Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.07.2015 року у справі №909/693/13
Постанова ВГСУ від 12.02.2014 року у справі №909/693/13
Постанова ВГСУ від 24.12.2014 року у справі №909/693/13
Постанова ВГСУ від 19.04.2017 року у справі №909/693/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року Справа № 909/693/13

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І.,за участю представників сторін позивача - Давидович М.І., Рубель Б.Я.; відповідача - Петраш Ю.Л.;розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж-СУ-27"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від23.03.2015та на рішенняГосподарського суду Івано-Франківської областівід05.06.2014у справі № 909/693/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж-СУ-27"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"простягнення 202 163, 95 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж-СУ-27" (далі - ТОВ "Проммонтаж-СУ-27") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (далі- ТОВ "Карпатнафтохім") про стягнення суми заборгованості за виконані роботи згідно договору в розмірі 202 163, 95 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2013 порушено провадження справі № 909/693/13 за позовом ТОВ"Проммонтаж-СУ-27" до ТОВ "Карпатнафтохім" про стягнення 202 163, 95 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2013 позов задоволено. Суд стягнув з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ТОВ "Проммонтаж-СУ-27" 202 163, 95 грн. заборгованості за договором підряду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2013 залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Карпатнафтохім" без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2014 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2013 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області (колегія суддів у складі: головуючий суддя Михайлишин В.В., судді Рочняк О.В., Кобрин О.М.) від 05.06.2014 у позові ТОВ "Проммонтаж-СУ-27" до з ТОВ "Карпатнафтохім" про стягнення 202 163, 95 грн. заборгованості за договором підряду відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2014 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Суд стягнув з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ТОВ "Проммонтаж-СУ-27" 202 163, 95 грн. заборгованості.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014 касаційну скаргу ТОВ "Карпатнафтохім" задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Якімець Г.Г., судді Бойко С.М., Бонк Т.Б.) від 23.03.2015 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 та рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2014 ТОВ "Проммонтаж-СУ-27" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ТОВ "Проммонтаж-СУ-27" суму заборгованості за виконані згідно договору додаткові роботи в розмірі 202 163, 95 грн.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.06.2015 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.07.2015.

ТОВ "Проммонтаж-СУ-27" подало доповнення до касаційної скарги, в яких вказувало на те, що подані до суду акти прийому-передачі робіт та довідки про вартість виконаних робіт завізовані працівниками відповідача, а тому можна зробити висновок про те, що вказані роботи були замовлені ним, фактично схвалені, але не оплачені.

ТОВ "Карпатнафтохім" було подано відзив на касаційну скаргу, в якому воно стверджувало про те, що судами попередніх інстанцій встановлено, серед іншого, не внесення сторонами у встановленому порядку змін до укладеного договору, проектно-кошторисної документації, щодо збільшення обсягу та вартості робіт; фактичного невиконання позивачем додаткового об'єму робіт по вказаному договору підряду, а тому оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга ТОВ "Проммонтаж-СУ-27" - без задоволення.

У засіданні суду, призначеному на 08.07.2015, оголошено перерву до 15.07.2015.

ТОВ "Проммонтаж-СУ-27" було подано додаткові пояснення до касаційної скарги.

ТОВ "Карпатнафтохім" також було подано додаткові письмові пояснення по справі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ТОВ"Промонтаж СУ-27" (підрядник) і ТОВ "Карпатнафтохім" (замовник) 19.05.2011 було укладено договір № А201101926 на виконання підрядних робіт по ремонту технологічних трубопроводів, металоконструкцій та устаткування цеху з виробництва хлорвінілу, вінілхлориду і каустичної соди, за умовами якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати відповідно до умов договору комплекс робіт по ремонту технологічних трубопроводів, металоконструкцій та устаткування цеху з виробництва хлорвінілу, вінілхлориду і каустичної соди як матеріалами замовника так і власними матеріалами згідно з специфікацією, що є додатком № 1 до договору (п. 1.1 договору).

Замовник зобов'язався прийняти й оплатити дану роботу в порядку та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.2 договору). Підрядник зобов'язався виконувати всі вказівки замовника з приводу виконання роботи (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору вартість робіт становить 273 350, 40 грн, яка може бути збільшена або зменшена відповідно до фактично виконаних об'ємів робіт. У випадку виникнення додаткових об'ємів робіт оформляється додаток до цього договору.

Зміна вартості робіт підлягає обов'язковому письмовому погодженню двох сторін (п. 3.2 договору).

Пунктом 4.3 договору встановлено, що термін виконання робіт травень-грудень 2011 року.

Згідно з п. 6.1 договору здача-приймання виконаних робіт, відповідно до умов розділу 6 договору, здійснюється не пізніше третього числа місяця наступного за звітним з оформленням акту типової форми КБ-2В, довідки про вартість типової форми КБ-3, податкової накладної.

Оплату за виконані роботи замовник проводить щомісячно протягом 10 днів після підписання актів форми КБ-2В та довідок форми КБ-3 (п. 7.2 договору).

Пунктом 8.1 передбачено, що підрядник взяв на себе зобов'язання, зокрема виконати всі роботи, які визначено у договорі та додатках до нього, в повному обсязі та у встановлені строки і передати замовнику; виконати за взаємною згодою з замовником всі додаткові роботи, що виникнуть у ході виконання основних робіт.

Сторони погодили також додатки № 1, № 2 та № 3 до цього договору - специфікацію на роботи, графік виконання робіт, договірну ціну.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що після виконання підрядником визначених умовами договору основних робіт по ремонту технологічних трубопроводів, металоконструкцій та устаткування цеху з виробництва хлорвінілу, вінілхлориду і каустичної соди, представниками замовника було складено дефектні акти, згідно з даними яких, визначили необхідність виконання відповідних додаткових робіт по ремонту технологічних трубопроводів, металоконструкцій та устаткування цеху з виробництва хлорвінілу, вінілхлориду і каустичної соди.

На підставі вказаних дефектних актів, ТОВ "Карпатнафтохім" виготовлено локальні кошториси №2-1-1/11-5830-р, №2-1-1/11-5828-р і №2-1-1/11-5686-р, у яких містяться посилання на вказані дефектні акти.

ТОВ "Проммонтаж СУ-27" були складені відповідні акти форми КБ-2В і довідки форми КБ-3 на загальну суму 202 163, 95 грн., яка відповідає підсумковій сумі усіх трьох кошторисів №2-1-1/11-5830-р, №2-1-1/11-5828-р і №2-1-1/11-5686-р, які направлені замовнику для прийняття, підписання та оплати.

Оскільки замовник вказаних документів не підписав і не повернув підряднику, оплати не провів, 25.05.2012 і 09.08.2012, підрядник звертався з листами до замовника щодо врегулювання питання погашення заборгованості.

ТОВ "Карпатнафтохім" 28.08.2012 надіслав ТОВ "Проммонтаж СУ-27" листа, із змісту якого вбачається, що замовник вважає укладений між сторонами договір виконаним в повному обсязі і передбачені ним роботи - оплаченими, а підстав для оплати додаткових робіт на суму 202 163, 95 грн замовник не вбачає.

Отже предметом даного спору є матеріально-правова вимога ТОВ "Проммонтаж СУ-27" про стягнення з ТОВ "Карпатнафтохім" суми заборгованості за виконані роботи згідно договору в розмірі 202 163, 95 грн.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що ТОВ "Проммонтаж СУ-27" не доведено факт звернення замовника до підрядника про необхідність проведення додаткових об'ємів робіт по договору підряду №А201101926 від 19.05.2011, а сторонами договору не укладались жодні додатки до договору на проведення додаткових робіт на суму 202 163, 95 грн, не проводились нові тендери на виконання додаткового об'єму робіт з подальшим укладенням іншого договору, а тому складені та підписані в односторонньому порядку ТОВ "Проммонтаж СУ-27" акти форми КБ-2в і довідки форми КБ-3 на загальну суму 202 163, 95 грн, не можуть бути підставою для стягнення передбаченої цими актами суми з відповідача.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Статтею 878 ЦК України передбачено, що замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором.

Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. (ч. 1 ст. 844 ЦК України).

З врахуванням викладеного суди попередніх інстанцій передчасно дійшли висновку, що кошториси №11-5828-р "Ремонт обладнання, трубопроводів, арматури", №11-5686-р "Ремонт устаткування" та №11-5830-р "Ремонт обладнання, трубопроводів, арматури", які затверджені ТОВ "Карпатнафтохім", розроблені на підставі дефектних актів механіків виробництв, цехів для проведення відновлювальних робіт по ремонту та підтримці в технічно справному стані технологічних трубопроводів, металоконструкцій і устаткування, не являються додатковими роботами в рамках договору підряду №А201101926 від 19.05.2011 року, і є окремою складовою на певний об'єм робіт на трубопроводі, металоконструкціях, обладнанні при виявленні на них дефектів.

Господарськими судами, зокрема не було дано належної правової оцінки тим обставинам, що сторонами були складені дефектні акти, якими була підтверджена необхідність виконання додаткових робіт, на їх підставі була складена відповідна проектно-кошторисна документація, і зазначені документи містять підписи та печатки обох сторін, а складені сторонами кошториси визначені як додатки до спірного договору.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи (п. 91 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 668).

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

У п. 6 оглядового листа Вищого господарського суду України "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду" від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Позивач як на підтвердження факту виконання додаткових робіт посилається на акти виконаних робіт на загальну суму 202 163, 95 грн, зокрема за вересень 2011 року на суму 42 809, 16 грн, за вересень 2011 року на суму 65 772, 36 грн, за жовтень 2011 року на суму 93 582, 43 грн.

Суди попередніх інстанцій, не зважаючи на вказівки суду касаційної інстанції, не перевірили обґрунтованість мотивів відмови ТОВ "Карпатнафтохім" від підписання зазначених актів.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111-10 ГПК України).

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж-СУ-27" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2014 у справі № 909/693/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.