Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року Справа № 910/701/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Корнілової Ж.О. - доповідача,розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 у справі№ 910/701/14 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Арктика"до1) Приватного акціонерного товариства "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс"; 2) Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм"; 3) Державної реєстраційної служби України; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пост Преміум",треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороніпозивача1) ОСОБА_6; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Земля-50",проВизнання права власності, зобов'язання вчинити дії, скасування рішення про державну реєстрацію, визнання недійсним свідоцтва про право власності та стягнення штрафу в розмірі 12695,55 грн., за участю представників сторін

від позивача:не з'явились;від відповідача 1: від відповідача 2: від відповідача 3: від відповідача 4:не з'явились; не з'явились; не з'явились; не з'явились;від третьої особи 1 від третьої особи 2не з'явились; не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2014 (суддя Морозов С.М.) заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, накладено арешт на трьохкімнатну квартиру № 531, загальною площею 122,9 кв.м., реєстраційний номер суб'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 103639080000, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А, право власності на яку зареєстровано за відповідачем 4.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 (судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.. Тищенко А.І.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2014 у справі № 910/701/14 Господарського суду міста Києва залишено без зміни.

Суд дійшов до висновку, що між сторонами виник спір щодо права власності на трьохкімнатну квартиру № 531, загальною площею 122,9 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 103639080000, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А, право власності на яку зареєстровано за відповідачем 4. Відповідач 4 має наміри продати вказану квартиру, що він не спростував. Вжиття заходів забезпечення позову не порушує прав та інтересів відповідача 1, оскільки спірна квартира зареєстрована на праві власності за відповідачем 4.

Приватне акціонерне товариство "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм процесуального права, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Скаржник доводить, що суди порушили вимоги 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки безпідставно взяв до уваги публікації в мережі інтернет про продаж спірного майна, заявником не доведені обставини дій спрямованих на відчуження спірного майна, надані докази не доводять, що відповідні дії вчинено скаржником, оскільки вони могли бути вчинені будь-якою особою.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, дійшов до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить з предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що не вжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

При цьому, вжиття таких заходів є правом суду.

Як зазначено у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд має з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить відповідачів передати трьохкімнатну квартиру № 531, загальною площею 122,9 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 103639080000, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А, право власності на яку зареєстровано за відповідачем 4. Право власності на вказану квартиру зареєстровано за відповідачем 4. З матеріалів справи також вбачається, що відповідач 4 має наміри продати вказану квартиру.

Забезпечення позову носить тимчасовий характер до вирішення судом спору, оскільки за обставин існування загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, сторона, права якої можуть бути порушені буде позбавлена можливості захистити свої майнові права у спосіб, визначений судовим рішенням, виконання якого і забезпечується.

Касаційна інстанція вважає правомірними висновки суду про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову обраним способом, оскільки це відповідає принципам розумності, обґрунтованості і адекватності, спрямовано на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Невизначеність юридичної долі майна, реалізація цього майна може утруднити виконання рішення суду, оскільки створить нові обставини, які ускладнюватимуть відновлення прав позивача, зумовить подальшу необхідність використання правових засобів захисту порушеного права позивача.

Обраний судом спосіб забезпечення позову відповідає передбаченим процесуальним законом способам забезпечення позову.

Касаційна інстанція критично оцінює твердження скаржника про безпідставність вжиття забезпечення позову та відсутність обставин, які вказують про можливе вжиття заходів на відчуження спірного майна, враховуючи при цьому, що скаржнику не належить право власності на спірне майно, тому вжиті обмеження безпосередньо його не стосуватимуться і в даному випадку скаржник не повинен мати інтересу. Поряд з цим, заперечуючи будь-які дії з майном зі сторони власника скаржник одночасно оскаржує обмежувальні заходи, що свідчить про взаємовиключність поведінки скаржника та його висновків.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 у справі № 910/701/14 Господарського суду міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 у справі № 910/701/14 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий, суддяДерепа В.І.Судді:Грек Б.М. Корнілова Ж.О.