ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 916/4557/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Корнілової Ж.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 03.11.16у справі№916/4557/14господарського судуОдеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ"доУправління комунального господарства та будівництва Котовської міської ради простягнення сумиза участю представників від:позивачаКостюкова П.П. (протокол з/з від 22.06.02),відповідачаКорчового А.В. (дов до 31.12.170

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення із Управління комунального господарства та будівництва Котовської міської ради, з урахуванням збільшення позовних вимог (а.с.227-231 т.2) 528 595,73 грн., з яких 197 791,00 грн. основного боргу, 278 054,51 грн. інфляційних втрат та 52 750,22 грн. - 3% річних та загальну суму 1 004 441,24 грн. (т.2, а/с 227-231).

Справа розглядалася неодноразово. За результатом останнього судового розгляду, рішенням господарського суду Одеської області від 23.02.16 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Демешин О.А., судді: Зайцев Ю.О., Щавинська Ю.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.16 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Величко Т.А., судді: Бєляновський В.В., Поліщук Л.В.), у задоволенні позову відмовлено повністю, зважаючи на положення ст.ст.837, 846, 853, 854 ЦК України та мотивовано недоведеністю належними доказами позовних вимог з врахуванням положень ст.ст.264, 267 ЦК України.

Не погодившись з рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити, посилаючись на те, що судами не надано належної правової оцінки наявним у матеріалах справи документальним доказам, зокрема, актам виконаних підрядних робіт, програмам благоустрою, упорядкування та санітарного оздоровлення міста Котовська на 2008-2010 роки та гарантійному листу Голови Котовськом міської ради. Судами не враховано, що у порушення ст.ст.853, 882 ЦК України відповідачем безпідставно не прийняті виконані підрядні роботи.

Крім того, на думку скаржника, судами не враховані вказівки, викладені у постанові ВГСУ від 08.10.15.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 10.12.08 між Управлінням комунального господарства та будівництва Котовської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ" (підрядник) укладено договір підряду, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт з поточного ремонту, асфальтування і профілювання земельних та щебеневих покрить вулиці та тротуарів міста. Сума дійсного договору є договірною і динамічною та відповідає кошторису - 328 211,00 грн. (п.3.2 договору).

Згідно п.3.1 договору підставою для розрахунків є щомісячний акт приймання виконаних робіт по ремонту і асфальтуванню доріг і тротуарів міста шляхом зовнішнього огляду.

Відповідно до п.3.3 договору замовник зобов'язаний здійснювати щомісячні розрахунки з підрядником до 15-ого числа наступного місяця пропорційно ціни договору.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що договір є дійсним до 31.12.09. Термін дії договору може бути продовженим на період проведення процедури закупівель для виконання зобов'язань у повному обсязі шляхом укладення додаткової угоди, відповідно до ст.34 ЗУ "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Суди вказали, що даний договір не був пролонгований при цьому виходили з такого. Додаткова угода від 30.12.09, укладена до договору від 10.12.08 №6, у той же час, договір підряду від такої ж дати (від 10.12.08), на який посилається позивач як на підставу свого позову є договір №1 (а.с.96 т.1), а не №6. При цьому, судами встановлено, що підставою позовних вимог є саме договір підряду №1 від 10.12.08. Враховуючи, що матеріали справи не містять у собі письмової заяви позивача, у порядку ст.22 ГПК України, про зміну підстав позову, суди дійшли висновку про припинення правовідносин сторін та про недоведеність заборгованості, а відтак, відмовили у позові на цій підставі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними і вважає за необхідне повторно наголосити, що є не допустимим формально підходити до вирішення спору. При прийнятті рішення мають бути встановлені дійсні обставини справи, а рішення має не лише по формі, а й по суті, бути законним.

Предметом розгляду даної справи є стягнення боргу за виконані підрядні роботи.

Факт виконання робіт, визначених у вищевказаних актах за 2009-2010 роки визнаний відповідачем, про що свідчить рішення Котовської міськради від 23.12.09 та Програма благоустрою, упорядкування та санітарного оздоровлення міста Котовська. Всупереч вказаному, судами обох інстанцій повторно проігноровано даний факт та належним чином не досліджені вказані доводи та докази що свідчить про неповноту судового розгляду.

Крім того, відхиляючи надані позивачем в якості доказів виконання підрядних робіт акти форми КБ-2в, дефектні акти, зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва форми №1, відомості ресурсів до локального кошторису форми №4а, складені ТОВ "АРСЕНАЛ", як не належні, оскільки з їх змісту не вбачається на виконання якого із договорів від 10.12.08 такі документи складені, суди не витребували і не дослідили відповідних документів, на підтвердження виконання підрядних робіт як по договору від 10.12.08 №1, так і по договору від 10.12.08 №6, що свідчить про ігнорування судами вимог ст.43 ГПК України, якою на них покладений обов'язок досліджувати докази та надавати їм правову оцінку. Без виконання судом цих обов'язків, надання сторонами доказів у порядку ст.33 ГПК України позбавлене правового сенсу.

Рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст.42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. (Постанова пленуму ВГСУ "Про судове рішення"від 23.03.12 №6).

Отже, суди повторно, залишаючи поза увагою вказівки ВГСУ викладені у постанові від 08.10.15 припустилися неправильного застосування приписів ст.42, ч.1 ст.47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч.1 ст.43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі та направлення справи на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ" задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 23.02.16 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.16 у справі №916/4557/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С.В. Бондар

Ж.О. Корнілова