Постанова ВГСУ від 12.04.2017 року у справі №5017/2972/2012

Друк

Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 5017/2972/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Дроботової Т.Б., Рогач Л.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Тарутинської районної державної адміністрації Одеської областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016за зустрічною позовною заявоюТарутинської районної державної адміністрації Одеської областідо відповідачівМіністерства оборони України; Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини районуу справі№5017/2972/2012 Господарського суду Одеської областіза позовомзаступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України; Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району доТарутинської районної державної адміністрації Одеської області; Селянського Фермерського господарства "Колос"провизнання недійсними договорів оренди землі та витребування земельних ділянокУ судовому засіданні взяли участь представники:

від прокуратури: Яговдік С.М. (прокурор відділу ГПУ);

від позивача №1: Барда С.Ю. (представник за дов. від 28.12.2016);

від позивача №2: не з'явилися;

від відповідача №1: не з'явилися;

від відповідача №2: не з'явилися;

Смиченко В.В. (представник КМУ за дов. від 30.03.2017);

В С Т А Н О В И В:

Заступник Білгород - Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород - Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та Фермерського господарства "Колос", в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.11.2012) просив суд:

- визнати незаконним та скасувати Розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №392/А-2007 від 25.12.2007 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СФГ "Колос" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради";

- визнати незаконним та скасувати Розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №297/А-2008 від 24.10.2008 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок СФГ "Колос" наданих на умовах довгострокової оренди на території Веселодолинської сільської ради".

23.11.2016 до господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява від Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області до Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району про визнання припиненим права постійного користування Одеським військовим округом земельною ділянкою колишнього Тарутинського полігону з 01.01.1998.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.2016, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016, у прийняті зустрічної позовної заяви відмовлено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що ідентичні позовні вимоги Адміністрації були розглянуті господарським судом Одеської області у справі №5017/3706/2012, за результатами якої прийнято рішення від 25.05.2016.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою та постановою, Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 та ухвалу господарського суду Одеської області від 28.11.2016 та направити зустрічний позов на розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, статті 62 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник касаційної скарги зазначає, що суди попередніх інстанцій помилково визначили, що в іншій судовій справі доля зустрічного позову вже вирішувалась, адже Одеський апеляційний адміністративний суд це питання лише частково відобразив, а отже і преюдиція в цьому аспекті не має чинності.

Крім того, на думку скаржника, суди оминули увагою, що при подачі зустрічного позову представником Адміністрації були направлені копії зустрічного позову сторонам, але судовий збір помилково не сплачений у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Суддя, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.

Враховуючи те, що подана зустрічна позовна заява Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області 23.11.2016 ідентична за змістом позовній заяві Адміністрації, яка була розглянута Господарським судом Одеської області в межах справи №5017/3706/2012 та результатами якої 25.05.2016 прийнято рішення, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову скаржнику у прийнятті поданої зустрічної позовної заяви з посиланням на приписи п. 2 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнає правомірним.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом норм процесуального права, та не заперечує правильність і законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-