Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року Справа № 916/5046/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 (головуючий суддя Колоколов С.І., судді Разюк Г.П., Петров М.С.)та рішення Господарського суду Одеської області від 04.03.2015 (суддя Гуляк Г.І.)у справі№ 916/5046/14 Господарського суду Одеської областіза позовомКомунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"доЖитлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" простягнення 60.340,48 грн.,за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачівне з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.03.2015 у справі №916/5046/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015, позов задоволено: стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" заборгованість в розмірі 60.340,48 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 5.027,26 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, та припинити провадження у справі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ч. 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст. 32, 82 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не врахували неприбутковості відповідача, а також умов договору в частині повернення 2 % вартості, які діяли з 01.10.2009 на підставі пункту 4.1 угоди "Про відшкодування витрат за перерахування грошових коштів", а тому стягнення заборгованості у розмірі 60.340,48 грн. є необґрунтованим.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.11.2006 між КП "Теплопостачання міста Одеси" (теплопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом "Вимпел-8" (споживач) був укладений договір № 4458 на постачання теплової енергії, предметом якого є те, що теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу на опалювання та гаряче водопостачання приміщень житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 152 корпус 3, і житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 152 корпус 4 в обсягах, згідно Додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3.2.2 договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Згідно з п. п. 4.2.1, 4.2.3 договору позивач зобов'язався забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до договору; повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів або про обмеження постачання тепла.

Відповідно до п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання визначається розрахунковим способом.

Відповідно до Додаткової угоди № 4 від 01.12.2009 до договору № 4458 пункт 5.1 договору змінено та викладено в наступній редакції: облік споживання теплової енергії на опалення визначається за приладами обліку, та на гаряче водопостачання визначається розрахунковим способом.

Згідно з п. 6.1 договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн. за 1 Гкал, що діє на момент укладення договору.

Відповідно до п. п. 6.2 - 6.5 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим. Споживач та теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового періоду складають акт звіряння взаєморозрахунків. Підписання акту звіряння взаєморозрахунків є обов'язковим для споживача та теплопостачальної організації.

Відповідно до п. 10.1 договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007.

Згідно з п. п. 10.3, 10.4 договору припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

27.01.2009 між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" та Житлово-будівельним кооперативом "Вимпел-8" було укладено додаткову угоду №1 до договору № 4458 від 01.11.2006, відповідно до якої згідно з рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2008 за № 1612 з 01.01.2009 установлені нові тарифи за теплову енергію для виконавця послуг з опалення та гарячого водопостачання у розмірі 332,34 грн. за 1 Гкал, у зв'язку з чим п. 6.1 договору було викладено в новій редакції.

Додатковою угодою № 2 від 01.02.2009 до договору № 4458 від 01.11.2006 сторонами змінено банківські реквізити комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", у зв'язку з чим відповідно - п. 11.3 договору.

Додатковою угодою № 4 від 01.12.2009 до договору № 4458 від 01.11.2006 змінено п. 2.1 договору та викладено його у наступній редакції: теплова енергія постачається споживачу за адресою: вул. Люстдорфська дорога, 152 корпус 3 на опалення згідно витрат теплоносія G=7,9375 т/годину і вул. Люстдорфська дорога 152 корпус 4 на опалення згідно витрат теплоносія G=4,5 т/годину та на гаряче водопостачання в обсягах згідно Додатку 1 до цієї угоди.

Доповнено п. 3.2.14 Договору про забезпечення збереження власних приладів обліку теплової енергії, а також договір доповнений п. п. 5.4, 5.5, 5.6, 5.7.

01.10.2009 між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" та Житлово-будівельним кооперативом "Вимпел-8" (житлова організація) було укладено угоду про відшкодування витрат за перерахування грошових коштів, у п. 1 якої сторони зазначили, що, враховуючи безприбутковий статус ЖБК, "Теплопостачальна організація" відшкодовує "Житловій організації" витрати, пов'язані з перерахуванням грошових коштів на банківський рахунок "Теплопостачальна організації".

Відповідно до п. 2.1 угоди "Житлова організація" при переказі грошових коштів через банк подає "Теплопостачальній організації" заявку на відшкодування витрат з переказу грошей та додає до заявки фотокопію платіжного доручення з відміткою банку.

У п. 2.2 угоди зазначено, що "Теплопостачальна організація" протягом 10 робочих днів з моменту отримання заявки (та підтвердження надходження платежу) відшкодовує "Житловій організації" витрати, понесені нею при перерахуванні грошових коштів відповідно до порядку, передбаченого розділом 3 угоди.

Відповідно до п. 3.1 угоди розмір відшкодування витрат за перерахування "Житловою організацією" грошових коштів "Теплопостачальна організації" становить 2 % від суми, сплаченої шляхом банківського переказу. "Теплопостачальна організація" здійснює відшкодування в рахунок боргу за його наявності, а в разі відсутності боргу "Житлової організації" - в рахунок майбутнього споживання теплової енергії, про що складається двохсторонній акт, який є підставою для коригувань в бухгалтерському обліку сторін.

В матеріалах справи відсутня відповідна заявка Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" на відшкодування витрат з переказування грошей (на виконання п. 2.1 угоди).

Таким чином, судами встановлено, що позивач відпускав теплову енергію відповідачу, проте в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2, 6.2, 6.4 договору, відповідач спожиту теплову енергію не оплачував в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року включно, яка склала 251.362,88 грн.

Проте позивач з урахуванням останньої заяви про зменшення розміру позовних вимог просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 60.340,48 грн. та судові витрати в сумі 5.027,26 грн., оскільки відповідачем частина боргу була сплачена після порушення провадження у справі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок.

Відповідно до ст.ст. 509. 510, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з ч. 3 ст. 24, ч. 2, ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду

За умовами ч. 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Як встановлено судами, у період з грудня 2013 року по квітень 2014 року КП "Теплопостачання міста Одеси" поставило, а відповідач отримав послуги з теплової енергії та розрахувався за неї частково, у зв'язку з чим (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) заборгованість за спірний період склала 60.340,48 грн.

У свою чергу послуги комунальним підприємством надавались відповідачу на підставі укладеного між сторонами Договору № 4458 від 01.11.2006.

Житлово-будівельний кооператив "Вимпел-8" порушив вищезазначені норми чинного законодавства та умови Договору, а саме: за отриману від КП "Теплопостачання м. Одеси" теплову енергію в повному обсязі не розрахувалося, у зв'язку з чим станом на дату розгляду даної справи місцевим судом сума непогашеної заборгованості склала 60.340,48 грн., з урахуванням 2 % витрат на перерахування коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Дослідивши укладену між сторонами Угоду про відшкодування витрат за перерахування грошових коштів від 01.10.2009, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Як було зазначено вище, п. 2.1 угоди передбачено, що "Житлова організація" при переказі грошових коштів через банк подає "Теплопостачальній організації" заявку на відшкодування витрат з переказу грошей та додає до заявки фотокопію платіжного доручення з відміткою банку.

Проте в матеріалах справи відповідні заявки відповідача відсутні.

Таким чином, доводи скаржника відносно того, що позивач проігнорував умови угоди щодо 2 % витрат за перерахування коштів колегію суддів не приймається, оскільки матеріалами справи підтверджено, що саме відповідачем не були виконані умови п. 2.1 угоди, у зв'язку з чим позивачем правомірно заявлено до стягнення суму боргу з урахуванням 2 % на відшкодування витрат за перерахування грошових коштів.

Крім того пунктом 4.1 угоди передбачено, що вона діє з дня її підписання до 30.09.2010 і щорічно вважається продовженою на один рік, якщо жодна із сторін не заявить про її розірвання.

Як встановлено судами, жодною стороною не було заявлено про розірвання дії даної угоди, а тому вона є чинною.

Також колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на його неприбутковість та відсутність у нього коштів з огляду на приписи ст. 617 ЦК України, згідно з якими особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Також колегія суддів не вбачає за можливе задовольнити клопотання відповідача від 11.02.2016 про звільнення від сплати судового збору чи його розстрочку, оскільки відповідачем було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у повному розмірі, визначеному законодавством.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 04.03.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 у справі № 916/5046/14 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова