ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року Справа № 911/796/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Ковтонюк Л.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: Корчук І.І. Кардаш М.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства фірми "Волош-Транс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2016 рокуу справі№ 911/796/16за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"доприватного підприємства фірми "Волош-Транспро стягнення 791 600,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 791 600,00 грн, з якої 598 000,00 грн - матеріальна шкода завдана майну позивача, 1 600,00 грн - вартість проведення оцінки пошкоджених транспортних засобів та 192 000,00 грн - вартість знищеного товару, який позивач перевозив за замовленням ТОВ ТД "Агро-Трейд" та який перебував в напівпричепі "LAMBERET" АІ 7826 ХО під час дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.05.2016 (суддя - Рябцева О.О.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 (головуючий - Тищенко А.І., судді - Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) рішення Господарського суду Київської області від 24.05.2016 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Стягнуто з ППФ "Волош-Транс" на користь ТОВ "Фоззі-Фуд" 791 600, 00 грн матеріальної шкоди та судові витрати.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016, залишивши в силі рішення Господарського суду Київської області від 24.05.2016.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 25.05.2015, приблизно о 14 год. 50 хв., у Запорізькій області, на території Василівського району, в напрямку міста Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу DAF XF 95.480, реєстраційний номерний знак НОМЕР_9 з напівпричепом "LAMBERET", реєстраційний номерний знак НОМЕР_10, які належать ТОВ "Фоззі-Фуд", що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11, НОМЕР_12, під керуванням водія ОСОБА_5, із транспортним засобом "МАЗ", реєстраційний номерний знак НОМЕР_8, що належить відповідачу та підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 з напівпричепом "KRONE", реєстраційний номерний знак НОМЕР_14 під керуванням водія ОСОБА_6.

Постановою прокурора прокуратури Василівського району від 31.07.2015 кримінальне провадження за № 12015080190001114 було закрито у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_6 помер.

Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 31.07.2015, під час руху, в районі 322 км + 670 м автодороги Харків-Сімферополь, водій ОСОБА_6, у зв'язку із зниженням уваги та реакції, а також порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху вліво, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 ПДР України, внаслідок чого виїхав на смуг зустрічного руху.

У вказаній постанові зазначено, що згідно з висновку судової автотехнічної експертизи № 300/15 від 17.06.2015 водієм ОСОБА_6 були порушені вимоги п.п. 2.9 а, 10.1, 11.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами № 136 від 06.03.2013, що знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією. Внаслідок порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_6, керуючи автомобілем "МАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_4, з напівпричепом "KRONE", реєстраційний номер НОМЕР_14, скоїв зіткнення з автомобілем "DAF XS95480", реєстраційний номер НОМЕР_5, з напівпричепом "LAMBERET", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, після чого зазначені транспортні засоби допустили зіткнення з автомобілем "RENAULT PREMIUM 45019Т", реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом "WanHool", реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_7 в результаті чого сталось їх займання.

В результаті ДТП майно позивача, а саме транспортний засіб DAF XF 95.480, р. н. з. НОМЕР_9 з напівпричепом "LAMBERET", р. н. з. НОМЕР_10, було пошкоджено, не підлягало відновленню, а його подальше використання було неможливим. Розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу у зв'язку із знищенням транспортного засобу DAF XF 95.480, р. н. з. НОМЕР_5 (385 000,00 грн), з напівпричепом "LAMBERET" (262 500,00 грн), р. н. з. НОМЕР_10, складає 647 500,00 грн, що підтверджується звітами ТОВ "Експертно-Асистуюча Компанія "Фаворит" про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 23.11.2015 та № 4341/4 від 24.11.2015.

Цивільно-правова відповідальність власника ТЗ "МАЗ" НОМЕР_8, разом з напівпричепом "KRONE", реєстраційний номерний знак AI 4658 XX (відповідач) була застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що підтверджується полісами № АІ/8347112, № АІ/2739068.

Відповідно до п. п. 4, 5 полісу № АІ/8347112 страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого становить 50 000,00 грн, розмір франшизи 500,00 грн.

ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" здійснило виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 49 500,00 грн (з вирахуванням франшизи - 500,00 грн), що підтверджується копією виписки з банківського рахунку ТОВ "Фоззі-Фуд" від 11.09.2015.

Розмір матеріального збитку, завданого позивачу, становить 598 000,00 грн (647 500,00 грн - 49 500,00 грн).

01.12.2015 позивач за квитанцією до прибуткового касового ордеру № 4340/4 сплатив ТОВ "ЕАК "Фаворит" 1 600,00 грн вартості послуг з оцінки транспортних засобів DAF XF 95.480, р. н. з. НОМЕР_5 з напівпричепом "LAMBERET", р. н. з. НОМЕР_10.

Як зазначає позивач, в момент ДТП у транспортному засобі позивача, а саме в напівпричепі "LAMBERET", р. н. з. НОМЕР_10, знаходився товар вартістю 192 000,00 грн, який належав ТОВ ТД "Агро-Трейд" та який внаслідок ДТП та пожежі був знищений і вартість якого була відшкодована позивачем ТОВ ТД "Агро-Трейд".

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, керуючись ст. ст. 1166, 1188 ЦК України, п. п. 2.1., 2.2 Правил дорожнього руху України, прийшов до висновку, що саме водій ОСОБА_6 під час ДТП був володільцем автомобіля марки МАЗ, р.н.з. НОМЕР_8 і саме він мав нести відповідальність за завдану шкоду позивачу, а не відповідач, а тому прийшов до висновку про відсутні підстави для стягнення з відповідача 791 600,00 грн матеріальної шкоди.

Проте, погодитись з такими висновками місцевого суду неможливо, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях ст. 1166 ЦК України.

За загальними правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.

Сутність та правова природа загальноцивільного представництва регулюються положеннями гл. 17 ЦК України.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ч. ч. 2, 3 ст. 244 ЦК України).

Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

При цьому, дії осіб, що виступають від імені юридичних осіб, в тому числі шкідливі, визнаються діями цих юридичних осіб, за які останні й несуть установлену законом відповідальність.

Наявною в матеріалах справи довіреністю від 20.05.2015, виданою ППФ "Волош-Транс" ОСОБА_6 підтверджується, що останній є уповноваженим представником підприємства в державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх упорядкування, форм власності та галузевої належності, в тому числі на станціях технічного обслуговування, в органах Державтоінспекції, страхових компаніях з питань, пов'язаних з вантажним сідловим тягачем "МАЗ-544008", реєстраційний номер НОМЕР_4, що належить підприємству на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15 від 24.07.2012, та напівпричепом бортовим "КRОNЕ", реєстраційний номер НОМЕР_14, що перебуває в користуванні підприємства на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16 від 06.05.2008.

Також цією довіреністю ОСОБА_6 було надано право експлуатувати (транспортувати) згадані вище транспортні засоби; слідкувати за їх технічним станом, проводити поточний та капітальний ремонти; визначати на власний розсуд місце стоянки транспортних засобів, забирати їх з штраф майданчику, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з цим дорученням.

Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам, строком до 26.05.2015 (а. с. 140, т. 1).

Отже, апеляційний господарський суд, встановивши, що шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія ОСОБА_6, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем (довіреність від 20.05.2015, яка є належним доказам того, що останній є представником ППФ "Волош-Транс і використовував вказаний автомобіль в інтересах ППФ "Волош-Транс)) відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки - відповідачем, правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 598 000,00 грн матеріальної шкоди, завданої майну позивача та 1 600,00 грн вартості проведення оцінки пошкоджених транспортних засобів (що не суперечить вимогам господарського процесуального законодавства) і обґрунтовано скасував в цій частині рішення місцевого суду.

Проте, не можна погодитись з висновком апеляційного господарського суду в частині стягнення з відповідача 192 000,00 грн матеріальної шкоди (вартість знищеного товару, який позивач перевозив) виходячи з такого.

Загальними вимогами процесуального права, наведеними у статтях 32 - 34, 43, 82, 84 ГПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.04.2014 між ТОВ ТД "Агро-Трейд" (змовник) і ТОВ "Фоззі-Фуд" (експедитор) було укладено договір надання транспортно-експедиторських послуг № 178, за умовами якого експедитор зобов'язувався за плату і за рахунок замовника організовувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу по території України.

Перевезення здійснюється на підставі товарно-транспортної накладної, належним чином оформленої за формою, встановленою чинним законодавством та погодженою сторонами заявки. Форма заявки затверджено у додатку № 1 до цього договору. Заявка є невід'ємною частиною цього договору. Заявка повинна бути підписана керівником замовника або належним чином уповноваженою на те особою та скріпленою печаткою замовника. Заявка передається замовником виконавцю у письмовій формі по факсу або по електронній пошті. Після того, як така заявка прийнята виконавцем, він зобов'язується протягом трьох робочих годин з часу отримання її від замовника, підписати її, завірити печаткою та повідомити про це замовника (факсом або електронною поштою) після чого вона вважається затвердженою сторонами, або в той же строк надати письмову відмову. У разі, якщо виконавець протягом трьох годин не надав підтвердження заявки, так само, як і не надав відмову по факсу від її виконання, така заявка вважається не прийнятою до виконання (п. 2.1. договору № 178).

Апеляційний суд, стягуючи з відповідача на користь позивача 192 000,00 грн матеріальної шкоди (вартість знищеного товару, який позивач перевозив за замовленням ТОВ ТД "Агро-Трейд") належним чином не дослідив і не встановив на підставі яких документів позивач отримав вказаний товар для перевезення, а також того чи здійснювалось перевезення вантажу саме автомобілем НОМЕР_5, з напівпричепом "LAMBERET", р. н. з. НОМЕР_10, адже, в наявних у матеріалах справи товарно - транспортних накладних № 308303, № 308303/2 від 25.05.2015 не було зазначено марку цього автомобіля, а лише вказано його д.н.з. НОМЕР_6 (в той час, як д.н.з. автомобіля, що здійснював перевезення вантажу є НОМЕР_5).

Також, поза увагою та перевіркою апеляційного суду залишилась заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 2505 від 25.05.2015, а саме судом не було встановлено чи відповідає вона п. 2.1. договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 178 від 01.04.2014 і чи була вона прийнята до виконання.

Враховуючи викладене, постанову суду апеляційної інстанції в частині стягнення з відповідача 192 000,00 грн не можна визнати законною і обґрунтованою, оскільки вона прийнята без з'ясування усіх обставин, що мають істотне значення для справи.

Разом з тим, не може бути залишене в силі і рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні 192 000,00 грн, який відмовляючи в задоволенні цих позовних вимог виходив виключно з тих підстав, що саме ОСОБА_6 згідно з п. 2.2. Правил дорожнього руху України повинен нести відповідальність за завдання шкоди, а не відповідач.

При новому розгляді справи в цій частині суду слід більш ретельно дослідити наявні в матеріалах справи докази, зокрема, товарно - транспортні накладні № 308303, № 308303/2 від 25.05.2015, заявку № 2505 від 25.05.2015, належним чином встановити які супровідні документи на вантаж були складені (врахувавши, що згідно з товарно - транспортними накладними № 308303, № 308303/2 від 25.05.2015 такі супровідні документи як акт приймання-передачі тари № 18259 від 25.05.2015, накладна № 686317 мали б були складені щодо вантажу, який перевозив автомобіль НОМЕР_7), дати належну правову оцінку всім доказам та належним чином з'ясувати чи здійснював автомобіль DAF XF 95.480, р. н. з. НОМЕР_5 з напівпричепом "LAMBERET", р. н. з. НОМЕР_10 перевезення вказаного вантажу, його вартість, а отже, наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача 192 000,00 грн матеріальної шкоди і у залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення в цій частині.

В решті постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 є законною і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу приватного підприємства фірми "Волош-Транс" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 24 травня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення з відповідача 192 000,00 грн матеріальної шкоди (вартість знищеного товару) у справі за № 911/796/16 скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2016 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2016 року.

Головуючий, суддя Л. СтратієнкоСуддя Л. КовтонюкСуддя І. Кондратова