 16.12.2011 р., виконавчий напис від 22.12.2011 р., постанову від 16.01.2012 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 30655850.

У зв'язку з неотриманням кредитором платежу за наслідками пред'явлення вимог до боржника про оплату векселя, вексель було опротестовано ТОВ "Еталон-Аеро" в установленому порядку у приватного нотаріуса, яким вчинено виконавчий напис, який у подальшому було пред'явлено до виконання до ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві.

У ході виконавчого провадження ТОВ "Українська агрохімічна компанія" здійснило часткове погашення боргу на суму 123 387,42 грн., у зв'язку з чим залишок заборгованості становить 276 612,58 грн., що підтверджується випискою по рахунках.

Місцевий господарський суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що офіційне засвідчення факту повної неоплати за векселем здійснено нотаріусом, заборгованість боржником була визнана шляхом часткового погашення у заборгованості у виконавчому провадженні, договір купівлі-продажу у встановленому законодавством порядку недійсним не визнано. А тому дійшов висновку про обґрунтованість вимог ТОВ "Еталон-Аеро" на суму 277 685,58 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 99-101 ГПК України належним чином дослідивши обставини справи, правомірно погодився з висновком суду першої інстанції про визнання вимог ТОВ "Еталон-Аеро", зазначивши при цьому, що заперечення боржника з мотивів відсутності у нього відомостей про надходження йому указаного у видаткових накладних товару, не спростовують наявності грошового зобов'язання ТОВ "Українська Агрохімічна Компанія" як векселедавця сплатити визначену суму власнику векселя (векселедержателю) - Товариству з обмеженою відповідальністю "Еталон-Аеро".

Доводи касаційної скарги про те, що кредиторські вимоги ТОВ "Еталон-Аеро" ґрунтуються на фіктивному договору, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки доказів визнання фіктивним, розірваним договору купівлі-продажу № 31-10/11-к від 31.10.2011, укладений між ТОВ "Еталон-Аеро" та боржником, матеріали справи не містять.

Щодо вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "Васма Рітейл" суди попередніх інстанцій вірно вказали, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів на суму визнаних ухвалою підготовчого засідання від 18.09.2012 безспірних вимог у розмірі 1 002 413,27 грн. (четверта черга) та сплаченого за подання заяви про порушення справи про банкрутство судового збору у розмірі 5 365,00 грн. (перша черга).

Оскільки ухвала підготовчого засідання від 18.09.2012 є чинною, тому підстави для відхилення вимог ТОВ "Вассма Рітейл" відсутні.

Вимоги ОСОБА_9 в сумі 600 000,00 грн. та ОСОБА_10 в сумі 589 800,00 грн. судами правомірно відхилені, оскільки ґрунтуються на їх корпоративних правах як учасників ТОВ "Українська агрохімічна компанія", зокрема, отримання частки у статутному капіталі при виході з товариства, тому відповідні зобов'язання боржника не відносяться до грошових в розумінні Закону, у зв'язку з чим суд відхиляє вимоги ОСОБА_10 на підставі ст. 1 Закону.

Розглядаючи заяву про ПАТ "Укрсоцбанк" судами попередніх інстанцій встановлено, 21.02.2008 між ПАТ "Укрсоцбанк" (кредитор) та ТОВ "Торговий дім "Вассма" (позичальник) було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/62 з наступними змінами та доповненнями, згідно з умовами якого банком надано позичальнику грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості у суму 1 053 745,00 Євро, зі сплатою 11% річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 31.08.2012 р.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за указаним кредитним договором 21.02.2008 між ПАТ "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Українська агрохімічна компанія" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 047/1-83 з наступними змінами та доповненнями, згідно з яким предметом застави є нерухоме майно - нежитлові приміщення (в літ.А): з №1 по №4 (групи приміщень №10а) площею - 31,2 м2, з №1 по №71 (групи приміщень №9а) площею - 1 621,4 м2, загальною площею 1 652,6 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Лісовий, 39.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Системний аналіз статей 553, 554 ЦК України свідчить про те, що порука - це забезпечувальне зобов'язання, яке виникає внаслідок невиконання боржником основного зобов'язання і у цьому випадку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, сутність солідарного обов'язку полягає в тому, що у випадку невиконання боржником грошового зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор має право вимагати виконання цього грошового зобов'язання одночасно як від боржника, так і від поручителя.

Разом з тим майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 Закону України "Про іпотеку").

Викладене свідчить, що майновий поручитель за іпотечним договором несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання як солідарний боржник, а іпотекодержатель має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. У разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає перед іпотекодержателем в межах взятих на себе зобов'язань.

При цьому норми Закону про банкрутство не обмежують право кредитора (заставодержателя) на звернення з грошовими вимогами до поручителя у випадку, якщо основний боржник не сплатив борг.

Таким чином, заставодержатель може задовольнити свої вимоги за рахунок майнового поручителя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) (ст.590 Цивільного кодексу України), а у разі порушення щодо майнового поручителя справи про банкрутство - шляхом заявлення до такого боржника грошових вимог у встановленому порядку. Незаявлення грошових вимог у справі про банкрутство має наслідком їх погашення, внаслідок чого такий кредитор (заставодержатель) втратить можливість задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 у справі № 10/1946, яка згідно зі ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" ґрунтуються на договорі про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/62 від 21.2.2008, укладеному між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Торговий дім "Вассма", боржник - ТОВ "Українська агрохімічна компанія" в цьому випадку виступив майновим поручителем, уклавши з банком іпотечний договір.

У зв'язку з порушенням ТОВ "Торговий дім "Вассма" своїх кредитних зобов'язань банк звертався до ТОВ "Українська агрохімічна компанія" з претензією про виконання зобов'язань за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/62 від 21.08.2008, отриманою боржником 08.06.2012, факт чого ним самим не заперечувався.

Також судом, встановлено, що ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося з вимогами за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/62 від 21.2.2008 до ТОВ "Торговий дім "Вассма" у справі про його банкрутство № 49/45-б. За результатами апеляційного оскарження ухвали попереднього засідання у цій справі постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 р. було скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 р. у справі № 49/45-б в частині відхилення вимог ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ Торговий дім "Вассма" на суму 12 640479,49 грн., прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано ПАТ "Укрсоцбанк" конкурсним кредитором ТОВ "Торговий дім "Вассма" на суму 12 883 346,72 грн., з яких 5 168 128,00 грн. - вимоги першої черги, які забезпечені заставою, 1 147,00 грн. - вимоги першої черги, 7 714 071,72 грн. - вимоги четвертої черги.

Доказів задоволення кредиторських вимог банку у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Вассма" або ж ТОВ "Українська агрохімічна компанія" самостійно у матеріалах справи відсутні, а норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не обмежують право банку на визнання його вимог до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.

Відповідно до остаточного розрахунку станом на 25.07.2012 заборгованість боржника за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/62 становить 16 249 430,08 грн., з яких 11646 604,36 грн. - заборгованість за кредитом, 3 669 599,19 грн. - заборгованість за відсотками, 9 600,00 грн. - заборгованість за нарахованими комісіями, 613861,35 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 217 711,56 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 68 312,53 грн. - інфляційні втрати за кредитом, 23 741,08 грн. - інфляційні втрати за відсотками.

На підтвердження заборгованості позичальника перед ПАТ "Укрсоцбанк" до суду подано копії кредитного договору та додаткових договорів до нього, меморіальні ордери, банківські виписки з особового рахунку ТОВ "Торговий дім "Вассма", розрахунок заборгованості.

За наслідками дослідження документів судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що наявні матеріали справи не спростовують обставин прострочення позичальника перед банком, докази задоволення боржником вимог банку за рахунок іпотечного майна відсутні. А заявлена сума вимог ПАТ Укрсоцбанк" більша порівняно із заявленою сумою вимог станом на 31.01.2011 до ТОВ "Торговий дім "Вассма" у справі про його банкрутство № 49/45-б пояснюється невиконанням позичальником коштів взятих на себе зобов'язань до порушення провадження у справі № 5011-43/10942-2012), на які нараховані штрафні санкції

Доводи скаржника про те, що ПАТ Укрсоцбанк" не має грошових вимог до ТОВ "Українська Агрохімічна компанія" і тому не може бути визнано кредитором у справі про банкрутство, колегією суддів відхиляються як такі, що суперечать нормам Закону. Необґрунтованими є твердження касаційної скарги про порушення судами вимог ст. 12 Закону, оскільки розмір заборгованості ТОВ "Торговий дім "Вассма", встановлений постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 у справі № 49/45-б, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2014, пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків нарахована за період з 24.01.2012 по 24.07.2012 включно, а мораторій на задоволення вимог кредиторів введено ухвалою господарського суду від 14.08.2012.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість вимог ПАТ Укрсоцбанк" на загальну суму 16 249 430,08 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження в касаційних скаргах про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства при прийнятті судових рішень в оскаржуваних частинах не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 та ухвалу господарського суду м. Києва від 25.05.2015 такими, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права та не вбачає правових підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська агрохімічна компанія" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 та ухвалу господарського суду м. Києва від 25.05.2015 по справі №5011-43/10942-2012 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Жукова Л.В.

Катеринчук Л.Й.