Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року Справа № 916/1778/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Ходаківська І.П.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. у справі господарського суду№916/1778/13 Одеської області за позовомдержавного підприємства "Донецька залізниця"додержавного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" третя особадержавне підприємство "Одеська залізниця" про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи -стягнення 25 370,00грн. пр. Репело Д.М. - дов. №Н-01/1945 від 17.07.13р. пр. Пихтін К.В. - дов. №05-18/229 від 08.01.14р. пр. Ніколащенко С.О. - дов. №124 від 03.01.14р. Розпорядженням №03-05/30 від 13.01.2014р. змінено склад колегії суддів у справі №916/1778/13, призначеної до розгляду колегією у складі головуючого судді Корсака В.А., суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б., утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова М.В., Данилова Т.Б.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" про стягнення з відповідача на користь позивача 25 370,00грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в залізничній накладній №41501834, що перевозився у вагоні №65259871.

Позовні вимоги були вмотивовані залізничною накладною №41501834, комерційним актом №БН696602/5 від 17.01.2013 станції Авдіївка Донецької залізниці, яким підтверджено неправильне зазначення маси вантажу, та ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2013, з урахуванням Ухвали господарського суду Одеської області від 28.08.2013 про виправлення описки, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено державне підприємство "Одеська залізниця".

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.09.2013р. (суддя Меденцев П.А.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. ( головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 25 370,00грн. та 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору, посилаючись на те, що позивачем правомірно нараховано ДП "Морський торговельний порт "Южний" штраф за неправильне зазначення у залізничній накладній №41501834 маси вантажу, оскільки відповідач не надавав станції відправлення заявки на участь представника залізниці у зважуванні вантажу, зазначена послуга станцією Берегова порту не надавалась, про що свідчить відсутність доказів нарахування та оплати портом зазначеного збору, акт переважування вагонів з вантажами №669 працівником станції Берегова не підписувався, тобто, залізниця жодним чином не приймала участі у визначенні маси вантажу у вагоні №65259871, а комерційний акт №БН696602/5 від 17.01.2013р. засвідчує факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній №41501834.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення процесуального права, просить скасувати рішення і постанову по справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 11.01.2013р. зі станції відправлення Берегова Одеської залізниці ДП "Морський торговельний порт "Южний" (вантажовідправник) відправлений на адресу ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (вантажоодержувач) станція призначення - Авдіївка Донецької залізниці вантаж у кількості 344050 кг, що підтверджується груповою залізничною накладною №41501834.

17.01.2013р. на вимогу вантажоодержувача вантажу на станції Авдіївка здійснено контрольне зважування вантажу. За результатом контрольного зважування у вагоні №65259871 виявлено невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній та складено комерційний акт №БН696602/5 від 17.01.2013р., який свідчить, що за документами у вагоні №65259871 зазначено масу вантажу: нетто - 68350 кг., тара - 21800 кг, в дійсності виявилось: брутто 88000 кг, тара - 21800 кг, нетто 66200 кг, що менше даних, вказаних у накладній на 2150 кг, при цьому зазначено, що вантаж прибув у справному вагоні, просипання вантажу нема, захисне маркування вапном на поверхні вугілля не нарушене.

У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній №41501834 маси вантажу Донецькою залізницею на підставі ст. 122 Статуту в розмірі, встановленому ст.118 Статуту залізниць України нарахований відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 25370,00грн.

05.04.2013р. за вих. №102/228 ДП "Донецька залізниця" направило на адресу ДП "Морський торговельний порт "Южний" претензію з вимогою оплатити штраф.

Відповідач штраф не сплатив, відповіді на претензію не надав.

Розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондуються з вимогами ч.4 ст.909, ч.1 ст.920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Статуту Залізниць України передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно із ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст.122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Доводи державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний", викладені в касаційній скарзі, були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій, які виходили з того, що відповідно до п.1 договору №ОД/М-06-772д-НЮ укладеного між Одеською залізницею і Морський торговельний порт "Южний" про обробку вагонів з вантажами, залізниця і Порт зобов'язуються дотримуватися технології робіт з приймання і видачі всіх вантажів, викладеної у цьому договорі та в Єдиному технологічному процесі роботи Станції і Порта та інструкції про порядок подачі та забирання вагонів і організації робіт з питань: планування; інформаційного забезпечення; узгодження навантаження, розвантаження вагонів; подачі/прибирання вагонів; інших питань, пов'язаних з технологією роботи.

Згідно із абз.10 пп.3.2 "Організація навантаження вагонів" п.3 "Організація вантажної роботи" Єдиного технологічного процесу навантаження у вагони виконується не більше вантажопідйомності, зазначеної на кузові вагону, відповідно до Технічних умов навантаження і кріплення вантажів. Навантажені вагони дозуються та зважуються на вагах порту, розташованих на коліях №№14,15 причалу №8.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладних, але вона не зобов'язана перевіряти масу всіх вантажів, які приймає до перевезення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не надавав заявки на участь представника залізниці у зважуванні вантажу, зазначена послуга станцією Берегова Порту не надавалась, про що свідчить відсутність доказів нарахування та оплати Портом зазначеного збору. Відвіс №669 працівником станції Берегова не підписувався, тобто, залізниця жодним чином не приймала участі у визначенні маси вантажу у вагоні №65259871.

Участь представника залізниці у зважуванні й/або видачі вантажу є платною послугою, яка надається на підставі ст.52 Статуту залізниць України та п.4.2 розділу 4 глави Ш Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги ( Тарифне керівництво № 1), відповідно до яких за участь на вимогу вантажовласника представника залізниці у зважуванні вантажу нараховується збір за тарифом, встановленим Тарифним керівництвом № 1.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, з відправника, порту стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати згідно зі ст.118 Статуту.

Враховуючи, що вантажоодержувачем або ДП "Морський торговельний порт "Южний" скарги на оформлення комерційного акту подано не було, тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що комерційний акт у розумінні ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України є належним та допустимим доказом, який засвідчує факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу в залізничній накладній №41501834 від 11.01.2013 та задовольнили позовні вимоги.

Щодо посилань відповідача як на іншу судову практику на постанови Вищого господарського суду України у інших справах, які було долучено до відзиву на позовну заяву, то колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що у раніше розглянутих справах №5017/1905/2012 та №5017/1904/2012 і у даній справі різні обставини справ, а тому не можуть бути прийняті до уваги як судова практика для вирішення даного спору.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. у справі №916/1778/13 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий І. Ходаківська

Судді М. Данилова

Т. Данилова