Історія справи

Постанова ВГСУ від 11.03.2015 року у справі №911/2575/14
Ухвала КГС ВП від 28.02.2018 року у справі №911/2575/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року Справа № 911/2575/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,суддівСибіги О.М., Ходаківської І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк", м. Київна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 рокуу справі господарського суду Київської областіза позовомЗаступника прокурора Київської області, м. Київ в інтересах держави в особі: 1. Державного підприємства "Київське лісове господарство", с. Стоянка, Київська обл., 2. Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, с. Стоянка, Київська обл.до1. Підгірцівської сільської ради Обухівського району, с. Підгірці, Київська обл., 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеторі Консалтінг Груп", м. Київза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. ОСОБА_6, м. Київ, 2. ОСОБА_7, м. Київ, 3. ОСОБА_8, м. Київ, 4. ОСОБА_9, м. Київ, 5. ОСОБА_10, м. Київ, 6. ОСОБА_11, м. Хирів, Львівська обл., 7. Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк", м. Київпровизнання недійсними рішень, витребування земельної ділянки та визнання недійсним державного акту на право власності на землю

за участю представників

прокуратури: Суходольський С.М., посвідчення ГПУ № 020273,

позивача-1: Козюн З.М.,

позивача-2: не з'явився,

відповідача-1: Лазаренко І.Л.,

відповідача-2: Панченко Є.В.,

третьої особи-1: не з'явився,

третьої особи-2: не з'явився,

третьої особи-3: не з'явився,

третьої особи-4: не з'явився,

третьої особи-5: не з'явився,

третьої особи-6: не з'явився,

третьої особи-7: Кулініч А.П., Шишлов О.Є.

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі державного підприємства "Київське лісове господарство" (далі за текстом - ДП "Київське лісове господарство") і Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства звернулись до Підгірцівської сільської ради Обухівського району, товариства з обмеженою відповідальністю "Сеторі Консалтінг Груп" (далі за текстом - ТОВ "Сеторі Консалтінг Груп") за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання недійсними рішень, витребування земельної ділянки та визнання недійсним державного акту на право власності на землю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2014 року до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" (далі за текстом - ПАТ "Європейський газовий банк").

Рішенням господарського суду Київської області від 01.09.2014 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 року позов задоволено повністю: визнано недійсним рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області "Про вилучення земельної ділянки та передачі її до земель запасу Підгірцівської сільської ради" від 20.01.2005 року, визнано недійсними рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 20.01.2005 року, якими затверджено наступні проекти землеустрою та передано у власність:

- ОСОБА_6, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, земельної ділянки, загальною площею 0,409 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: село Підгірці, АДРЕСА_1;

- ОСОБА_8, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, земельної ділянки, загальною площею 0,3018 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: село Підгірці, АДРЕСА_2;

- ОСОБА_7, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, земельної ділянки, загальною площею 0,5016 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: село Підгірці, АДРЕСА_2;

- ОСОБА_9, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, земельної ділянки, загальною площею 0,4373 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: село Підгірці, АДРЕСА_2;

- ОСОБА_10, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5, земельної ділянки, загальною площею 0,4371 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: село Підгірці, АДРЕСА_2;

витребувано з незаконного володіння ТОВ "Сеторі Консалтінг Груп" на користь ДП "Київське лісове господарство" земельну ділянку із кадастровим номером 3223186801:01:020:0068, загальною площею 2,0868 га, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, АДРЕСА_2, експертна грошова оцінка якої станом на 27.12.2006 року складає 1 275 200, 00 грн.; визнано недійсним державний акт серії ЯЕ № 006869 від 02.07.2007 року на право власності ТОВ "Сеторі Консалтінг Груп" на земельну ділянку із кадастровим номером 3223186801:01:020:0068, загальною площею 2,0868 га, для ведення особистого селянського господарства.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що прийняття оспорюваних рішень сільської ради та набуття третіми особами права власності на спірні земельні ділянки грубо порушує права та інтереси держави, як власника лісогосподарських земель, адже з державної власності протиправно вибули землі вказаної категорії, у зв'язку з чим державу в особі компетентних органів позбавлено права власності та права користування на землю; оспорюванні рішення сільської ради та державний акт в силу вимог ст. ст. 21, 202, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України порушують публічний порядок через те, що спрямовані на протиправне вилучення з користування держави земельної ділянки, у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора є обґрунтованими і доведеними, внаслідок чого підлягають задоволенню судом в повному обсязі шляхом визнання недійсними рішень місцевої ради, державного акту та витребування земельної ділянки; крім того, посилання ТОВ "Сеторі Консалтінг Груп" на те, що від нього як добросовісного набувача власник не має права вилучати набуте ним майно суперечить чинному законодавству, оскільки права ДП "Київське лісове господарство", як особи, яка має речове право на спірне майно, підлягають захисту в порядку ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України, а спірні земельні ділянки, які незаконно перебувають у власності ТОВ "Сеторі Консалтінг Груп", мають бути витребувані на користь державного підприємства.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "Європейський газовий банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення господарського суду Київської області від 01.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 року і в позовних вимогах до ТОВ "Сеторі Консалтінг Груп" - відмовити повністю.

ТОВ "Сеторі Консалтінг Груп" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач-2 просить рішення господарського суду Київської області від 01.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 року - скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Прокуратурою та позивачами відзивів на касаційну скаргу подано не було.

Розпорядженням від 10.03.2015 року № 03-05/348 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді - Ходаківська І.П., Сибіга О.М.

В судовому засіданні представники третьої особи-7 просили касаційну скаргу задовольнити, скасувати частково рішення господарського суду Київської області від 01.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 року і в позовних вимогах до ТОВ "Сеторі Консалтінг Груп" - відмовити повністю; представники відповідачів просили рішення господарського суду Київської області від 01.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 року - скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а прокурор та представник позивача-1 проти доводів касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Позивача-2 та третіх осіб-1,-2,-3,-4,-5,-6 згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача-1, відповідачів та третьої особи-7, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням XІІІ сесії Підгірської сільської ради XXIV скликання від 08.07.2004 року надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність:

- ОСОБА_8 земельної ділянки, загальною площею 0,3018 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: село Підгірці, АДРЕСА_2;

- ОСОБА_7 земельної ділянки, загальною площею 0,5016 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: село Підгірці, АДРЕСА_2;

- ОСОБА_9 земельної ділянки, загальною площею 0,4373 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: село Підгірці, АДРЕСА_2;

- ОСОБА_10 земельної ділянки, загальною площею 0,4371 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: село Підгірці, АДРЕСА_2.

Крім того, рішенням XVII сесії Підгірської сільської ради XXIV скликання від 26.10.2004 року надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_6 земельної ділянки, загальною площею 0,409 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: село Підгірці, АДРЕСА_1.

За результатами розгляду листа від 17.11.2004 року за № 01-946 Київського державного лісогосподарського об'єднання "Київліс" (далі за текстом: КДЛО "Київліс"), правонаступником якого є ДП "Київське лісове господарство", 20.01.2005 року на 19 сесії 24 скликання Підгірцівською сільською радою прийняте рішення "Про вилучення земельної ділянки та передачі її до земель запасу Підгірцівської сільської ради".

На виконання вищевказаного рішення сільської ради вилучено земельну ділянку держлісфонду Козинського лісництва в кварталі № 90, виділ - 2, загальною площею 2,5472 га, розташованої в межах населеного пункту с. Підгірці, з земель об'єднання Київліс та передано її до земель запасу Підгірціівської сільської ради.

Рішенням 19 сесії 24 скликання Підгірцівської сільської ради від 20.01.2005 року затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 земельні ділянки, загальною площею 2,0868 га, для ведення особистого селянського господарства в селі Підгірці, АДРЕСА_2.

На підставі вищевказаного рішення Підгірцівської сільської ради Обухівським районним відділом земельних ресурсів видані наступні державні акти:

- державний акт серії ЯА № 573765 від 12.08.2005 року на право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку із кадастровим номером 3223186801:01:020:0041 загальною площею 0,4090 га, для ведення особистого селянського господарства;

- державний акт серії ЯА № 573769 від 12.08.2005 року на право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку із кадастровим номером 3223186801:01:020:0046 загальною площею 0,3018, га, для ведення особистого селянського господарства;

- державний акт серії ЯА № 573770 від 12.08.2005 року на право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку із кадастровим номером 3223186801:01:020:0042 загальною площею 0,5016 га, для ведення особистого селянського господарства;

- державний акт серії ЯА № 573771 від 12.08.2005 року на право власності ОСОБА_9 на земельну ділянку із кадастровим номером 3223186801:01:020:0043 загальною площею 0,4373 га, для ведення особистого селянського господарства;

- державний акт серії ЯА № 573772 від 12.08.2005 року на право власності ОСОБА_10 на земельну ділянку із кадастровим номером 3223186801:01:020:0044 загальною площею 0,4371 га, для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому вищевказані земельні ділянки були відчужені на підставі наступних правочинів:

- договір купівлі-продажу земельної ділянки із кадастровим номером 3223186801:01:020:0041, загальною площею 0,4090 га, для ведення особистого селянського господарства, укладений 18.05.2006 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 3518;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки із кадастровим номером 3223186801:01:020:0046, загальною площею 0,3018 га, для ведення особистого селянського господарства, укладений 18.05.2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 3506;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки із кадастровим номером 3223186801:01:020:0042, загальною площею 0,5016 га, для ведення особистого селянського господарства, укладений 18.05.2006 року між ОСОБА_8 і ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 3510;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки із кадастровим номером 3223186801:01:020:0043, загальною площею 0,4373 га, для ведення особистого селянського господарства, укладений 18.05.2006 року між ОСОБА_9 і ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 3522;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки із кадастровим номером 3223186801:01:020:0044, загальною площею 0,4371 га, для ведення особистого селянського господарства, укладений 18.05.2006 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 3526.

На підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу Обухівським районним відділом земельних ресурсів видано державний акт серії ЯД № 655803 від 04.09.2006 року на право власності ОСОБА_11 на земельну ділянку із кадастровим номером 3223186801:01:020:0068 загальною площею 2,0868 га для ведення особистого селянського господарства, яка включає в себе п'ять спірних земельних ділянок площею 0,4090 га, 0,3018 га, 0,5016 га, 0,4373 га, та 0,4371 га, що придбані на підставі договорів купівлі-продажу від 18.05.2006 року за № 3518, № 3506, № 3510, № 3522 та за № 3526.

В подальшому між ОСОБА_11 та ТОВ "Сеторі Консалтінг Груп" 27.12.2006 року укладено договір купівлі-продажу, який зареєстровано в реєстрі за № 5819, земельної ділянки із кадастровим номером 3223186801:01:020:0068, загальною площею 2,0868 га, для ведення особистого селянського господарства.

На підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2006 року за № 5819 Обухівським районним відділом земельних ресурсів видано державний акт серії ЯЕ № 006869 від 02.07.2007 року на право власності ТОВ "Сеторі Консалтінг Груп" на земельну ділянку із кадастровим номером 3223186801:01:020:0068, загальною площею 2,0868 га, для ведення особистого селянського господарства.

Прокуратурою Київської області проведено перевірку щодо дотримання Підгірцівською сільською радою Обухівського району вимог земельного та лісового законодавства України, за наслідками якої виявленні значні порушення зазначених галузей законодавства в діяльності сільської ради, що грубо порушують державні інтереси.

Прокурор, вважаючи, що відповідач-1 прийняв протиправні рішення, якими вилучив з користування позивача-1 земельні ділянки, що в подальшому перейшли у власність третіх осіб та відповідача-2, звернувся до суду з позовом про визнання таких рішень недійсними, витребування у відповідача-2 на користь позивача-1 земельної ділянки та визнання недійсним державного акту на право власності відповідача-2 на таку земельну ділянку.

Встановивши дані фактичні обставини у справі, керуючись ст. ст. 9, 21, 79, 116, 149, 152, 202 Земельного кодексу України, ст. ст. 21, 181, 182, 228, 236, 330, 373, 387, 388, 391, 393, 396 Цивільного кодексу України, ст. ст. 34, 59, 60, Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. ст. 1, 2, 20, 50 Закону України "Про землеустрій", господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки прийняття оспорюваних рішень сільської ради та набуття третіми особами права власності на спірні земельні ділянки порушує права та інтереси держави, як власника лісогосподарських земель, адже з державної власності протиправно вибули землі вказаної категорії, у зв'язку з чим державу в особі компетентних органів позбавлено права власності та права користування на землю; оспорюванні рішення сільської ради та державний акт в силу вимог ст. ст. 21, 202, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України порушують публічний порядок через те, що спрямовані на протиправне вилучення з користування держави земельної ділянки; крім того, посилання ТОВ "Сеторі Консалтінг Груп" на те, що від нього як добросовісного набувача власник не має права вилучати набуте ним майно суперечить чинному законодавству, оскільки права ДП "Київське лісове господарство", як особи, яка має речове право на спірне майно, підлягають захисту в порядку ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України, а спірні земельні ділянки, які незаконно перебувають у власності ТОВ "Сеторі Консалтінг Груп", мають бути витребувані на користь державного підприємства.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такі висновки господарських судів є передчасними та зроблені без належного з'ясування всіх обставин у справі з огляду на наступне.

Так, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на той факт, що ТОВ "Сеторі Консалтінг Груп" було подано заяву про застосування строків позовної давності, проте суди не дали оцінки доводам відповідача-2 про позовну давність, лише вказавши, що позовну давність не пропущено.

До того ж суд касаційної інстанції відзначає, що при розгляді справи судами не було враховано практику Верховного Суду України про участь прокурорів і застосування позовної давності до вимог прокурорів за межами трирічного строку.

З огляду на викладене, судами не було досліджено коли ж відбувся факт порушення прав позивача і чи відбувся він взагалі, коли у позивача виникло право на звернення до суду з даним позовом і коли відбулось фактичне звернення до суду з таким позовом.

Також колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині судового рішення навести правове обгрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

В той же час, суд касаційної інстанції, приймаючи до уваги межі перегляду справи, зауважує, що в матеріалах справи відсутні як матеріали прокурорської перевірки або її висновки, так і документи, які б свідчили про її проведення, на які суди посилаються в своїх судових актах.

Також, господарським судам попередніх інстанцій при розгляді справи необхідно було звернути увагу і на ту обставину, що спірна земельна ділянка є предметом іпотеки по договору іпотеки.

Поряд з цим суд касаційної інстанції зауважує, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків у справі щодо застосування ст. 388 Цивільного кодексу України.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що прийняті Підгірцівською сільською радою рішення щодо відведення у власність земельних ділянок є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі в оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Отже, у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, яку викладено в постанові від 11.11.2014 року у справі № 21-405а14, проте господарськими судами попередніх інстанцій враховано не було.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що судам при розгляді справи необхідно було надати оцінку правовідносинам сторін з позиції непорушності права власності особи, з урахуванням, в тому числі, і судової практики Європейського суду з прав людини, як інструменту функціонування Конвенції про захист прав людини і основних свобод, що є частиною національного законодавства України.

Однак, зазначені обставини залишились поза увагою господарських судів попередній інстанцій, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Неповне дослідження фактичних обставин справи та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки доказів та фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій.

Згідно з ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга ПАТ "Європейський газовий банк" на рішення господарського суду Київської області від 01.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 01.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 року у справі № 911/2575/14 - скасувати.

3. Справу № 911/2575/14 направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий суддяВ.С. Божок СуддіО.М. Сибіга І.П. Ходаківська