Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 5023/2126/11

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал"на ухвалу та постановуГосподарського суду Харківської області від 21.05.2015 Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015у справі№ 5023/2126/11 Господарського суду Харківської області за заявоюДержавного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева"провизнання наказу таким, що не підлягає виконанню, за участю представників сторінвід стягувача:не з'явились, від боржника:не з'явились,від органу ДВС:не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" у квітні 2015 року звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 5023/2126/11 від 05.05.2011 за позовом Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" до Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" про стягнення 1354076,78 грн. заборгованості таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.05.2015 у справі № 5023/2126/11 (суддя Хотенець П.В.) заяву боржника - Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано наказ Господарського суду Харківської області від 05.05.2011 у справі № 5023/2126/11 таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі № 5023/2126/11 (у складі колегії суддів: Бондаренко В.П. - головуючого, Россолов В.В., Тихий П.В.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.05.2015 у справі № 5023/2126/11 змінено. Заяву боржника - Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково задоволено. Визнано наказ Господарського суду Харківської області від 05.05.2011 у справі № 5023/2126/11 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1354076,78 грн. таким, що не підлягає виконанню. В решті ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.05.2015 у справі № 5023/2126/11 залишити без змін.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.05.2015 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі № 5023/2126/11 Господарського суду Харківської області, Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі № 5023/2126/11 Господарського суду Харківської області, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Бондаря С.В. від 10.09.2015 № 05-05/1554 у зв'язку з відпусткою суддів: Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідача), Вовка І.В., Грека Б.М., для вирішення питання про прийняття до провадження або повернення касаційної скарги Комунального підприємства "Харківводоканал" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі № 5023/2126/11.

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України Бондаря С.В від 28.09.2015 № 05-05/1726а у зв'язку з виходом з відпустки суддів Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В., для розгляду касаційної скарги Комунального підприємства "Харківводоканал" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі № 5023/2126/11.

Розгляд справи 29.09.2015 не відбувся у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді - доповідача.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.10.2015 (у складі колегії суддів: Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.) призначено розгляд касаційної скарги Комунального підприємства "Харківводоканал" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі № 5023/2126/11 на 13.10.2015 о 12:18.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.04.2011 у справі № 5023/2126/11 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" 1354076,78 грн. заборгованості з водовідведення за період з 01.12.2010 по 28.02.2011, 13540,76 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення 05.05.2011 видано відповідний наказ.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Відповідно до частини 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Пунктом 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що частина четверта статті 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Таким чином, Господарським процесуальним кодексом України встановлено вичерпний перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Боржник стверджує, що підставою для задоволення заяви про визнання наказу Господарського суду Харківської області від 05.05.2011 у справі № 5023/2126/11 таким, що не підлягає виконанню є те, що між ДП "Завод ім. В.О. Малишева" та КПКГ "Харківкомуночиствод" підписано акт звірки заборгованості, відповідно до якого заборгованість боржника перед апелянтом у розмірі 18570782,33 грн. є списаною.

Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" № 5213-VІ від 06.09.2012 визначено, що цей Закон визначає комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу). Вказаний Закон набрав чинності 30.10.2012.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 за № 993 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" підприємство боржника - ДП "Завод ім. В.О. Малишева" включено до складу Державного концерну "Укроборонпром".

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", вирішення питань заборгованості за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення, на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню відповідно до пункту 3 заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за надані їм послуги з водопостачання та водовідведення перед суб'єктами господарювання, що надають послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла станом на 01.09.2012 і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 01.09.2012, і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом частина 2 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" визначає порядок списання заборгованості.

Списання заборгованості (у тому числі пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення.

Судами встановлено, що на виконання вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", в передбаченому порядку Комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" та Державним підприємством "Завод ім. В.О. Малишева" підписано акт звірки заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних, інфляції, судових витрат, індексації, що обліковувалась станом на 01.09.2012, і не сплачена станом на 30.10.2012. Узгоджена сума до списання кредитором становить 18570782,33 грн.

Акт звірки заборгованості не зареєстрований в Міністерстві юстиції України відповідно до Порядку проведення державної реєстрації відомчих нормативних актів та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів у Міністерстві юстиції України, затвердженого Наказом № 74/5 від 26.11.1997.

Згідно з частиною 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.1993 № 46-93, державні стандарти України містять рекомендовані вимоги та обов'язки, до яких належать: вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорони навколишнього природного середовища, і вимога до методів випробувань цих показників; вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні санітарні норми і правила; метрологічні норми, правила, вимога та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань; положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації (застосування) продукції; поняття і терміни, що використовуються у сфері поводження з відходами, вимоги до класифікації відходів та їх паспортизації, способи визначення складу відходів та їх небезпечності, методи контролю за станом об'єктів поводження з відходами, вимоги щодо безпечного для довкілля та здоров'я людини поводження з відходами, а також вимоги щодо відходів як вторинної сировини.

Таким чином, суди дійшли до правильного висновку, що акт звірки заборгованості відповідає вимогам діючого законодавства.

На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", зазначений акт погоджено з органом управління майном Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" - Державним концерном "Укроборонпром", що підтверджується підписом та печаткою на актах.

Суди дійшли до правильного висновку, що відбулося списання заборгованості Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" у розмірі 18570782,33 грн. перед Комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".

Враховуючи приписи пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що заборгованість боржника перед апелянтом у розмірі 18570782,33 грн. згідно з актом звірки заборгованості є списаною з дати підписання такого акта.

Судами встановлено, що зазначені обставини підтверджуються ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2013 у справі № 5023/10655/11 та постановою Вищого господарського суду України у справі № 5023/10655/11 від 23.04.2013, що набрали законної сили.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що кредиторської заборгованості у ДП "Завод ім. В.О.Малишева" перед КП "Харківкомуночиствод" у сумі 1354076,78 грн. немає, що є підставою для задоволення заяви боржника про визнання наказу Господарського суду Харківської області від 05.05.2011 у справі № 5023/2126/11 таким, що не підлягає виконанню.

Проте суд першої інстанції помилково задовольнив заяву боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню щодо стягнення 13540,76 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" суми судового збору не підлягають списанню, і на даний час вони не сплачені боржником на користь стягувача.

Таким чином, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі № 5023/2126/11 Господарського суду Харківської області підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для

правильного вирішення спору.

Таким чином, касаційна інстанція погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.05.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі № 5023/2126/11 Господарського суду Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі № 5023/2126/11 Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Поновити виконання оскаржуваного судового рішення у зв'язку з закінченням касаційного провадження у справі.

Головуючий суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.