Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року Справа № 926/191/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Дроботової Т.Б.розглянувши у судовому засіданні за участю представників: прокуратури: Збарих С.М. - прокурор відділу ГПУ, посв. №028728, позивача, відповідачів: не з'явились, повідомлені належно,

касаційну скаргуЗаступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Чернівецькій областіна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від12.05.15у справі№926/191/15 Господарського суду Чернівецької областіза позовом Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Чернівецькій областідо 1. Сокирянської районної державної адміністрації 2. Фермерського господарства "Перлина Грубна"провизнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 12.08.15 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.

Заступник прокурора Львівської області звернувся до Господарського суду Чернівецької області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Чернівецькій області з позовом (з урахуванням змін) до Сокирянської районної державної адміністрації та Фермерського господарства "Перлина Грубна" про: 1) визнання незаконним та скасування розпорядження Голови Сокирянської районної державної адміністрації від 11.02.12 №194-р "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду"; 2) визнання недійсним договору оренди землі від 26.04.12, укладеного між відповідачами у справі; 3) зобов'язання відповідача-2 повернути державі в особі позивача земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 21,1246 га, що розташована в урочищі "Ржановці" села Грубна Сокирянського району, вартістю 750807,92 грн., кадастровий номер 73240840000:04:003:0008. Прокурор посилався на те, що прийняття оспорюваного розпорядження і передача спірної земельної ділянки відповідачеві-2 в оренду відбулися без проведення земельних торгів, що є порушенням статті 124 Земельного кодексу України. Отже, як вважав прокурор, спірне розпорядження прийняте без дотримання вимог закону. Оскільки вказане розпорядження є незаконним, то і договір оренди землі, укладений на підставі цього розпорядження, є таким, що суперечить приписам законодавства та підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка - поверненню позивачеві. Прокурор посилався на приписи статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статей 116, 122, 124, 134 Земельного кодексу України, статей 1, 7 Закону України "Про фермерське господарство".

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.04.15 (суддя Ніколаєв М.І.) відмовлено повністю. Місцевий господарський суд установив, що спірна земельна ділянка, площею 21,5419 га, входила до складу раніше виділеної відповідачеві-2 для ведення фермерського господарства земельної ділянки, площею 72,5419 га, тобто окремо додаткова земельна ділянка у користування відповідачеві-2 не виділялася; що ця земельна ділянка була освоєна ним та засаджена багаторічними насадженнями. Суд дійшов висновку про непорушення оспорюваним розпорядженням і договором прав та охоронюваних законом інтересів держави і позивача. Господарським судом при ухваленні судового рішення також було враховано практику Європейського суду з прав людини.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.15 (судді: Костів Т.С., Марко Р.І., Желік М.Б.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Заступник прокурора Львівської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Чернівецькій області з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову у справі та прийняти нове рішення про задоволення позову. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, прокурор посилається на порушення судами приписів статті 19 Конституції України, статей 5, 31, 124, 134 Земельного кодексу України, статей 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство", статей 43, 82, 99 Господарського процесуального кодексу України. Прокурор наголошує на тому, що надання в оренду спірної земельної ділянки було здійснено з порушенням вимог земельного законодавства, без проведення земельних торгів. Прокурор також вказує на порушення інтересів держави внаслідок незаконної, на його думку, передачі і використання спірної земельної ділянки відповідачем-2.

Від Фермерського господарства "Перлина Грубна" судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від Сокирянської районної державної адміністрації надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові акти у справі - без змін.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника прокуратури, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами вимог чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що засновником і головою Фермерського господарства "Перлина Грубна" (відповідача-2) є ОСОБА_5. Господарські суди також установили, що при створенні фермерського господарства ОСОБА_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва була надана в оренду строком на 25 років земельна ділянка, площею 72,5419 га, яка розташована в адміністративних межах Грубнянської сільської ради, урочище "Ржановці" (розпорядження Сокирянської районної державної адміністрації №50-р від 09.02.07, №351-р від 16.06.07, договір оренди землі від 06.07.07). В процесі розгляду спору господарськими судами було установлено і те, що в 2012 році голова ФГ "Перлина Грубна" ОСОБА_5 звернувся до Сокирянської районної державної адміністрації із заявою, якою відмовлявся від частини земельної ділянки, площею 72,5419 га, та просив залишити за собою за рахунок вказаної площі земельну ділянку розміром 21,1246 га. Розпорядженням Сокирянської районної державної адміністрації №138-р від 21.03.12 було надано дозвіл на складання проекту із землеустрою з метою надання в оренду для ведення фермерського господарства, за рахунок земельної ділянки площею 72,5419 га, що знаходиться в оренді фермерського господарства "Перлина Грубна". Іншим розпорядженням Сокирянської районної державної адміністрації №194-р від 11.04.12 було затверджено проект із землеустрою та зобов'язано керівника фермерського господарства укласти договір оренди землі. В подальшому, 26.04.12 між Сокирянською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Перлина Грубна" був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки. В процесі розгляду спору господарські суди установили, з підтвердженням матеріалами справи, що додатково (до вже наданої) земельна ділянка відповідачеві-2 не виділялася і не надавалася; що спірна земельна ділянка (площею 21,1246 га) є частиною виділеної земельної ділянки для ведення фермерського господарства, тобто у користуванні для вказаних цілей залишився лише 21,1246 га землі із раніше виділених 72,5419 га. Господарські суди установили, що оспорюване розпорядження прийнято відповідачем-1 в межах наданих йому повноважень та з дотриманням вимог земельного законодавства. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Заступника прокурора Львівської області заявлена в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Чернівецькій області до Сокирянської районної державної адміністрації та Фермерського господарства "Перлина Грубна" про: 1) визнання незаконним та скасування розпорядження Голови Сокирянської районної державної адміністрації від 11.02.12 №194-р "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду"; 2) визнання недійсним договору оренди землі від 26.04.12, укладеного між відповідачами у справі; та 3) зобов'язання відповідача-2 повернути державі в особі позивача земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 21,1246 га, що розташована в урочищі "Ржановці" села Грубна Сокирянського району. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди дійшли висновку про необґрунтованість цих вимог. Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Відповідно до приписів статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Статтею 134 Земельного кодексу України унормовано, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Землі фермерського господарства згідно зі статтю 31 Земельного кодексу України можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства унормований статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство". За приписами наведеної норми (у відповідній редакції) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 названого Закону). Тобто у розумінні приписів наведених норм, надання в оренду фермерському господарству (як юридичній особі) додатково земельної ділянки відбувається на конкурентних засадах. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 04.11.14 у справі №922/4817/13. Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, господарські суди установили, що ОСОБА_5 при створенні фермерського господарства була виділена земельна ділянка в урочищі "Ржановці" на території Грубнянської сільської ради, площею 72,5419 га; що, в подальшому, йому (через неможливість обслуговування такої площі) за рахунок цієї ж земельної ділянки (72,5419 га) було залишено у користуванні лише 21,1246 га землі. Тобто, спірна земельна ділянка, площею 21,1246 га, є частиною раніше виділеної земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Отже, як установили суди, з підтвердженням матеріалами справи, додатково земельна ділянка відповідачеві-2 не надавалася; оспорюване розпорядження прийнято відповідачем-1 в межах наданих йому повноважень та з дотриманням вимог земельного законодавства. За приписами статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Тобто підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства і визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача, чого, як вже зазначалося, суди в процесі розгляду спору не встановили. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними, позаяк не спростовують викладеного і установленого судами; приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, судами до встановлених обставин застосовані вірно. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.15 у справі №926/191/15 залишити без змін.

Касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Чернівецькій області залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Т.Дроботова