ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 922/1353/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Корнілової Ж.О., Могил С.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.01.17у справі№922/1353/16господарського судуХарківської областіза позовомКомунального підприємства "Харківські теплові мережі"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення сумина діїОрджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області за участю представників від:позивачане з'явилися, були належно повідомлені,відповідачаОСОБА_4,ДВСне з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії заступника начальника Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Звездіна В.В., щодо винесення про стягнення виконавчого збору з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 29.07.16 №922/1353/16 на суму 5 203,71 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.16 (суддя Денисюк Т.С.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.17 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Пелипенко Н.М., судді: Камишева Л.М., Хачатрян В.С.), скаргу ФО-П ОСОБА_4 відхилено. Судові акти мотивовані тим, виконавчий збір стягнутий правомірно.

Не погоджуючись із судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та винести нове рішення, яким скаргу задовольнити повністю, шляхом визнання протиправними дій державного виконавця по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору та скасувати її.

Свої доводи скаржник обґрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.ст.27, 28, 32 ЗУ "Про виконавче провадження") та процесуального права (ст.43 ГПК України), оскільки судами не надана оцінка тому факту, що матеріали справи не містять доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому вжиття заходів примусового виконання не є правомірним. При цьому, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частовому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 19.09.16 заступником начальника Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Звездіним В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 52287804) з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 29.07.16 №922/1353/16 з ФО-П ОСОБА_4 на користь КП "Харківські теплові мережі" 52 037,05 грн., з яких: 42 720,42 грн. основної заборгованості за тимчасовим договором №8897 про постачання теплоенергії, 5 685,77 грн. інфляційних, 787,21 грн. 3% річних, 1 465,65 грн. пені та 1 378,00 грн. судового збору, та запропоновано боржнику добровільно виконати рішення суду у строк до 26.09.16 (а.с.143-144 т.1).

20.09.16 вказана постанова ВДВС направлена рекомендованим листом з повідомленням за юридичною адресою боржника - ФО-П ОСОБА_4: АДРЕСА_1, та повернулася до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області з довідкою працівників відділення зв'язку "Укрпошта" про причину невручення адресату: "за спливом терміну зберігання", що підтверджується копіями поштового чеку від 20.09.16 та рекомендованого поштового повідомлення №6100705657196 (а.с.174-177 т.1).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що доказів добровільного виконання боржником рішення суду до 26.09.16 матеріали справи не містять.

У зв'язку з невиконанням боржником у добровільному порядку рішення Господарського суду Харківської області від 11.07.16 у справі №922/1353/16, постановою Орджонікідзевського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області від 10.10.16 про стягнення з боржника - ФО-П ОСОБА_4 виконавчого збору на сумі 5 203,71 грн. (а.с. 145 т.1).

Відмовляючи боржнику у задоволенні скарги про визнання протиправними дій та скасування постанови ВДВС про стягнення виконавчого збору, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ряд дій по здійсненню виконавчого провадження свідчить про те, що примусове виконання рішення розпочалося.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки попередніх судових інстанцій передчасними зважаючи на таке.

На момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору була чинною ст.28 ЗУ "Про виконавче провадження" у редакції від 23.12.15. Відповідно до цієї редакції статті, разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 28.01.15, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника; виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, аналіз наведеної норми прямої дії свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Вказуючи про наявність підстав для стягнення з боржника виконавчого збору, суди не проаналізували та не надали належної правової оцінки відсутності доказів щодо направлення на вказану адресу боржника та отримання ним копії постанови про відкриття виконавчого провадження, що також не заперечується і самою виконавчою службою.

Суди попередніх інстанцій усунулися від встановлення зазначених обставин справи, а тому судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Зважаючи на вказане, при новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково. Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.12.16 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.17 у справі №922/1353/16 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді Ж.О. Корнілова

С.К. Могил