Історія справи
Постанова ВГСУ від 15.01.2014 року у справі №905/4591/13
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2014 року Справа № 905/4591/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Квадро центр"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013у справігосподарського суду Донецької областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Квадро центр"допублічного акціонерного товариства "Красноармійський динасовий завод"простягнення 37 958, 41 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Довгопол В.Т. - дов. б/н від 14.01.2014;від відповідача:не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 21.08.2013 господарського суду Донецької області (суддя Забарющий М.І.) позовні вимоги до ПАТ "Красноармійський динасовий завод" задоволені частково.
Стягнуто з ПАТ "Красноармійський динасовий завод" суму боргу в розмірі 5 476, 00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 248, 20 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що позивач не надав належні докази підтвердження направлення та отримання ПАТ "Красноармійський динасовий завод" інструкції про повернення порожніх вагонів.
Постановою від 30.10.2013 Донецького апеляційного господарського суду (судді: Татенко В.М. - головуючий, Зубченко І.В., Радіонова О.О.) рішення від 21.08.2013 господарського суду Донецької області скасовано. У задоволені позову ТОВ "Квадро центр" про стягнення з ПАТ "Красноармійський динасовий завод" 37 958, 41 грн. відмовлено у повному обсязі.
Постанова мотивована тим, що строк для оплати заборгованості в сумі 5 476, 00 грн. на час звернення з позовом не настав.
Не погоджуючись із судовими рішеннями ТОВ "Квадро центр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 530 Цивільного кодексу України; ст. 221 Господарського кодексу України; ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним частково задовольнити касаційну скаргу.
Господарськими судами встановлено, що 12.01.2012 ТОВ "Квадро центр" (виконавець) та ПАТ "Красноармійський динасовий завод" (клієнт) уклали договір №18/05/2012 з транспортно-експедиторського обслуговування.
Предметом даного договору є зобов'язання виконавця за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу залізничним транспортом.
Умовами даного договору передбачено, що ТОВ "Квадро центр" має право укладати від свого імені або від імені ПАТ "Красноармійський динасовий завод" в інтересах, за дорученням на користь і за рахунок клієнта договори перевезення вантажу, договори про організацію перевезення вантажів, договори оренди (подачі, користування) рухомого складу інші договори на супутні та допоміжні перевезенням послуги; виконавець має право вчиняти правочини від імені клієнта за наявності відповідного доручення (довіреності) клієнта; послуги можуть надаватись виконавцем як особисто, так і з залученням 3-х осіб. Виконавець має право на відшкодування всіх додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні даного договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта, за умовами наявності належним чином оформлених підтверджуючих документів.
18.01.2012 ТОВ "Транс Центр" (експедитор) та ТОВ "Квадро центр" (клієнт) також укладений договір №195/01-12 транспортного експедирування.
З умовами цього договору клієнт доручає, а експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта організувати перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта. Вантажі, організацію перевезення яких здійснює експедитор є власністю клієнта.
Пунктом 2.1.6 договору №18/05/2012 від 12.01.2012 виконавець має право одержувати від клієнта плату за свої послуги, в т.ч. за послуги надання рухомого складу, інші послуги, передбачені умовами даного договору, а також відшкодування витрат, штрафів, неустойок та інші платежі, понесені в інтересах клієнта, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта або внаслідок дій (бездіяльності) клієнта та документального підтвердження.
Пунктами 2.4.11 та 2.4.18 вказаного договору сторони обумовили обов'язок клієнта до початку перевезення забезпечити вантажовідправника/вантажоодержувача інструкціями про правила заповнення перевізних документів відповідно до інструкцій виконавця.
При припиненні користування рухомим складом, клієнт зобов'язаний відправити порожні вагони на станцію, вказану виконавцем, в технічно-справному стані, попередньо очищені від залишків вантажу і т.п.. Клієнт здійснює виконавцю оплату за їхнє повернення відповідно до вимог транспортного законодавства країни руху таких вагонів (рухомого складу). Оплата повернення порожніх вагонів не включається виконавцем до загальної вартості послуг, якщо інше не передбачено додатками до цього договору.
Відповідно пунктів 3.1 та 3.2 договору замовленням клієнта на надання послуг, визначених даним договором, є направлена по факсу, електронній пошті або доставлена іншим способом заявка зі зазначенням інформації, встановленій умовами даного договору. У подальшому, якщо заявка прийнята виконавцем до виконання, клієнт зобов'язаний протягом 3 робочих днів, після підтвердження заявки до виконання, направити поштою на адресу виконавця оригінальний примірник заявки. Клієнт несе всі можливі ризики, які можуть виникнути внаслідок невиконання або прострочення виконання зазначеного зобов'язання. Підтвердженням прийняття замовлення клієнта до виконання є направлення по факсу, електронній пошті або іншим шляхом виконавцем рахунку, інструкції або підтверджуючого листа на підставі заявки.
Пунктом 3.5 договору встановлено, що факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг, який складається виконавцем та підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. Акти надання послуг протягом 5 робочих днів з дня отримання від виконавця повинні бути розглянуті та повернуті виконавцеві підписаними або підписаними з мотивувальними зауваженнями. В порушення даного пункту позивач не надав господарським судам акт надання послуг та не довів, що він поніс витрати з приводу користування цим вагоном, сплативши певні суми з-м особам.
Як встановлено господарськими судами, на умовах договору №18/05/2012 від 12.01.2012 ТОВ "Квадро центр" надав ПАТ "Красноармійський динасовий завод" вагони, зокрема, №23734262 для перевезення виробів керамічні вогнестійкі масою 60 676 кг. На звороті накладної (гр.91) вказаний підкод №9615068 позивача, наданий йому ДП "Український транспортно-логістичний центр"
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Господарські суди дійшли висновку, що позивач не надав господарським судам доказів надання інструкції щодо повернення порожніх вагонів, як це передбачено п.2.4.18 договору, а також інших належних доказів на підтвердження заборгованості відповідача, тому господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 30 504, 00 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом Донецької області дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому рішення суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
В задоволені касаційної скарги відмовити.
Постанову від 30.10.2013 Донецького апеляційного господарського суду зі справи № 905/4591/13 скасувати.
Рішення від 21.08.2013 господарського суду Донецької області зі справи №905/4591/13 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
О.М. Сибіга