Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 916/30/13-г

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Студенця В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу Антимонопольного комітету України

на рішення господарського суду Одеської області

від 18.12.2013 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 р.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю

"Котовський винзавод"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення

господарського суду Одеської області від 04.03.2013 р.

у справі № 916/30/13-г господарського суду Одеської області

за позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Котовський винзавод"

про стягнення 90 500,00 грн.

за участю представників:

Антимонопольного комітету України - Новицький М.З.;

ТОВ "Котовський винзавод" - Глиняна Г.В.;

в с т а н о в и л а :

Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський винзавод" та просив стягнути з останнього штраф в розмірі 50 000,00 грн. та пеню в сумі 40 500,00 грн. за прострочення сплати цього штрафу (т.1 а.с.2-5).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач вчинив порушення, передбачене Законом України "Про захист економічної конкуренції", що встановлено у рішенні Антимонопольного комітету України № 575-р від 15.08.2012 р. Згідно ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач за вчинення вищезазначеного порушення має сплатити штраф, штраф сплачено не було, а отже, відповідач має сплатити пеню, вимога про стягнення якої заявлена позивачем.

Відповідач у справі - ТОВ "Котовський винзавод" до прийняття рішення у справі по суті заявлених вимог відзиву на позов не надав.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.03.2013 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 р., позовні вимоги Антимонопольного комітету України задоволено (т.1 а.с.30-32, 66-77).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідач не виконав належним чином рішення позивача, відповідну суму штрафу не сплатив, що є підставою для нарахування пені на підставі ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

04.11.2013 р. ТОВ "Котовський винзавод" звернулося до господарського суду Одеської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2013 р. у справі № 916/30/13-г (т.2 а.с.1-5).

Обгрунтовуючи вимоги заяви, відповідач посилався на факти, що спростовують доводи позивача про отримання відповідачем 31.08.2012 р. рішення Антимонопольного комітету України від 15.08.2012 р. № 575. Враховуючи неотримання відповідачем зазначеного рішення, підстави для стягнення з нього штрафу та пені відсутні.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.12.2013 р. за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2013 р. скасовано; у задоволенні позову Антимонопольного комітету України відмовлено (т.3 а.с.71-75).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 р. рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2013 р. залишено без змін (т.3 а.с.131-137).

Постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2014 р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 р., а справу передано на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду (т.3 а.с.168-172).

За результатами нового розгляду справи, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 р. рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2013 р. залишено без змін (т.4 а.с.36-42).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Антимонопольний комітет України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просив їх скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2013 р. залишити без змін.

Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права (т.4 а.с.62-67).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду судового рішення, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом зазначеної норми, нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони:

- існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику;

- є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а, отже, і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта;

- виявлені після набрання чинності судовим актом.

При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності.

Обставини, на які посилався позивач у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, як вірно визначили суди першої та апеляційної інстанції, є нововиявленими, оскільки характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності і можуть бути підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому ст.112 ГПК України.

Так, підставою для задоволення позову Антимонопольного комітету України до ТОВ "Котовський винзавод" про стягнення 90 500,00 грн., є, зокрема, те, що ТОВ "Котовський винзавод" не сплачено, у відповідності до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", штраф за порушення антимонопольного законодавства у двомісячний строк з дня отримання рішення Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Однак, звертаючись із заявою у даній справі, відповідач посилається на факти, що спростовують доводи позивача про отримання відповідачем 31.08.2012 р. рішення Антимонопольного комітету України від 15.08.2012 р. № 575.

Так, згідно п. 94 постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р. "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв'язку за місцем обслуговування.

Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

Відповідно до п.95 цих Правил, у разі відсутності або несправності абонентської поштової скриньки, невиконання вимог щодо її встановлення, відсутності договору юридичної особи з оператором поштового зв'язку про доставку пошти оператор поштового зв'язку зобов'язаний письмово повідомити користувача послуг поштового зв'язку про свою відмову від доставки адресованих йому поштових відправлень, періодичних друкованих видань.

Також, згідно п. 96 Правил, реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об'єкті поштового зв'язку.

Копія довіреності, на підставі якої було отримано поштове відправлення (рішення АМК від 15.08.2012 р.), в матеріалах справи була відсутня та була отримана представником заявника тільки під час ознайомлення зі справою про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції суб'єктами господарювання 09.10.2013 р., а тому суди дійшли правильного висновку стосовно додержання заявником строку звернення до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановленого ст. 113 ГПК України.

Судами також встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2013 р. у справі № 522/29352/13-ц, яке набрало законної сили 16.12.2013 р., визнано недійсними з моменту підписання довіреності від 03.01.2011 р. № 03/01-1, від 31.01.2012 р. №01/01-12 та від 22.01.2013 р. № 01/13-Д-1, видані директором ТОВ "Котовський винзавод" Березіним Русланом Олександровичем на ім'я Луцького Сергія Яковича.

23.10.2014 р. ухвалою Апеляційного суду Одеської області залишено без змін рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2013 р.

Відтак, вказаним рішенням було визнано недійсною, зокрема, довіреність від 03.01.2011 р. № 03/01-1, на підставі якої Луцький С.Я. нібито отримав, як представник ТОВ "Котовський винзавод", рішення Антимонопольного комітету України № 575-р.

В силу ч. 4 ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Вказана обставина, як правомірно зазначено судами, у розумінні положень ст. 112 ГПК України, є нововиявленою та є підставою для скасування рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2013 р., у зв'язку з відсутністю повноважень у Луцького Сергія Яковича на отримання поштової кореспонденції, адресованої ТОВ "Котовський винзавод", оскільки рішення суду обгрунтовано врученням відповідачу 31.08.2012 р. рішення Антимонопольного комітету України від 15.08.2012 р. №575 та несплатою відповідачем у двомісячний строк штрафу, накладеного вказаним рішенням.

Таким чином, з урахуванням нововиявлених обставин, позовні вимоги Антимонопольного комітету України не підлягають задоволенню.

Враховуючи зазначене, висновок судів про необхідність скасування рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2013 р. та відмову в позові правильний.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 р., якою залишене без змін рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2013 р., немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 р. у справі № 916/30/13-г господарського суду Одеської області залишити без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Студенець В.І.