Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року Справа № 11/463

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Дунаєвської Н.Г.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Мележик Н.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської радина ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 16.09.2013у справі№ 11/463господарського судуПолтавської областіза позовомКолективного підприємства фірми "Ольга"доВиконавчого комітету Полтавської міської радипроспонукання Полтавської міської ради народних депутатів міста Полтави видати державні акти на право постійного користування земельними ділянкамиза участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: Мисан А.В., дов. від 03.12.2013;

ДВС ГУЮ у Полтавській області: повідомлений, але не з'явився;

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 14.01.2014 № 02-05/10 для розгляду касаційної скарги у справі № 11/463, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 15.01.2014, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дунаєвська Н.Г., судді - Гольцова Л.А., Мележик Н.І.

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Полтавської міської ради звернувся до Господарського суду Полтавської області зі скаргою на постанову ДВС ГУЮ у Полтавській області від 08.07.2013 №36476671, в задоволенні якої відмовлено ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.08.2013 у справі №11/463 (суддя Іваницький О.Т.) у зв'язку за недоведеністю та безпідставністю.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сіверін В.І., судді - Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 22.08.2013 у справі №11/463.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного господарського суду, Виконавчий комітет Полтавської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права.

Від позивача та Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Полтавській області відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження, як зазначено судом апеляційної інстанції, скаржник пояснив, що ним пропущено строк для оскарження ухвали суду першої інстанції від 22.08.2013 в зв'язку з тим, що вступна та резолютивна частини оскаржуваної ухвали проголошена 01.08.2013, а датою відправки копії повного тексту ухвали є 08.08.2013.

При цьому, скаржник в касаційній скарзі щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження пояснює, що вищезазначену інформацію (не вірно зазначено ним дати проголошення та відправки ухвали) слід вважати як механічну помилку, яка не може бути підставою для відмови в задоволенні клопотання згідно чинного процесуального законодавства.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що суд апеляційної інстанції позбавлений права довільного тлумачення причин пропуску строку на апеляційне оскарження окрім тих, які зазначені у відповідному клопотанні самим скаржником.

Апеляційним господарським судом з'ясовано, що повний текст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду направлено учасникам процесу 29.08.2013, а апеляційну скаргу Виконавчим комітетом Полтавської міської ради направлено до суду 05.09.2013, тобто з пропуском встановленого процесуального строку.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Зважаючи на вимоги зазначених норм права, оцінивши доводи скаржника, які наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, установлені обставини справи, апеляційний господарський суд обґрунтовано відмовив заявнику у задоволенні відповідного клопотання.

При цьому, апеляційним господарським судом не встановлено наведення скаржником дійсних обставин, які об'єктивно перешкоджали йому реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми чинного законодавства, які б спростовували висновки апеляційного господарського суду, скаржником не наведено, у зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, при постановленні якої правильно застосовано норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 у справі № 11/463 - без змін.

Головуючий суддя Н.Г.ДУНАЄВСЬКА

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Н.І. МЕЛЕЖИК