Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року Справа № 911/1778/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -Бровкін І.О.,відповідача -не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДП "Одеський морський торговельний порт"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015у справі№911/1778/15за позовомДП "Одеський морський торговельний порт"доТОВ "Торгово-фінансовий дім "Navigator"прозобов'язання підписати акт здачі-приймання робіт і виконавчий кошторис та стягнення 53308,27 грн. та за зустрічним позовом про зобов'язання повернути майно та стягнення 158042 грн.встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 11.06.2015 (Лилак Т.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 (судді: Скрипка І.М., Гончаров С.А., Коротун О.М.), в первісному та зустрічному позовах відмовлено повністю у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

ДП "Одеський морський торговельний порт" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати в частині відмови в первісному позові, передати справу на новий розгляд в цій частині до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.15,16,525,549,610,625 ЦК України, ст.ст.193,222 ГК України, ст.ст.32,33,43 ГПК України та ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції не зобов'язував ДП "Одеський морський торговельний порт" подати документи (затверджені директором порту тарифи, на підставі яких розраховувалася вартість усіх послуг, зазначених у виконавчого кошторисі різання, а також акти здачі-приймання робіт (надання послуг) щодо інших супутніх послуг), ненадання яких стало підставою для відмови у задоволенні первісного позову.

Колегія суддів, перевіривши в межах вимог скарги (в частині відмови у задоволенні вимог первісного позову) фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення та постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.10.2014р. між ТОВ "Торгово-фінансовий дім "NAVIGATOR" (замовник) та ДП "Одеський морський торговельний порт" (виконавець) укладено договір №КД-19186, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язується надати послуги замовникові з різання т/х "Капітан Дуде" на металобрухт, а замовник - оплатити такі послуги.

Згідно п.1.2 договору від 17.10.2014 кількісні характеристики наданих за цим договором послуг зазначені в кошторисі попередньої вартості різання т/х "Капітан Дуде" (додаток №1).

Пунктом 3.1 договору від 17.10.2014 сторони погодили, що попередня вартість різання т/х "Капітан Дуде" складає 90871,98 грн., в тому числі ПДВ 20% 15145,2 грн. Вартість робіт визначається на підставі переліку та об'єму виконаних робіт. Виконавець має право оформлювати проміжні акти наданих послуг на дату балансу, які підписуються двома сторонами (п.4.2 договору від 17.10.2014).

Додатком №1 до договору від 17.10.2014 (Кошторис попередньої вартості різання т/х "Капітан Дуде") сторони погодили, що попередня загальна вартість послуг з різання судна складає 90871,18 грн., з них 44886,13 грн. без ПДВ - порізка на металобрухт (одиниця виміру 60 тон).

Пунктом 10.1 договору від 17.10.2014 передбачено, що договір набирає чинності з дня підписання його представниками обох сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.

Відповідачем передано позивачу т/х "Капітан Дуде" відповідно до акту прийому т/х "Капітан Дуде" на порізку від 20.10.2014.

Позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги з порізки на металобрухт т/х "Капітан Дуде" на загальну суму 50000 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) з порізки на металобрухт т/х "Капітан Дуде" на суму 30000 грн. та на суму 20000 грн., які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

Згідно отриманих від виконавця рахунків-фактур №700261 від 05.11.2014 на суму 30000 грн. та №700270 від 12.11.2014 на суму 20000 грн. замовником було оплачено вартість наданих послуг в повному обсязі, всього на 50000 грн.

14.11.2014р. замовником було отримано рахунок-фактуру №700276 від 14.11.2014 на суму 39028,4 грн., складений на підставі акту здачі-приймання робіт (надання послуг) з порізки на металобрухт т/х "Капітан Дуде" від 14.11.2014, який відповідачем не підписаний та не оплачений.

На виконання п.3.4 договору виконавцем з урахуванням актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05.11.2014 і від 12.11.2014, підписаних обома сторонами, та акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 14.11.2014, підписаного лише зі сторони виконавця, складено виконавчий кошторис різання т/х "Капітан Дуде" на загальну суму 89028,4 грн.

Однак, даний виконавчий кошторис різання відповідачем (замовником) не підписано, вартість виконаних робіт та кількість переданого металобрухту останнім заперечується.

При цьому, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження направлення відповідачу акта здачі-приймання робіт (надання послуг) з порізки на металобрухт т/х "Капітан Дуде" від 14.11.2014 та виконавчого кошторису різання т/х "Капітан Дуде".

15.12.2014р. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату боргу та штрафних санкцій №20/1-1704, яка отримана останнім 24.12.2014р., однак, залишена без задоволення.

Вищевикладене стало підставою для звернення виконавця до суду про зобов'язання замовника підписати акт здачі-приймання робіт (надання послуг) з порізки на металобрухт т/х "Капітан Дуде" від 14.11.2014 на суму 39028,4 грн., підписати виконавчий кошторис різання т/х "Капітан Дуде" на суму 89028,4 грн. у запропонованій позивачем редакції, стягнення з відповідача 39028,4 грн. основного боргу, 5643,61 грн. пені, 3% річних в сумі 436,26 грн. та 7200 грн. додаткових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст.16 ЦК України передбачені такі способи захисту цивільних прав та інтересів: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст.20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Пред'явлений позов про зобов'язання сторони договору підписати акт здачі-приймання та виконавчий кошторис не відповідає встановленим законом або договором способам захисту цивільних прав.

Наведене також випливає з вимог ч.ч.1,2 ст.14 ЦК України, згідно яких цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Зокрема, відповідач (замовник послуг) не може бути примушений судом до підписання акта здачі-приймання робіт (надання послуг) та виконавчого кошторису, оскільки відповідні дії вчиняються за вільним волевиявленням кожної із сторін, тобто за їх взаємною згодою.

Крім того, колегія зазначає, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, щодо підписання акту здачі-приймання та виконавчого кошторису, оскільки останні підтверджують наявність або відсутність певних юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати акт та кошторис не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зобов'язання ТОВ "Торгово-фінансовий дім "Navigator" підписати акт здачі-приймання робіт (надання послуг) з порізки на металобрухт т/х "Капітан Дуде" від 14.11.2014 на суму 39028,4 грн. та виконавчий кошторис різання т/х "Капітан Дуде" на суму 89028,4 грн. у запропонованій позивачем редакції.

Крім того, відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 3.2 та 3.4 договору №КД-19186 передбачено, що остаточна вартість різання т/х "Капітан Дуде" визначається за результатами виконаних робіт, які підтверджені відповідними актами, та розраховується згідно тарифів, затверджених директором порту відповідно до діючих норм. Кінцева вартість робіт визначається за фактом виконаних робіт і оформляється виконавчим кошторисом.

Таким чином, враховуючи ненадання позивачем до суду затверджених директором порту тарифів, на основі яких розраховувалася вартість послуг, передбачених виконавчим кошторисом різання т/х "Капітан Дуде", актів здачі-приймання робіт (надання послуг) щодо інших (супутніх) послуг на спірну суму, суди дійшли правомірного висновку про недоведеність заявлених позовних вимог.

Крім того, договір від 17.10.2014 №КД-19186 не містить умов щодо покладання на замовника обов'язку оплачувати інші (супутні) послуги, надання яких виходить за рамки предмета цього договору.

Відтак, апеляційна інстанція дійшла правильного висновку про те, що позивачем до виконавчого кошторису різання т/х "Капітан Дуде" до складу послуг з порізки судна на металобрухт, наданих за договором, включено перелік супутніх послуг без жодного документального підтвердження, в той час як предметом вищезазначених актів здачі-приймання робіт (надання послуг), як підписаних та оплачених на суму 50000 грн., так і спірного акта на суму 39028,40 грн., є лише порізка на металобрухт без надавання будь-яких супутніх послуг.

Колегія відхиляє недоречні посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не витребував від позивача документи (затверджені директором порту тарифи, на підставі яких розраховувалася вартість усіх послуг, зазначених у виконавчого кошторисі різання, а також акти здачі-приймання робіт (надання послуг) щодо інших супутніх послуг), ненадання яких стало підставою для відмови у задоволенні позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст.42,43 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відтак, з системного аналізу положень ст.ст.42,43,33 ГПК України вбачається покладання на сторони тягаря доказування та відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, а також звільнення господарського суду від обов'язку збирання доказів.

Крім того, касаційна інстанція погоджується з правильним висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення з товариства 7200 грн. додаткових витрат, пов'язаних зі здійсненням ДП "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України" розрахунку вагових характеристик судна, оскільки ані договором №КД-19186, ані іншими угодами не було передбачено обов'язку відповідача нести додаткові витрати по здійсненню такого розрахунку.

Разом з тим, враховуючи, що вимоги про стягнення 5643,61грн. пені та 3% річних в сумі 436,26грн. мають похідний характер від вимог про стягнення основного боргу, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні первісного позову повністю.

Інші заперечення заявника зводяться передусім до посилань на неналежну оцінку судами доказів по справі (односторонньо підписані акт здачі-приймання робіт (надання послуг) з порізки на металобрухт т/х "Капітан Дуде" від 14.11.2014 на суму 39028,4 грн., виконавчий кошторис різання т/х "Капітан Дуде" на суму 89028,4 грн.), однак, згідно імперативних приписів ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правомірність відмови в задоволенні зустрічного позову не є предметом даного касаційного оскарження, в зв'язку з чим законність та обґрунтованість судових рішень в цій частині касаційною інстанцією не перевіряється виходячи з меж перегляду справи в порядку касації.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Київської області від 11.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 у справі №911/1778/15 залишити без змін, а касаційну скаргу ДП "Одеський морський торговельний порт" - без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун