Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 року Справа № 909/569/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М., Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Івано-Франківськ (далі - відділення АМК),

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2013

зі справи № 909/569/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Львівський домобудівний комбінат", м. Львів (далі - ТОВ "Фірма "Львівський домобудівний комбінат"),

до відділення АМК

про визнання недійсним та скасування рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

ТОВ "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" - не з'яв.,

відділення АМК - Зражевської Н.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК від 18.03.2013 № 28 у справі № 01-02-192/2012 (далі - рішення № 28).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2013 (суддя Калашник В.О) у задоволенні позову відмовлено з мотивів законності та обґрунтованості рішення № 28.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 (колегія суддів у складі: суддя Хабіб М.І. - головуючий, судді Данко Л.С., Якімець Г.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення про задоволення позову; рішення № 28 визнано недійсним. Постанову з посиланням на положення Законів України "Про електроенергетику", "Про житлово-комунальні послуги" обґрунтовано тим, що: ТОВ "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" не має ліцензії на постачанням електричної енергії, тому не надавало житлово-комунальні послуги, пов'язані з постачання електроенергії мешканцям багатоквартирного будинку, та відповідно не займало монопольного (домінуючого) становища на дослідженому в рішенні № 28 ринку; натомість мешканці багатоквартирного будинку на підставі виставлених цим товариством рахунків компенсували йому вартість електроенергії поставленої на потреби підприємницької діяльності.

Відділення АМК, не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду у справі, у своїй касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення господарськими судами норм процесуального та матеріального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

ТОВ "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" надіслало телеграму з клопотанням про відкладення розгляду касаційної скарги у зв'язку з неотриманням її копії. Телеграму надіслано 11.01.2014 (субота) та зареєстровано канцелярією Вищого господарського суду України 13.01.2014 (понеділок).

Вищий господарський суд України в задоволенні зазначеного клопотання відмовляє з огляду на таке. Ухвала Вищого господарського суду України від 20.12.2014 про прийняття касаційної скарги відділення АМК у справі та призначення її до розгляду на 14.01.2014 була надіслана на адресу ТОВ "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" у встановлений ГПК України строк (20.12.2013). У винесення цієї ухвали суд виходив зокрема з того, що до касаційної скарги додано докази надіслання її копії іншій стороні. За необхідності ТОВ "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" відповідно до статті 22 ГПК України не було позбавлене права добросовісно скористатися належними йому процесуальними правами та вжити заходів щодо ознайомлення зі змістом касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника відділення АМК, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Господарськими судами у справі встановлено, що:

- згідно з рішенням № 28:

ТОВ "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" протягом 2012 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з електропостачання споживачів, що проживають за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 275-а, в межах технологічних мереж цього товариства з часткою 100 %;

дії ТОВ "Фірма "Львівський домобудівний комбінат", які полягали у нарахуванні в необґрунтованих розмірах плати за електроенергію зазначеним споживачам, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; за це порушення на ТОВ "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" накладено штраф у сумі 15 000 грн. та зобов'язано дане порушення припинити;

- рішення № 28 мотивовано такими фактичними даними:

ТОВ "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" протягом 2012 року до остаточного введення в експлуатацію будинку № 275-а по вул. Б. Хмельницького в м. Івано-Франківську на підставі укладеного з відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" (далі - ВАТ "Львівобленерго") договору від 10.10.2007 № 69552 забезпечувало електричною енергією споживачів - фізичних осіб, мешканців зазначеного будинку (населення);

при цьому з виставлених ТОВ "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" у 2012 році рахунків на оплату електроенергії вбачається, що за спожиту електроенергію в обсязі до 150 кВт/год за місяць застосовувався завищений тариф у розмірі 0, 36 грн. за 1 кВт/год, що суперечило положенню постанови Національної комісії з регулювання електроенергетики України від 24.04.2012 № 497 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.04.2012 за № 598/20911;

будинок № 275-а по вул. Б. Хмельницького в м. Івано-Франківську остаточно здано в експлуатацію 26.12. 2012.

Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем визнається порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.

Постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України від 24.04.2012 № 497 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.04.2012 за № 598/20911.1., яка набрала чинності 01.05.2012, населенню встановлено тариф у розмірі 0, 2801 грн. з ПДВ за 1 кВт/год за електроенергію в обсязі споживання до 150 кВт/год на місяць (включно).

До набрання чинності зазначеною постановою застосовувалися тарифи на електроенергію населенню, визначені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам" від 10.03.1999 № 309, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.03.1999 за № 151/3444 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2011 № 8) у розмірі 0, 2436 грн. з ПДВ за 1 кВт/год за електроенергію в обсязі споживання до 150 кВт/год на місяць (включно).

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію і природний газ, тарифів на їх транспортування та постачання підприємствам і організаціям, які виробляють та надають житлово-комунальні послуги населенню.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Отже, у справі встановлено, що ТОВ "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" у грудні 2012 року фактично надавало житлово-комунальні послуги з централізованого електропостачання споживачам - фізичним особам, мешканцям цього будинку (в частині завершеного будівництва), але виставляло окремим споживачам до оплати рахунки за спожиту згідно з їх приладами обліку електроенергію за завищеними тарифами. Інших виконавців житлово-комунальних послуг з постачання електроенергії на дослідженому ринку встановлено не було. Зокрема, в судових рішеннях зазначено, що не надавало такі послуги й ВАТ "Львівобленерго" як виробник електроенергії та одночасно ймовірний виконавець у розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки в рішенні № 28 доведено вчинення ТОВ "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" порушення, визначеного частиною другою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до абзацу першого пункту 19 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.

Названими Правилами, Законом України "Про електроенергетику" не передбачено обов'язку населення компенсувати певним суб'єктам підприємницької діяльності вартість електричної енергії, спожитої на потреби підприємницької діяльності, за відповідним тарифом (ціною).

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, помилково виходив з того, що: надавати послуги з централізованого постачання електроенергії мешканцям багатоквартирного будинку може лише суб'єкт господарювання, який має ліцензію на постачання електроенергії; відсутність укладених позивачем та мешканцями багатоквартирного будинку договорів про надання зазначених послуг свідчить про відсутність фактичних відносин у сфері житлово-комунальних послуг та виключає позивача з кола учасників відповідного ринку послуг; мешканці багатоквартирного будинку зобов'язані компенсувати вартість електроенергії, поставленої на потреби підприємницької діяльності ТОВ "Фірма "Львівський домобудівний комбінат".

Такі висновки апеляційного господарського суду суперечать положенням Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та призвели до неправильного застосування норм конкурентного законодавства, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню у відповідній частині.

Керуючись статтями 49, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 зі справи № 909/569/13 скасувати в частині: скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2013 у даній справі; визнання недійсним рішення адміністративної колегії Івано-Франківського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.03.2013 № 28 у справі № 01-02-192/2012; стягнення з Івано-Франківського територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" судового збору з позовної заяви та апеляційної скарги.

3. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 зі справи № 909/569/13 у частині повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" надмірно сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги залишити без змін.

4. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2013 у справі № 909/569/13 залишити в силі.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" у доход державного бюджету України судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 802 (вісімсот дві) грн. 90 коп.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Івано-Франківської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов