Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року Справа № 18/1522/12(19/176) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2013у справі№18/1522/12(19/176) господарського суду Полтавської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"доПублічного акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат"простягнення заборгованості за кредитним договоромв судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Антонова І.В., - відповідача Квач Т.М., Решетник В.В.,ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2012 скасовані прийняті у даній справі судові рішення, а саме: рішення господарського суду Полтавської області від 04.08.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2012, якими був частково задоволений позов Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" до Публічного акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат"; справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За результатами нового розгляду, господарським судом Полтавської області від 21.08.2012 частково задоволений позов Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" (надалі позивач/банк/скаржник) до Публічного акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" (надалі відповідач/комбінат); за рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за Генеральним кредитним договором № ГКД/2006-02 від 02.11.2006 та додатковими договорами до нього в наступному розмірі: 6 417 556,07 гривень, 378 000,00 євро, 265 000,00 доларів США - основного боргу з повернення кредиту; 1 380,21 дол. США, 1 968,75 Євро, 495 531,72 грн. заборгованості по строковим процентам; 53 184,05 дол. США, 75 862,50 Євро, 1 808 584,21 грн. - заборгованості по нарахованих та несплачених процентах; 3 962,61 доларів США, 5 652,83 Євро, 131 325,55грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів; 17 556,71 доларів США, 36 643,07 Євро, 176 548,88 грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу; 106 000 доларів США, 151 200,00 Євро 1 977 022,40 грн. штрафів; в рахунок погашення вказаних сум звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 02.11.2006, а саме на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 8, що складаються з: промислових будівель: АБК з їдальнею, літ. А-4, 3319,9 кв. м.; виробничий корпус, літ. Б-1, 14042,4 кв. м.; цех добора, літ. В-1, 642,2 кв. м.; відкритий склад готової продукції, літ. Г; зарядна, літ. Д-1, 134,4 кв. м.; склад цементу, літ. Е-1, 395,9 кв. м.; адмін.будівля, літ. Ж-1, 4740,4 кв. м.; ремонтно-енергетичний цех, літ. 3-1, 912,8 кв. м.; битовка, літ. И-1, 31,0 кв. м.; БСЦ з галереєю подачі, літ. К-3, К-7, 1565,6 кв. м.; прохідна, літ. Щ-1, 13,4 кв. м.; відділ хімдобавок, літ. Э-2, 63,9 кв. м.; адмін.будівля цеху комплектації, літ. Ю-2, 173,3 кв. м.; склад, літ. Я-1, 1579,0 кв. м.; насосна, літ. Z-1, 34,1 кв. м.; склад, літ.S-1, 10,7 кв. м.; огорожа, літ. № 1-6; водонапірна башта, літ. № 7; пожрезервуар, літ. №8, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 8, оціночною вартістю згідно з договором іпотеки - 46137600,00 грн., які належить на праві приватної власності Відкритому акціонерному товариству "Полтавський домобудівельний комбінат" (юридична адреса: 36000, м. Полтава, вул. Ливарна, 8, ідентифікаційний код 01270581); визначено спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження; за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, задовольнити вимоги позивача до відповідача у розмірі заборгованості за Генеральним кредитним договором № ГКД/2006-02 від 02.11.2006 та додатковими договорами до нього, а саме: 6 417 556,07 гривень, 378 000,00 євро, 265 000,00доларів США - основного боргу з повернення кредиту; 1 380,21дол. США, 1 968,75 Євро, 49 531,72 грн. заборгованості по строковим процентам; 53 184,05 дол. США, 75 862,50 Євро, 1 808 584,21 грн. - заборгованості по нарахованих та несплачених процентах; 3 962,61 доларів США, 5 652,83 Євро, 131 325,55грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів; 17556,71 доларів США, 36 643,07 Євро, 176 548,88 грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу; 106 000,00 доларів США, 151 200,00 Євро, 1977022,40 грн. штрафів; в іншій частині - у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 вказане рішення змінено, викладено резолютивну частину в іншій редакції, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за Генеральним кредитним договором № ГКД/2006-02 від 02.11.2006 та додатковими договорами до нього в наступному розмірі: 6 417 556,07 гривень, 378 000,00 євро, 265 000,00 доларів США - основного боргу з повернення кредиту; 1 380,21дол. США, 1 968,75 Євро, 49 531,72 грн. заборгованості по строковим процентам; 53 184,05 дол. США, 75 862,50 Євро, 1 808 584,21 грн. - заборгованості по нарахованих та несплачених процентах; 198,13 доларів США, 282,64 Євро, 6 566,28 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів; 877,83 доларів США, 1 832,15 Євро, 8 827,44 грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу; 5 300,00 доларів США, 7 560,00 Євро 98 851,12 грн. штрафів. В рахунок погашення вказаних сум звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 02.11.2006, а саме на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 8, що складаються з: промислові будівлі: АБК з їдальнею, літ. А-4, 3319,9 кв. м.; виробничий корпус, літ. Б-1, 14042,4 кв. м.; цех добора, літ. В-1, 642,2 кв. м.; відкритий склад готової продукції, літ. Г; зарядна, літ. Д-1, 134,4 кв. м.; склад цементу, літ. Е-1, 395,9 кв. м.; ремонтно-енергетичний цех, літ. 3-1, 912,8 кв. м.; битовка, літ. И-1, 31,0 кв. м.; БСЦ з галереєю подачі, літ. К-3, К-7, 1565,6 кв. м.; прохідна, літ. Щ-1, 13,4 кв. м.; відділ хімдобавок, літ. Э-2, 63,9 кв. м.; адмін. будівля цеху комплектації, літ. Ю-2, 173,3 кв. м.; насосна, літ. Z-1, 34,1 кв. м.; склад, літ.S-1, 10,7 кв. м.; огорожа, літ. № 1-6; водонапірна башта, літ. № 7; пожрезервуар, літ. №8, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 8, які належать на праві приватної власності Публічному акціонерному товариству "Полтавський домобудівельний комбінат" (36000, м. Полтава, вул. Ливарна, 8, ідентифікаційний код 01270581); визначити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження; встановити початкову вартість предмету іпотеки 46 137 600,00 грн.; за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, задовольнити вимоги позивача до відповідача у розмірі заборгованості за Генеральним кредитним договором № ГКД/2006-02 від 02.11.2006 та додатковими договорами до нього, а саме: 6 417 556,07 гривень, 378 000,00 євро, 265 000,00 доларів США - основного боргу з повернення кредиту; 1 380,21дол. США, 1 968,75 Євро, 49 531,72 грн. заборгованості по строковим процентам; 53 184,05 дол. США, 75 862,50 Євро, 1 808 584,21 грн. - заборгованості по нарахованих та несплачених процентах; 198,13 доларів США, 282,64 Євро, 6 566,28 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів; 877,83 доларів США, 1 832,15 Євро, 8827,44 грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу; 5 300,00 доларів США, 7 560,00 Євро, 98 851,12 грн. штрафів; в іншій частині - у позові відмовити.

Позивач, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову змінити, виклавши її резолютивну частину у запропонованій скаржником в касаційній скарзі редакції; в обґрунтування підстав касаційної скарги, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається із позовної заяви, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Генеральним договором №ГКД/2006-02 від 02.11.2006 та додатковими договорами до нього, укладеними між позивачем та відповідачем, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності відповідачу, а саме: нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 8 та є предметом іпотеки за договором іпотеки від 02.11.2006 №2322, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8, і за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного майна, задовольнити вимоги позивача до відповідача у наступному розмірі: 10 620 914,22 грн., 675 992,79 євро, 447 083,58 доларів США.

Підставами даного позову є порушення виконання відповідачем умов Генерального кредитного договору, укладеного з позивачем, а також додаткових договорів до нього.

Відправляючи на новий розгляд дану справу, суд касаційної інстанції вказав, що судами попередніх інстанцій, по-перше, порушено приписи ст. 83 ГПК України щодо правової можливості виходу судами за межі позовних вимог, по-друге, не досліджено фактичної кількості порушення відповідачем умов кредитного договору (а саме: п. 2 та п. 5.8.), за порушення яких позивачем нарахований штраф у розмірі 5 000,00 грн. за кожний факт порушення.

Розглядаючи під час нового розгляду дану справу, місцевий господарський суд, з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції, викладених у постанові суду касаційної інстанції від 12.08.2012, частково задовольнив позов; за рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за Генеральним кредитним договором № ГКД/2006-02 від 02.11.2006 та додатковими договорами до нього в наступному розмірі: 6 417 556,07 гривень, 378 000,00 євро, 265 000,00доларів США - основного боргу з повернення кредиту; 1 380,21дол. США, 1 968,75 Євро, 495 531,72 грн. заборгованості по строковим процентам; 53 184,05 дол. США, 75 862,50 Євро, 1 808 584,21 грн. - заборгованості по нарахованих та несплачених процентах; 3 962,61 доларів США, 5 652,83 Євро, 131 325,55грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів; 17 556,71 доларів США, 36 643,07 Євро, 176 548,88 грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу; 106 000 доларів США, 151 200,00 Євро 1 977 022,40 грн. штрафів; в рахунок погашення вказаних сум звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 02.11.2006, а саме на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 8, що складаються з: промислові будівлі: АБК з їдальнею, літ. А-4, 3319,9 кв. м.; виробничий корпус, літ. Б-1, 14042,4 кв. м.; цех добора, літ. В-1, 642,2 кв. м.; відкритий склад готової продукції, літ. Г; зарядна, літ. Д-1, 134,4 кв. м.; склад цементу, літ. Е-1, 395,9 кв. м.; адмін.будівля, літ. Ж-1, 4740,4 кв. м.; ремонтно-енергетичний цех, літ. 3-1, 912,8 кв. м.; битовка, літ. И-1, 31,0 кв. м.; БСЦ з галереєю подачі, літ. К-3, К-7, 1565,6 кв. м.; прохідна, літ. Щ-1, 13,4 кв. м.; відділ хімдобавок, літ. Э-2, 63,9 кв. м.; адмін.будівля цеху комплектації, літ. Ю-2, 173,3 кв. м.; склад, літ. Я-1, 1579,0 кв. м.; насосна, літ. Z-1, 34,1 кв. м.; склад, літ.S-1, 10,7 кв. м.; огорожа, літ. № 1-6; водонапірна башта, літ. № 7; пожрезервуар, літ. №8, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 8, оціночною вартістю згідно договору іпотеки - 46 137 600,00 грн., які належить на праві приватної власності Відкритому акціонерному товариству "Полтавський домобудівельний комбінат"; визначено спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження; за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, задовольнити вимоги позивача до відповідача у розмірі заборгованості за Генеральним кредитним договором № ГКД/2006-02 від 02.11.2006 та додатковими договорами до нього, а саме: 6 417 556,07 гривень, 378 000,00 євро, 265 000,00 доларів США - основного боргу з повернення кредиту; 1 380,21 дол. США, 1 968,75 Євро, 49 531,72 грн. заборгованості по строковим процентам; 53 184,05 дол. США, 75 862,50 Євро, 1 808 584,21 грн. - заборгованості по нарахованих та несплачених процентах; 3 962,61 доларів США, 5 652,83 Євро, 131 325,55грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів; 17556,71 доларів США, 36 643,07 Євро, 176 548,88 грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу; 106 000,00 доларів США, 151 200,00 Євро, 1977022,40 грн. штрафів; в іншій частині - у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 вказане рішення змінено, зокрема, - зменшено розмір пені та штрафів, заявлених позивачем до стягнення з відповідача та стягнутих місцевим господарським судом, і стягнуто з відповідача 198,13 доларів США, 282,64 Євро, 6 566,28 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів; 877,83 доларів США, 1 832,15 Євро, 8 827,44 грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу; 5 300,00 доларів США, 7 560,00 Євро 98 851,12 грн. штрафів; - виключено з переліку майна, на яке місцевим господарським судом звернуто стягнення, наступне майно: адмін. будівлю літ. Ж-1, 4740,4 кв. м. та склад літ. Я-1, 1579,0 кв. м.; встановлено початкову вартість предмету іпотеки у розмірі 46 137 600,00 грн.

Приймаючи вказану постанову, апеляційний господарський суд виходив з того, що, по-перше, в частині незазначення місцевим господарським судом в резолютивній частині рішення початкової ціни продажу предмета іпотеки, порушено приписи ст. 39 Закону України "Про іпотеки"; по-друге, зменшуючи заявлені до стягнення та стягнуті місцевим господарським судом пеню та штрафи за порушення виконання умов кредитного договору, суд апеляційної інстанції керувався приписами ст. 83 ГПК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, абз. 1 п. 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 та обґрунтував таке зменшення тим, що заявлені до стягнення з відповідача суми неустойки є надмірно великими порівняно з існуючою заборгованістю відповідача перед позивачем за генеральним кредитним договором, а також тим, що відповідач має значну заборгованість перед Державним бюджетом України, погашення якої буде ще більш ускладнене за наявності такої великої суми неустойки перед позивачем; по-третє, виключаючи із переліку переданого в іпотеку за іпотечним договором від 02.11.2006 майна та на яке звертається стягнення у даному спорі, а саме: адмін. будівлю літ. Ж-1, 4740,4 кв. м. та склад літ. Я-1, 1579,0 кв. м., суд апеляційної інстанції виходив із того, що технічний паспорт на виробничий будинок на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 8 та які належать відповідачу на праві власності (і які були передані в іпотеку позивачу за договором іпотеки від 02.11.2006), свідчить про відсутність в натурі таких об'єктів, як адмін. будівля літ Ж-1, 4740,4 кв.м. та складу літ. Я-1, 1579,0 кв.м. Замість них, в технічному паспорті під літерою "Ж-1" значиться "Арматурний цех", а під літерою "Я-1" - склад 1 218,6 кв.м., що також підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи №538 від 05.06.2013.

Вищий господарський суд України частково не погоджується із постановою суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Суд касаційної інстанції не може погодитися із висновками суду апеляційної інстанції щодо виключення із предмету іпотеки, на який звертається стягнення у даній справі в рахунок погашення наявної у відповідача перед позивачем заборгованості, адмін. будівлі літ Ж-1, 4740,4 кв.м. та складу літ. Я-1, 1579,0 кв.м., з огляду на таке.

В силу ст.ст. 626, 628, 627 ЦК України, зміст правочину становить визначену на розсуд сторін правочину і погоджену ними домовленість, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 6 ЦК України передбачено право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з приписами ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 5 Закону України "Про іпотеку" унормовано, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, за, зокрема, такої умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності.

Відповідно до приписів ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови, як, зокрема, опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 02.11.2006 між позивачем та відповідачем в забезпечення виконання останнім своїх зобов'язань за Генеральним договором №ГКД/2006-02 від 02.11.2006 та додатковими договорами до нього, був укладений договір іпотеки, відповідно до якого відповідачем було передано позивачу в іпотеку наступне нерухоме майно, розташоване за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Ливарна, 8, а саме: промислові будівлі: АБК з їдальнею, літ. А-4, 3319,9 кв. м.; виробничий корпус, літ. Б-1, 14042,4 кв. м.; цех добора, літ. В-1, 642,2 кв. м.; відкритий склад готової продукції, літ. Г; зарядна, літ. Д-1, 134,4 кв. м.; склад цементу, літ. Е-1, 395,9 кв. м.; адмін.будівля, літ. Ж-1, 4740,4 кв. м.; ремонтно-енергетичний цех, літ. З-1, 912,8 кв. м.; битовка, літ. И-1, 31,0 кв. м.; БСЦ з галереєю подачі, літ. К-3, К-7, 1565,6 кв. м.; прохідна, літ. Щ-1, 13,4 кв. м.; відділ хімдобавок, літ. Э-2, 63,9 кв. м.; адмін.будівля цеху комплектації, літ. Ю-2, 173,3 кв. м.; склад, літ. Я-1, 1579,0 кв. м.; насосна, літ. Z-1, 34,1 кв. м.; склад, літ.S-1, 10,7 кв. м.; огорожа, літ. № 1-6; водонапірна башта, літ. № 7; пожрезервуар, літ. №8. (надалі предмет іпотеки).

На момент розгляду даної справи, вказаний правочин (договір іпотеки від 02.11.2006) є чинним як в цілому, так і окремі його умови; крім того, відсутні відомості про внесення сторонами змін до нього.

Відповідно до приписів ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно з приписами ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державний реєстратор у межах своїх повноважень видає свідоцтво, яке підтверджує реєстрацію права власності на нерухомість.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з умов вказаного договору іпотеки від 02.11.2006, предмет іпотеки, тобто все перелічене вище майно, належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №149396), виданого 17.02.2006 Головним управлінням з питань житлово-комунального обслуговування населення м. Полтави, зареєстрованого Колективним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" 20.02.2006, реєстраційний номер №6495203 (примірник вказаного свідоцтва про право власності на нерухоме майно міститься в матеріалах справи, том ІІ, а.с. 60), в тому числі й майно, виключене судом апеляційної інстанції із переліку предмету іпотеки, на яке звертається стягнення у даній справі, а саме: адмін.будівля, Ж-1, 4740,0 кв.м. та склад, Я-1, 1579,0 кв.м.

Отже, роблячи висновок про необхідність виключення із предмету іпотеки (за договором іпотеки від 02.11.2006) окремого майна, а саме: адмін.будівлі, Ж-1, 4740,0 кв.м. та складу, Я-1, 1579,0 кв.м., і на яке в тому числі звертається стягнення у даній справі, на підставі даних технічного паспорту на це майно, який (технічний паспорт) складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна та містить основні відомості про нього, а не підтверджує право власності на майно, як це робить свідоцтво про право власності в силу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції фактично поставив під сумнів правомірність укладеного сторонами договору іпотеки в частині предмету іпотеки (щодо приміщень, що знаходяться за літерами Ж-1 та Я-1), не маючи на це жодних правових підстав в силу презумпції правомірності правочину, наслідком чого є неправомірність виключення вказаного майна із переліку майна, за рахунок якого буде погашена заборгованість відповідача перед позивачем за Генеральним договором №ГКД/2006-02 від 02.11.2006 та додатковими договорами до нього.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 41 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Таким чином, оцінюючи висновок судової будівельно-технічної експертизи №538 від 05.06.2013 в частині опису та конкретизації майна, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 02.11.2006, слід було враховувати не виключно висновки експерта щодо цього майна, а співставити їх з іншими наявними в матеріалах справи доказами, що підтверджують право власності відповідача на це майно, та зробити відповідні висновки з урахуванням, зокрема, приписів ст. 18 Закону України "Про іпотеку" (щодо істотних умов договору іпотеки, однією із яких є опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані) чого зроблено судом апеляційної інстанції не було.

Виходячи з наведеного, суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити резолютивну частину постанови суду апеляційної інстанції, включивши в неї наступне нерухоме майно: адмін.будівлю, Ж-1, 4740,0 кв.м. та склад, Я-1, 1579,0 кв.м., які, в тому числі, є частиною предмета іпотеки за іпотечним договором від 02.11.2006, укладеного між позивачем та відповідачем.

Згідно з п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2013 №6 (вимоги, що ставляться до резолютивної частини судового рішення) у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) в резолютивній частині рішення мають міститися дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку" (пп. 9.12.).

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Колегія суддів не вбачає підстав не погодитися із висновком суду апеляційної інстанції про зазначення в резолютивній частині постанови початкової ціни предмета іпотеки на рівні, узгодженому сторонами при укладенні договору іпотеки (оціночної вартості предмету іпотеки), а саме: 46 137 600,00 грн., адже вартість нерухомого майна (предмета іпотеки) згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №538 від 05.06.2013 у розмірі 26 524 291,00 грн. без урахування ПДВ, визначалась за іншим призначенням будівель за літ. Ж-1 та Я-1, аніж зазначено в свідоцтві на право власності відповідача на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки від 02.11.2006 (адмін.будівля, Ж-1 та склад, Я-1). Відтак, встановлена судовою будівельно-технічною експертизою загальна вартість нерухомого майна по вул. Ливарній, 8 у м. Полтаві, не може братися до уваги, як така, що могла б відповідати початковій вартості предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Крім того, як вказувалося вище, даний спір виник внаслідок порушення виконання відповідачем умов Генерального кредитного договору №ГКД/2006-02 від 02.11.2006 та додаткових договорів до нього, внаслідок чого у відповідача утворилася перед позивачем заборгованість у наступному розмірі: основна заборгованість - 265 000,00 доларів США, 378 000,00 євро, 6 417 556,07 грн., сума нарахованих строкових процентів - 1 380,21 доларів США, 1 968,75 євро, 49 531,72 грн., сума нарахованих і несплачених процентів - 53 183,05 доларів США, 575 862,50 євро, 1 808 584,21 грн.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач, окрім заявлених вище сум, просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату відсотків (3 962,61 доларів США, 5 652,78 євро, 131 325,55 грн.) та за несвоєчасну сплату основного боргу (63 308,71 євро, 236 894,28 грн., 17 556,71 доларів США) , а також штраф за кожен випадок невиконання зобов'язань за Генеральним договором та додатковими угодами до нього (151 200,00 євро), 1 977 022,40 грн., 106 000,00 доларів США).

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до статті 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку (лист Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України").

Врахувавши вищенаведені норми, співставивши заявлені до стягнення розміри основної заборгованості та процентів за користування кредитом (як строкових, так і нарахованих та несплачених), суд апеляційної інстанції правомірно, скористався правом, наданим ст. 83 ГПК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, та прийшов до обґрунтованого висновку щодо правової можливості зменшення заявлених до стягнення розмірів неустойки (пені та штрафу), з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (п. 4 вказаної постанови Пленуму).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом апеляційної інстанції частково не дотримано наведених норм щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду даної справи, наслідком чого є зміна резолютивної частини постанови шляхом включення до переліку предмета іпотеки за договором іпотеки від 02.11.2006 приміщень, що знаходяться по вул. Ливарній, 8 у м. Полтава, а саме: адмін.будівля, літ. Ж-1, 4740,4 кв.м. та склад, літ. Я-1, 1579,0 кв.м.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 у справі №18/1522/12(19/176) змінити, виклавши її резолютивної частину в наступній редакції:

"Змінити найменування відповідача Відкрите акціонерне товариство "Полтавський домобудівельний комбінат" на Публічне акціонерне товариство "Полтавський домобудівельний комбінат".

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 21.08.2012 справі №18/1522/12 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" (36000, м. Полтава, вул. Ливарна, 8, ідентифікаційний код 01270581, інші відомості - не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" (04070, м.Київ, вул. Іллінська, 8, р/р №29094001990038 в AT "ПІРЕУС БАНК МКБ", ідентифікаційний код 20034231, МФО 300658) заборгованість за Генеральним кредитним договором № ГКД/2006-02 від 02.11.2006 року та додатковими договорами до нього в наступному розмірі: 6417556,07 гривень, 378000,00 євро, 265000,00доларів США - основного боргу з повернення кредиту; 1380,21дол. США, 1968,75 Євро, 49531,72 грн. заборгованості по строковим процентам; 53 184,05 дол. США, 75862,50 Євро, 1808584,21 грн. - заборгованості по нарахованих та несплачених процентах; 198,13 доларів США, 282,64 Євро, 6566,28 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів; 877,83 доларів США, 1832,15 Євро, 8827,44 грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу; 5300,00 доларів США, 7560,00 Євро 98851,12 грн. штрафів. В рахунок погашення вказаних сум звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 02.11.2006 року, а саме на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 8, що складаються з: промислові будівлі: АБК з їдальнею, літ. А-4, 3319,9 кв. м.; виробничий корпус, літ. Б-1, 14042,4 кв. м.; цех добора, літ. В-1, 642,2 кв. м.; відкритий склад готової продукції, літ. Г; зарядна, літ. Д-1, 134,4 кв. м.; склад цементу, літ. Е-1, 395,9 кв. м.; адмін.будівля, літ. Ж-1, 4740,4 кв. м.; ремонтно-енергетичний цех, літ. 3-1, 912,8 кв. м.; битовка, літ. И-1, 31,0 кв. м.; БСЦ з галереєю подачі, літ. К-3, К-7, 1565,6 кв. м.; прохідна, літ. Щ-1, 13,4 кв. м.; відділ хімдобавок, літ. Э-2, 63,9 кв. м.; адмін.будівля цеху комплектації, літ. Ю-2, 173,3 кв. м.; склад, літ. Я-1, 1579,0 кв. м.; насосна, літ. Z-1, 34,1 кв. м.; склад, літ.S-1, 10,7 кв. м.; огорожа, літ. № 1-6; водонапірна башта, літ. № 7; пожрезервуар, літ. №8, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 8, які належить на праві приватної власності Публічному акціонерному товариству "Полтавський домобудівельний комбінат" (юридична адреса: 36000, м. Полтава, вул. Ливарна, 8, ідентифікаційний код 01270581).

Визначити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Встановити початкову вартість предмету іпотеки 46 137 600,00 грн.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" до Публічного акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" у розмірі заборгованості за Генеральним кредитним договором № ГКД/2006-02 від 02.11.2006 року та додатковими договорами до нього, а саме: 6417556,07 гривень, 378000,00 євро, 265000,00доларів США - основного боргу з повернення кредиту; 1380,21дол. США, 1968,75 Євро, 49531,72 грн. заборгованості по строковим процентам; 53 184,05 дол. США, 75862,50 Євро, 1808584,21 грн. - заборгованості по нарахованих та несплачених процентах; 198,13 доларів США, 282,64 Євро, 6566,28 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів; 877,83 доларів США, 1832,15 Євро, 8827,44 грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу; 5300,00 доларів США, 7560,00 Євро 98851,12 грн. штрафів.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ"(04070, м.Київ, вул. Іллінська, 8, р/р №29094001990038 в AT "ПІРЕУС БАНК МКБ", ідентифікаційний код 20034231, МФО 300658):

- в дохід Державного бюджету України (рахунок УДК у м. Полтаві, р/р 31118095700002 ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, код платежу 22090200) 1020,00 гривень, 450,42 долара США та 817,97 євро державного мита.

- в дохід Державного бюджету України (одержувач УДК у м. Полтаві, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, на рахунок 31217264700002, код бюджетної класифікації: 22050003) 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" (вул. Ливарна, 8, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 01270581, інші відомості - не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" (04070, м.Київ, вул. Іллінська, 8, р/р №29094001990038 в AT "ПІРЕУС БАНК МКБ", ідентифікаційний код 20034231, МФО 300658) державне мито у розмірі 13260,00 гривень, 450,42 доларів США та 817,97 євро, а також 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді Н.М. Губенко

О.О. Євсіков