Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 922/4324/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),суддів:Коваленка В.М., Погребняка В.Я.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року та рішенняГосподарського суду Харківської області від 15.12.2014 рокуу справі№ 922/4324/14 за позовомУправління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. ХарковадоПублічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе"простягнення 15 693,69 грн.,

В судовому засіданні взяли участь представники:

від ПАТ "Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзе" - Тюменцев В.Ю.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", відповідача, про стягнення 15 693,69 грн. заборгованості за липень, серпень та вересень 2014 року по відшкодуванню суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.12.2014 року у справі № 922/4324/14 (суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за липень, серпень та вересень місяці 2014 року в сумі 15 693,69 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2015 року (судді: Слободін М.М. - головуючий, Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 15 грудня 2014 року у справі № 922/4324/14 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, скаржник Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року та рішення Господарського суду Харківської області від 15.12.2014 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 1, 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", положень Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, а також норм процесуального права. Крім того, скаржник посилається на рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2004р. у справі № 13/158-04, прийняте за результатами розгляду аналогічного спору та яке набрало законної сили.

Судова колегія, заслухавши пояснення учасника судового засідання розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За приписом ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Порядок призначення пенсій конкретизовано постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно зі ст. 49 КЗпПУ (в редакції від 01.08.2001 року) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, час роботи і розміру заробітної плати.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" держава встановлює для наукових працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень ст.ст. 22-1, 22-2 цього Закону.

В ході розгляду справи місцевим судом встановлено, що відповідачем впродовж 2001-2004 років надавалися довідки про науково-технічну діяльність колишнім працівникам заводу: Гришин І.Я., Ким П.С., Кальченко Б.І., Васильченко В.В., Шабадаш Б.І., Торбаков Б.О., Родіонов Ю.М., Скрипник І.А., Кравець В.С., Гніденко А.С., Яковлєва Н.М., Дмитренко Н.О. В довідках про науково-технічну діяльність колишніх працівників відповідача вказано, що об'єм науково-технічної діяльності складав не менше ніж 75-90% загального об'єму робіт з наукової діяльності, що надавало право на призначення пенсії відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Згідно зі статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

На підставі наданих відповідачем довідок органи Пенсійного фонду України виносили розпорядження про призначення наукових пенсій відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, відповідачу були вручені повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, а саме: повідомлення за липень місяць 2014 року в сумі 5 231,23 грн.; повідомлення за серпень місяць 2014 року в сумі 5 231,23 грн.; повідомлення за вересень місяць 2014 року в сумі 5 231,23 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.05.2007 у справі № Б-39/109-07 порушено провадження по справі про банкрутство ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе".

Враховуючи встановлені обставини справи та приписи ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", суд першої інстанції дійшов висновку, що Завод має поточну заборгованість перед Фондом по відшкодуванню суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за липень-вересень 2014 року.

Посилаючись на положення Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 15 693 грн. 69 коп.

Апеляційним судом вказані висновки були підтримані у повному обсязі.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без врахування дійсних обставин справи та з порушенням норм діючого законодавства.

Так, в ході вирішення даного спору місцевий та апеляційний господарські суди послались на приписи Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", положення постанови Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", постанови Кабінету міністрів України за № 1571 від 22.11.2011р. "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до ст. 24 "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Судом першої інстанції було встановлено, що розпорядження управління Пенсійного фонду України, винесені в межах своєї компетенції, про призначення працівникам Заводу наукових пенсій Відповідачем не оскаржувались та є чинними.

При цьому, в порушення приписів ч. 2 ст. 105 ГПК України суд апеляційної інстанції у постанові підтримав зазначені висновки місцевого суду, залишивши без будь-якої правової оцінки доводи Заводу про те, що відповідно до норм діючого законодавства, відповідач не має права оскаржувати розпорядження Фонду про призначення пенсій.

Колегія суддів звертає увагу, що вдавшись до оцінювання правомірності призначення пенсій, передбачених Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", посилаючись на вищенаведені норми законодавства, суди не встановили періоду, в який здійснено призначення пенсій за спірними правовідносинами, не дослідили порядку оскарження відповідних розпоряджень Пенсійного фонду України та чітко не зазначили, які саме норми законодавства та в якій редакції повинні застосуватися в даному випадку.

До викладеного слід додати, що відхиляючи доводи Відповідача стосовно того, що Завод не підпадає під перелік осіб, визначених ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", тому на нього не розповсюджується і дія Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України за № 372 від 24.03.2004, апеляційна інстанція дійшла висновку про те, що вищевказані доводи протирічать законодавству, яке регулює спірні правовідносини.

Однак, зазначений висновок не можна вважати мотивованим та належним чином обґрунтованим. Так, встановивши, що публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" є правонаступником усіх майнових та інших прав і обов'язків Державного підприємства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", апеляційний господарський суд не дослідив положення Статуту Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", які були чинні на момент видачі пенсійних довідок та прийняття розпоряджень про призначення пенсій.

Враховуючи, що з'ясування вказаних обставин, в тому числі щодо правонаступництва відповідача, на думку касаційного суду, має значення для правильного вирішення спору, господарські суди попередніх інстанцій припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та дійшли передчасних висновків про задоволення позовних вимог.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

За таких обставин та виходячи з повноважень касаційної інстанції, передбачених нормами процесуального законодавства, оскаржувані процесуальні документи судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, з передачею справи на новий розгляд до місцевого суду.

Суду першої інстанції при новому розгляді справи слід усунути недоліки, викладені в даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до норм законодавства, прийняти відповідне рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 15 грудня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2015 року у справі № 922/4324/14 скасувати.

3. Справу № 922/4324/14 передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий: О.Є. Короткевич

Судді: В.М. Коваленко

В.Я. Погребняк