Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року Справа № 914/2943/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Панової І.Ю.суддів:Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів"на ухвалуГосподарського суду Львівської області від 02.04.2015 рокуна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.05.15 рокуу справі№914/2943/14 господарського суду Львівської областіза заявою Приватного підприємства "Топ моторс сервіс"пробанкрутство

за участю представників сторін: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Цікало А.І.) від 02.04.2015 року у справі № 914/2943/14 визнано вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" на суму 2 974 608,00 грн. - шоста черга задоволення та 1 218,00 грн. судового збору, які слід задовольняти у першу чергу; в задоволенні скарги ПАТ АКБ "Львів" на дії арбітражного керуючого ліквідатора відмовлено; у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту ліквідатора від 30.01.2015 року № 011 та ліквідаційного балансу станом на 30.01.2015 рік відмовлено; розгляд справи відкладено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду ( колегія суддів у складі: головуючий суддя - Желік М.Б., суддя - Костів Т.С., суддя - Марко Р.І.) від 13.05.15 року в задоволенні вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" відмовлено. Ухвалу господарського суду Львівської області у справі № 914/2943/14 від 02.04.2015 року залишено без змін.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Цікало А.І.) від 02.04.2015 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.15 року у справі № 914/2943/14, Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" ( далі - ПАТ АКБ "Львів") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування означених судових актів, з вимогою прийняти нове рішення, яким скаргу ПАТ АКБ "Львів" на дії (бездіяльність) ліквідатора Бігуна Р.Д. задовольнити. Припинити повноваження ліквідатора Бігуна Р.Д. у справі № 914/2943/14 про банкрутство Приватного підприємства "Топ моторс сервіс" і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що, незважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій недоліки та невідповідності з фактичними обставинами у звіті ліквідатора, відмовлено у задоволенні скарги ПАТ АКБ "Львів", що на думку скаржника, є порушенням положень ст.46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розпорядженням секретаря третьої судової палати Вищого господарського суду України від 13.07.2015 року для розгляду справи № 914/2943/14 господарського суду Львівської області сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий суддя - Панова І.Ю., судді: Катеринчук Л.Й., Погребняк В.Я.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами, наявними у справі, 10.09.2014 року ухвалою господарського суду Львівської області порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Топ моторс сервіс" ( далі - ПП "Топ моторс сервіс") на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

11.09.2014 року постановою господарського суду Львівської області боржника визнано банкрутом, відрито ліквідаційну процедуру, скасовано усі арешти накладені на майно боржника, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. Повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури опубліковано на веб-сайті Вищого господарського суду України 12.09.2014 року за № 8793.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.10.2014 року визнано вимоги ПАТ АКБ "Львів" до ПП "Топ моторс сервіс" на суму 7 564 543 грн. 38 коп., як вимоги, що погашаються в шосту чергу і 1 218 грн. 00 коп. сплаченого ПАТ АКБ "Львів" судового збору - першу чергу.

Зазначена ухвала залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2015 року у даній справі.

03.02.2015 року до господарського суду Львівської області ліквідатором подано звіт, в якому він просить затвердити його, незадоволенні вимоги з заробітної плати в сумі 78 229,04 грн. та вимоги ПАТ АКБ "Львів" у сумі 7 564 543,38 грн. вважати погашеними, боржника ліквідувати, як юридичну особу та виключити з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, провадження у справі припинити.

17.03.2015 року до господарського суду надійшла заява ПАТ АКБ "Львів" про визнання кредиторських вимог на суму 10 539 151,38 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, заявлені Банком вимоги, згідно додаткових пояснень, ґрунтуються на тих самих правовідносинах, фактичних обставинах і доказах, що і вимоги Банку заявлені до господарського суду 17.10.2014 року.

01.04.2015 року ПАТ АКБ "Львів" подано до господарського суду скаргу на дії ліквідатора, в якій він просить припинити повноваження арбітражного керуючого Бігуна Р.Д., як ліквідатора боржника і призначити нового ліквідатора в порядку встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Подана скарга обґрунтована неналежним виконанням ліквідатором своїх обов'язків.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.04.2015 року у справі № 914/2943/14 визнано вимоги ПАТ АКБ "Львів" на суму 2 974 608,00 грн. - шоста черга задоволення та 1 218,00 грн. судового збору, які слід задовольняти у першу чергу; в задоволенні скарги ПАТ АКБ "Львів" на дії арбітражного керуючого ліквідатора відмовлено; у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту ліквідатора від 30.01.2015 року № 011 та ліквідаційного балансу станом на 30.01.2015 рік відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року в задоволенні вимог апеляційної скарги ПАТ АКБ "Львів" відмовлено. Ухвалу господарського суду Львівської області у справі № 914/2943/14 від 02.04.2015 року залишено без змін.

Приймаючи означені судові акти, в частині відмови ліквідатору в затвердженні звіту та ліквідаційного балансу, суди виходили з того, що у поданому на затвердження суду звіті ліквідатора не відображено наявність у банкрута коштів, станом на час звернення із заявою до суду, а також не зазначено про дебіторську заборгованість ВП "ДРЕА "ДТГО "Львівська залізниця" у сумі 938,40 грн. (про яку вказується у довідці боржника від 10.07.2014 року за вих. № 4/юр (арк. справи 40, том 1), вжиття заходів повернення такої заборгованості.

Визнаючи грошові вимоги ПАТ АКБ "Львів" на суму 2 974 608,00 грн. - шоста черга задоволення та 1 218,00 грн. судового збору - перша черга, суди виходили з того, що заборгованість боржника перед ПАТ АКБ "Львів" становить 10 539 151 грн. 38 коп., при цьому вимоги у сумі 2 974 608,00 грн. забезпечені майном майнових поручителів, а вимоги на суму 7 564 543,38 грн. є незабезпеченими та ухвалою господарського суду Львівської області від 28.10.2014 року визнані судом, як вимоги, що погашаються в шосту чергу і 1 218 грн. 00 коп. сплаченого ПАТ АКБ "Львів" судового збору - першу чергу. Також, судами зазначено, що Банком заявлено вимоги, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Топ моторс сервіс", після закінчення встановленого законом строку.

В частині відмови ПАТ АКБ "Львів" в задоволенні скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Бігуна Р.Д., рішення судів попередніх інстанцій мотивоване тим, що доводи заявника, наведені у скарзі, не можуть бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками та рішеннями судів попередніх інстанцій з оглядом на наступне.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) .

В даному випадку застосуванню підлягають норми Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції закону з 19.01.2013р.

Згідно із частиною 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як про це було позначено вище, провадження у даній справі порушено в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

Відповідно до частини 1 статті 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Статтею 46 Закону про банкрутство встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Так, розглядаючи клопотання ліквідатора, аналізуючи подані на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, суди встановили, що у поданому на затвердження суду звіті ліквідатора не відображено наявність у банкрута коштів, станом на час звернення із заявою до суду, а також не зазначено про дебіторську заборгованість ВП "ДРЕА "ДТГО "Львівська залізниця" у сумі 938,40 грн. (про яку вказується у довідці боржника від 10.07.2014 року за вих. № 4/юр (арк. справи 40, том 1), вжиття заходів повернення такої заборгованості. Також, суди встановили, що зазначення арбітражним керуючим у звіті інформації про нездійснення боржником господарської діяльності з початку 2013 року не відповідає інформації наведеній в акті Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління міндоходів у Львівській області "Про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Топ моторс сервіс" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 03.07.2014 року" , за якою дохід боржника від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)) у 2013 році становив 51 650,00 грн.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, повно та всебічно дослідивши фактичні обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, беручи до уваги недоліки виявлені у звіті ліквідатора та під час проведення ліквідаційної процедури, дійшли обґрунтованого висновку про передчасність затвердження ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі.

Згідно ч. 11 ст. 41 Закону про банкрутство дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). При цьому, відповідно до ч. 12 вказаної статті у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, зокрема ліквідатора, повинно бути доведення суду факту невиконання чи/або неналежного виконання арбітражним керуючим визначених Законом України про банкрутство обов'язків.

Звертаючись до суду за скаргою на дії ліквідатора боржника, арбітражного керуючого Бігуна Р.Д., ПАТ АКБ "Львів" посилається на неналежне виконанням ліквідатором своїх обов'язків, з огляду на те, що ним неповно проведено аналіз стану фінансово-господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становища на ринках, не надано оцінки тенденціям щодо динаміки основних показників ефективності діяльності, можливості використання санаційних процедур та виведення його з неплатоспроможного стану. Також, скаржник вказує на те, що ліквідатором не направлено до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України запит стосовно володіння боржником 10-ма і більше процентами в статутному капіталі інших господарських товариств, до Державного суднового реєстру України щодо реєстрації за боржником морських або річкових суден, та до Служби безпеки України щодо отримання чи неотримання боржником дозволу на провадження діяльності, пов'язаної із державною таємницею.

Означені доводи перевірені судами попередніх інстанцій, їм надана належна правова оцінка .

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність передбачених Законом про банкрутство підстав для задоволення скарги ПАТ АКБ "Львів" на дії ліквідатора та усунення його від виконання своїх обов'язків. При цьому, судами вірно зазначено, що невірне відображення ліквідатором у звіті інформації про нездійснення боржником господарської діяльності з початку 2013 року, не є підставою для усунення його від виконання, та дана невідповідність визначено судами як одну з підстав для відмови у задоволенні клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

За приписами ч.3 ст.95 Закону про банкрутство кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.03.2015 року до господарського суду надійшла заява ПАТ АКБ "Львів" про визнання кредиторських вимог на суму 10 539 151,38 грн. Заявлені Банком вимоги, згідно додаткових пояснень, ґрунтуються на тих самих правовідносинах, фактичних обставинах і доказах, що і вимоги Банку заявлені до господарського суду 17.10.2014 року.

При цьому, частина з заявлених, в даному випадку, вимог у сумі 7 564 543, 38 коп. ухвалою господарського суду Львівської області від 28.10.2014 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2015 року у даній справі, визнано, як вимоги, що погашаються в шосту чергу і 1 218 грн. 00 коп. сплаченого ПАТ АКБ "Львів" судового збору - першу чергу.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що вимоги ПАТ АКБ "Львів" до боржника підлягають визнанню в сумі 2 974 608 грн. 00 коп., погашення яких слід здійснювати в шосту чергу, оскільки їх заявлено після закінчення строку, встановленого для їх подання ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство, а вимоги щодо сплаченого судового збору в сумі 1 218 грн. 00 коп., згідно меморіального ордеру від 26.03.2015 року № 38-3, у першу чергу.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржених судових актах. Більш того, направлені на переоцінку доказів, що не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України та виходить за межі перегляду справи в касаційній інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 02.04.2015 року та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.15 року у справі № 914/2943/14 залишити без змін.

Головуючий суддя:І.Ю. Панова Судді: Л.Й. Катеринчук В.Я. Погребняк