Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Справа № 923/900/13

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Студенця В.І., за участі представників сторін С. Семка (дов. від 29.12.2013), О. Кость (дов. від 18.04.2014), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2016 року за заявою міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 923/900/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" про стягнення 58 177 грн 11 коп.,

УСТАНОВИВ: Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 5 листопада 2013 року позов задоволено в частині стягнення 30 466 грн 19 коп. пені і 5 928 грн 70 коп. річних, здійснено розподіл судових витрат.

Видано судові накази від 14 листопада 2013 року.

У грудні 2015 року міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" подало господарському суду заяву про визнання наказу щодо стягнення пені та річних таким, що не підлягає виконанню з підстав списання цих сум відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24 грудня 2015 року заяву задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2016 року ухвалу місцевого господарського суду скасовано і в задоволенні заяви відмовлено з мотивів не поширення на спірні правовідносини норм Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".

Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування апеляційним господарським судом статті 625 Цивільного кодексу України, абзацу 3 частини 13 статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", статті 117 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до наказу господарського суду, який відповідач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, стягуються, зокрема, пеня в сумі 30 466 грн 19 коп. і річні в сумі 5 928 грн 70 коп., нараховані за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором від 26 січня 2012 року № 12/33/14-БО-33 щодо оплати отриманого у січні, лютому, березні та квітні 2012 року природного газу.

Заяву про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню відповідач обґрунтовує положеннями частини 13 статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Задовольняючи заяву, господарський суд виходив з того, що на підставах, які встановлені зазначеними актами законодавства, зобов'язання міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" перед публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з оплати пені та річних припинилися і обов'язок боржника за наказом господарського суду від 14 листопада 2013 року № 923/900/13 відсутній.

Апеляційний господарський суд з таким висновком правомірно не погодився.

За змістом частин 2 і 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, якщо обов'язок відсутній повністю чи частково.

Пунктом 3 частини 3 розділу 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (який набрав чинності 6 червня 2015 року і змінений 1 жовтня 2015 року) статтю 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (який втратив чинність повністю з 1 жовтня 2015 року) доповнено частиною тринадцятою, зокрема, такого змісту:

"Заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий у період з 1 січня 2014 року до 31 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності цього Закону.

Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини".

Отже предметом регулювання є заборгованість, у тому числі нараховані на неї штрафні санкції, яка залишилась непогашеною станом на 6 червня 2015 року, за природний газ, спожитий у період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року; за умови погашення у період з 6 червня до 6 вересня 2015 року заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року.

При цьому Закон не передбачає списання річних, оскільки ці нарахування не є санкціями.

На день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" не мало непогашеної заборгованості перед публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року, оскільки була погашена в 2012 році.

За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що правила списання штрафних санкцій, передбачені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", не поширюються на суми, які є предметом стягнення за спірним наказом та правомірно відмовив у задоволенні заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2016 року у справі № 923/900/13 залишити без змін, а касаційну скаргу міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Б. М. Грек Суддя В. І. Студенець