ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року Справа № 16/3163 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Демидової А.М., Малетича М.М.,

розглянувши касаційні скарги1. Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Супой"на ухвалу та постановугосподарського суду Черкаської області від 21.07.2016 Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016за скаргоюЗакритого акціонерного товариства "Підприємство Культтовари"на діїВідділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській областіу справі№ 16/3163господарського судуЧеркаської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у м. ЧеркасидоЗакритого акціонерного товариства "Підприємство Культтовари"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Супой"прозвернення стягнення на предмет іпотеки та на предмет застави,за участю представника:від позивача: Небилиця Р.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.01.2017 касаційні скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "Супой" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Демидової А.М., Малетича М.М. у відповідності до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2017 та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.01.2017.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.02.2017 у справі №16/3163 продовжено строк та відкладено розгляд касаційних скарг.

1. Встановлені судами обставини, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.02.2010 у справі №16/3163 задоволено позовні вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Ексімбанк"); стягнуто із ЗАТ "Підприємство "Культтовари" на користь ПАТ "Ексімбанк" 2 858 200,00 грн. боргу по кредиту, 367 302,95 грн. боргу по процентах, 4452,00 грн. плати за управління кредитом, 62 346,25 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 20 977,63 грн. пені за прострочення сплати процентів та 366,88 грн. пені за прострочення сплати комісії (плати за управління кредитом) на підставі кредитного договору №7208К16 від 22.08.2008 та 25 500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - приміщення адміністративно-виробничої будівлі з прибудовами та підвалом, які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Хоменка, 19, та на предмет застави - обладнання згідно переліку, яке знаходиться за цією ж адресою.

31.05.2010 на виконання рішення господарського суду видано наказ.

18.07.2011 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управляння юстиції у Черкаській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду Черкаської області від 31.05.2010 у справі №16/3163.

У зв`язку з тим, що майно не було реалізовано на електронних торгах 25.08.2015, державним виконавцем в порядку ст.62 Закону України "Про виконавче провадження" проведено уцінку арештованого майна та встановлено вартість майна у розмірі 4 113 120,00 грн., що підтверджується відповідним актом від 02.09.2015.

Другі електронні торги 07.10.2015 за лотом №97233 не відбулись через відсутність допущених учасників торгів, що підтверджується протоколом №120243 проведення електронних торгів.

У зв`язку з цим 23.11.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області складено акт уцінки арештованого майна, відповідно до якого вартість майна до уцінки складала 4 329 600,00 грн., а після уцінки на 50% - 2 164 800,00 грн.

02.12.2015 боржник - ЗАТ "Підприємство "Культтовари" звернувся до господарського суду зі скаргою на дії підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, в якій просив визнати дії головного державного виконавця Горбатюк В.П. по складанню акта уцінки від 23.11.2015 арештованого майна, що належить боржнику на праві приватної власності, незаконним та скасувати вказаний акт.

У скарзі зазначено, що державним виконавцем неправомірно застосовано положення ч.2 ст.49 Закону України "Про іпотеку" в редакції внесених Законом України №3795-VI від 22.09.2011 змін, який набрав чинності 16.10.2011. За п.2 Прикінцевих положень цього Закону його дія не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності. ЗАТ "Підприємство "Культтовари" наголошував на тому, що реалізація арештованого майна здійснювалась в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору, укладеному у 2008 році, а отже при уцінці майна підлягала застосуванню ст.49 Закону "Про іпотеку" в редакції до внесених 16.10.2011 змін.

2. Стислий виклад суті ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

За результатами нового розгляду справи за заявою ЗАТ "Підприємство "Культтовари" на дії відділу ДВС ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.07.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду України від 26.10.2016, скаргу ЗАТ "Підприємство "Культтовари" задоволено; визнано дії відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області щодо оформлення акта уцінки арештованого майна від 23.11.2015, що належить ЗАТ "Підприємство "Культтовари" на праві приватної власності (лот № 97233), складеного головним державним виконавцем Горбатюком В.П., незаконними та скасовано акт уцінки арештованого майна від 23.11.2015, складений головним державним виконавцем Горбатюком В.П.

Суди попередніх інстанцій послались на норми п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг".

Оскільки правовідносини сторін склалися на підставі кредитного договору від 22.08.2008 та іпотечного договору від 29.08.2008, суди дійшли висновку, що державний виконавець зобов`язаний був керуватись ст.49 Закону України "Про іпотеку", викладеною у редакції до внесених 16.10.2011 змін.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення у даній справі

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "Супой" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.49 Закону України "Про іпотеку" та ст.11128 ГПК України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги на дії ВДВС відмовити.

Скаржник звертає увагу на позицію Верховного Суду України та стверджує, що судами порушено ст.11128 ГПК України.

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси, не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, також звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.49 Закону України "Про іпотеку", ст. 11128 ГПК України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову ЗАТ "Підприємство "Культтовари" у задоволенні скарги на дії ВДВС.

Банк стверджує, що оскільки правовідносини з реалізації майна в ході виконавчого провадження виникли після прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", то процедура проведення електронних торгів повинна здійснюватись на підставі Закону України "Про іпотеку", чинного на час проведення цих торгів.

4. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу позивача представник відповідача зазначає, що судами попередніх інстанцій правильно застосовано норми законодавства та просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Ексімбанк" - без задоволення.

5. Норми права, на які звертається увага при розгляді даної справи

За ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", який діяв на час вчинення державним виконавцем оскаржуваних дій, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно ст.54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

За ч.1 ст.62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про іпотеку" у редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011 частину другу статті 49 Закону України "Про іпотеку" доповнено реченням такого змісту: "Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна".

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011 набрав чинності 16.10.2011.

Згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011 дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

6. Нормативно-правові акти та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

За ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарські суди попередніх інстанцій, задовольняючи скаргу відповідача на дії відділу ДВС вказали, що державний виконавець зобов`язаний був керуватись ст.49 Закону України "Про іпотеку" у редакції, чинній до 16.10.2011, оскільки правовідносини сторін склалися на підставі кредитного договору від 22.08.2008 та іпотечного договору від 29.08.2008.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками.

Згідно ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як вбачається із Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", в ньому містяться також норми, що стосуються регулювання різних за своєю природою правовідносин.

Крім внесення змін до ч.2 ст.49 Закону України "Про іпотеку" щодо можливості призначення третіх прилюдних торгів, цим Законом внесено зміни до інших законодавчих актів України, зокрема, щодо кредитного договору.

В силу іпотеки право іпотекодержателя одержати задоволення за рахунок заставленого майна виникає не з моменту укладення ним договорів кредиту чи іпотеки, а в разі невиконання боржником (іпотекодавцем) своїх зобов`язань.

Правова природа відносин з реалізації майна боржника - предмета іпотеки не може характеризуватися як договірна, оскільки ці відносини регулюються законом, а не договором.

Дії державного виконавця (їх обсяг, кількість, послідовність) не перебувають у сфері договірного регулювання.

Підставою виникнення правовідносин сторін у справі є безпосередньо не кредитний договір, а настання певної події, передбаченої договором іпотеки (невиконання зобов`язань), внаслідок якої звертається стягнення на майно боржника - предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

На такі правовідносини дія пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" не поширюється.

Вказаної позиції дотримується Верховний Суд України в останній постанові від 30.03.2016 у справі №6-2411цс15.

Згідно ст.11128 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Касаційна інстанція при розгляді касаційної скарги виходить із встановлених судами попередніх інстанцій обставин.

Господарські суди попередніх інстанцій, встановивши, що оспорювані відповідачем дії державного виконавця щодо складання акта уцінки майна відбулися із застосуванням ч.2 ст.49 Закону України "Про іпотеку" у редакції, чинній на час їх здійснення, дійшли помилкового висновку про наявність підстав для визнання їх неправомірними та скасування акта.

7. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційних скарг

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми ст.11128 ГПК України, ч.1 ст.58 Конституції України, ч.2 ст.49 Закону України "Про іпотеку", п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг".

Вищий господарський суд України приходить до висновку про наявність підстав для скасування судових рішень та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні скарги ЗАТ "Підприємство "Культтовари" на дії Державної виконавчої служби в порядку п.2 ч.1 ст.1119 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси та ТОВ "Супой" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 у справі №16/3163 скасувати. Прийняти нове рішення. В задоволенні скарги ЗАТ "Підприємство "Культтовари" на дії Підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області відмовити повністю.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: А. Демидова

М. Малетич