ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року Справа № 910/18853/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -Корчагін М.П., Марич П.М., Уільсон Кельвін Лоу,відповідача -Спєров Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТОВ "Арабський енергетичний альянс ЮЕЙ"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.06.2015у справі№910/18853/14 за позовомТОВ "Гео Уелл Сервісез"доТОВ "Арабський енергетичний альянс ЮЕЙ"про стягнення заборгованості за договором підряду ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 04.11.2014 (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 (судді: Чорна Л.В., Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г.), позов задоволено повністю у зв'язку з обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

ТОВ "Арабський енергетичний альянс ЮЕЙ" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду м.Києва, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.837,854,855,882 ЦК України та ст.43 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що, з огляду на випадкове знищення внаслідок аварії, яка сталася 04.10.2012р., всіх робіт, які проводилися позивачем на свердловині №116А в період з 29.09.2012р. по 11.10.2012р. за договором підряду на виконання геофізичних робіт від 29.12.2011 №01-2912/11, результати вказаних робіт неможливо було прийняти, тому звіти та акт здачі-прийняття робіт №8 від 22.01.2013 не були підписані замовником і підрядник не має права вимагати оплати за роботи, знищені без вини сторін. На думку заявника, судами помилково взято до уваги протокол зустрічі спільної робочої групи від 06.12.2012 в якості належного доказу визнання та прийняття замовником робіт на суму 785754,44 грн., оскільки, по-перше, згідно з п.6.1 договору підряду від 29.12.2011 №01-2912/11 підставою для оплати виконаних робіт є підписані сторонами звіти та актів приймання-передачі виконаних робіт, по-друге, даний протокол був спрямований лише на мирне врегулювання спору щодо відшкодування відповідачу збитків, завданих внаслідок аварії.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду м.Києва з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

29.12.2011р. між ТОВ "Гео Уелл Сервісез" (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова компанія "Рудіс" (замовник), правонаступником якого є ТОВ "Арабський енергетичний альянс ЮЕЙ", укладено договір №01-2912/11 підряду на виконання геофізичних робіт, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати своїми силами та з використанням відповідних матеріалів і обладнання геофізичні роботи згідно специфікацій, затверджених сторонами, що після їх підписання стають невід'ємними частинами даного Договору.

Відповідно до п.п.6.1,6.3 договору звіти про виконані роботи оформляються на свердловині і підписуються від замовника його уповноваженими представниками, а від підрядника - начальниками вагонів, які виконували роботи. Замовник оплачує виконані роботи з урахуванням п.5.2 на основі підписаних актів прийому-передачі виконаних робіт. Оплата за виконані роботи здійснюється на поточний рахунок підрядника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання акту-прийому передачі робіт та отримання всіх первинних документів (технічних звітів, податкових накладних і т.д.) замовником. Якщо замовник не отримав у строк вищезазначені первинні документи, Замовник має право не підписувати акти приймання-передачі виконаних робіт та не сплачувати рахунки підрядника.

На виконанням умов договору позивачем на користь відповідача були виконані наступні роботи: 1) у період з 28 серпня 2012 року по 31 серпня 2012 року на свердловині №3А були виконані роботи на загальну суму 146320 грн. Сторонами належним чином оформлено акт здачі-приймання робіт №64 від 4 вересня 2012 року, додаток №1 від 4 вересня 2012 року до акту здачі-приймання робіт №64 із переліком виконаних робіт; (а.с.46,47 т.1); акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відтисками печаток; 2) у період з 29 вересня 2012 року по 11 жовтня 2012 року на свердловині №116А були виконані роботи на загальну суму 785754,44 грн. Позивачем було складено та підписано зі своєї сторони звіт про виконання робіт ВС116А-121001-1001, однак, вказаний звіт не було підписано представником відповідача. Також не підписаним залишився відповідний акт здачі-приймання робіт. Разом з тим, на спільній зустрічі, яка відбулася 06.12.2012 року, сторони погодили факт виконання позивачем робіт на суму 785754,44 грн., які обліковані у акті здачі-приймання робіт №08 від 22.01.2013 року та супутніх документах, що підтверджується протоколом від 06.12.2012 (а.с.49,50,60 т.1). Таким чином, позивачем виконано роботи на 932074,44 грн.

01.09.2014 року між сторонами підписано двосторонню угоду, якою було збільшено вартість геофізичних робіт на 70,2% в зв'язку із збільшенням офіційного курсу НБУ долара США (а.с.175, т.1), з врахуванням якої вартість виконаних робіт позивачем становить 1586390,70 грн. (932074,44 грн. + (932074,44х70,2% ) = 1586390,70 грн.)

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч.4 ст.882 ЦК передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Доказів оскарження акту №08 здачі-приймання робіт (надання послуг) та оплати матеріали справи не містять. За таких обставин, позовні вимоги є документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Касаційна інстанція погоджується з правомірним відхиленням апеляційним судом клопотання відповідача про призначення експертизи для вирішення питання щодо фактичного виконання робіт за актом здачі-прийняття робіт №8 від 22.01.2013, оскільки, по-перше, встановлення реального обсягу виконаних робіт більш як через 2 роки після аварії, внаслідок якої були знищені результати цих робіт, суперечить приписам ст.863 ЦК України. По-друге, як визнається заявником у поданій касаційній скарзі, у справі №910/9532/13 між тими ж сторонами вже призначено експертизу для з'ясування причин аварії на свердловині №116А.

Проте, колегія не може погодитися з передчасними висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

В основу оскаржуваних рішення та постанови судами покладено висновок про те, що на спільній зустрічі, яка відбулася 06.12.2012 року, сторони погодили факт виконання позивачем робіт на суму 785754,44 грн., які обліковані у акті здачі-приймання робіт №08 від 22.01.2013, не підписаному відповідачем, та супутніх документах, що підтверджується протоколом від 06.12.2012 (а.с.49,50,60 т.1). При цьому, відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт, а відмова замовника від підписання акта виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.

Однак, на спірні правовідносини, які виникли між сторонами у зв'язку з неприйняттям замовником геофізичних робіт, виконаних підрядником в період з 29.09.2012р. по 11.10.2012р., та в подальшому випадково знищених внаслідок аварії на свердловині №116А, поширюється дія норм ст.ст.837,854,855,882 ЦК України в їх сукупності, що помилково не враховано судами при вирішенні даного спору.

Так, відповідно до ч.1 ст.837 та ч.1 ст.854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Разом з тим, задовольняючи позов в частині стягнення винагороди підрядника за фактично неодержані замовником результати робіт, судами помилково не враховано імперативні приписи ст.855 ЦК України, згідно яких у разі якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу. Підрядник має право на плату, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи сталися після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи.

Таким чином, норма ч.2 ст.855 ЦК України містить винятки із загальних правил. Так, підрядник має право отримати оплату в разі неможливості закінчення роботи без вини сторін або у разі знищення предмета договору підряду у випадку: 1) передання замовником підряднику матеріалів з недоліками; 2) виконання підрядником вказівок замовника про певний спосіб виконання роботи; 3) коли знищення чи неможливість закінчення роботи настала після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи. Для реалізації права на оплату підрядник має довести виконання ним обов'язків, передбачених ст.847 ЦК України, а також наявність причинного зв'язку між обставинами передбаченими ч.2 ст.855 цього Кодексу, та наслідками.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до п.п.7,8 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України у постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

З матеріалів справи не вбачається та в порушення приписів ст.ст.43,84,101 ГПК України судами не встановлювалася наявність чи відсутність передбачених ч.2 ст.855 ЦК України виняткових підстав для покладання на замовника обов'язку оплатити результати робіт, виконаних в період з 29.09.2012р. по 11.10.2012р., але випадково знищених внаслідок аварії на свердловині №116А, тобто без вини сторін, зокрема, чи передувала аварії обставина пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи.

При цьому, всупереч вимог ст.105 ГПК України апеляційним судом не спростовано належним чином доводи відповідача (апелянта) про те, що, з огляду на випадкове знищення внаслідок аварії, яка сталася 04.10.2012р., всіх робіт, проведених позивачем на свердловині №116А в період з 29.09.2012р. по 11.10.2012р. за договором підряду від 29.12.2011 №01-2912/11, результати вказаних робіт неможливо було прийняти, тому звіти та акт здачі-прийняття робіт №8 від 22.01.2013 не були підписані замовником і підрядник не має права вимагати оплати за роботи, знищені без вини сторін.

Колегія суддів також враховує, що у разі якщо договором підряду було встановлене поетапне виконання робіт і замовник належним чином прийняв результати виконання певних етапів, а після цього сталося випадкове знищення предмета договору до закінчення всієї роботи, підрядник має право отримати винагороду за виконані етапи робіт. Ті ж результати робіт, які замовник не встиг прийняти до знищення предмета договору, оплаті не підлягають.

Вказаний висновок узгоджується з приписами ч.3 ст.882 ЦК України, відповідно до яких замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Водночас, пославшись на ч.4 ст.882 ЦК України в обґрунтування висновку щодо відсутності оскарження та визнання недійсним акта здачі-прийняття робіт №8 від 22.01.2013, підписаного однією стороною (позивачем), суд апеляційної інстанції не дослідив тих обставин, чи є укладений між сторонами договір підряду на виконання геофізичних робіт від 29.12.2011 №01-2912/11 за своєю правовою природою договором будівельного підряду в розумінні ст.875 цього Кодексу. Адже, це має істотне значення в аспекті можливого покладання на підрядника або замовника ризику випадкового знищення результатів виконаних робіт.

Так, відповідно до ст.880 ЦК України віднесення ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта будівництва на замовника або підрядника до його прийняття замовником встановлюється відповідно до вимог закону, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника.

Таким чином, для визначення особи, яка несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта будівництва, вказана правова норма по суті відсилає до ч.1 ст.855 ЦК України, якою встановлено загальне правило, чи інших (спеціальних) законів, за винятком випадків, коли це настає внаслідок залежних від замовника обставин, приклади яких наведено у ч.2 ст.855 цього Кодексу.

З нормою ст.880 ЦК України частково кореспондується положення ч.5 ст.879 ЦК України, згідно якого у разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об'єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором.

Слід зазначити, що в разі достеменного встановлення передбачених ст.ст.855,879,880 ЦК України підстав для покладання на підрядника (позивача) ризику випадкового знищення результату робіт, виконаних в період з 29.09.2012р. по 11.10.2012р., не матимуть істотного значення для правильного вирішення спору посилання судів на протокол зустрічі спільної робочої групи від 06.12.2012 як на належний доказ визнання та прийняття замовником робіт на суму 785754,44 грн. Тим більше, що згідно з п.6.1 договору підряду від 29.12.2011 №01-2912/11 підставою для оплати виконаних робіт є підписані сторонами звіти та акти приймання-передачі виконаних робіт, а не згаданий протокол, який стосується питань врегулювання спору щодо відшкодування відповідачу збитків, завданих внаслідок аварії на свердловині №116А.

Касаційна інстанція також враховує встановлення судами того факту, що спірна сума основного боргу (вартості виконаних робіт) до моменту укладення між сторонами двосторонньої угоди від 01.09.2014 загалом становила 932074,44 грн., з якої 146320 грн. складала вартість робіт, в виконаних позивачем протягом 28-31.08.2012р., та оформлена актом здачі-приймання робіт від 04.09.2012 №64, підписаним обома сторонами, що свідчить про необхідність дотримання замовником вимог ч.3 ст.882 ЦК України, а 785754,44 грн. - вартість неприйнятих у встановленому договором порядку робіт, які були виконані підрядником в період з 29.09.2012р. по 11.10.2012р. та в подальшому знищені внаслідок аварії, хоча й були оформлені актом здачі-прийняття робіт №8 від 22.01.2013, не підписаним відповідачем.

Як роз'яснено в абзаці 1 п.1.12 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з огляду на вимоги ч.1 ст.47 і ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Оцінюючи спірні правовідносини сторін, колегія зазначає, що у зв'язку з укладенням сторонами двосторонньої угоди від 01.09.2014, судами помилково було проіндексовано (збільшено) загальну суму основного боргу (932074,44 грн.) на 70,2% у зв'язку зі зростанням офіційного курсу НБУ щодо долара США, без її належного розмежування за актами здачі-приймання робіт від 04.09.2012 №64 та від 22.01.2013 №8, а пеня, інфляційні втрати та 3% річних нараховувалися на всю проіндексовану суму (1586390,70 грн.).

Таким чином, в порушення вимог ст.ст.43,101,105 ГПК України судами першої та апеляційної інстанцій не здійснено відповідний перерахунок розміру основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Крім того, судами також не надано належної правової оцінки п.8.2 договору підряду від 29.12.2011 №01-2912/11, яким врегульовано порядок відшкодування збитків, завданих внаслідок аварії, в тому числі право замовника зменшити оплату за виконаний обсяг роботи на суму компенсації. Зокрема, судами не досліджено, чи мав замовник підстави для реалізації зазначеного права в розрізі того, що причини аварії можуть бути достовірно встановлені при вирішенні спору у справі №910/9532/13 (між тими ж сторонами), в ході розгляду якої призначено експертизу для з'ясування причин аварії на свердловині №116А.

Відтак, суди попередніх інстанцій в порушення приписів ст.ст.837,855,879,882 ЦК України та ст.ст.43,101 ГПК України передчасно задовольнили позов повністю, хоча мали достатні підстави для самостійного здійснення перерахунку розміру основного боргу та нарахованих на нього сум пені, інфляційних втрат і 3% річних.

Отже, вищенаведене вимагає від суду касаційної інстанції встановлювати фактичні обставини справи, зокрема, стосовно визначення особи, яка несе ризик випадкового знищення внаслідок аварії результатів геофізичних робіт, виконаних позивачем в період з 29.09.2012р. по 11.10.2012р., обумовленої цим відсутності чи наявності у підрядника права вимагати оплати за відповідну роботу, щодо встановлення дійсного розміру проіндексованого основного боргу, а також пені, інфляційних втрат та 3% річних, правомірно нарахованих на суму основного боргу, підлягаючих до стягнення, з проведенням їх обґрунтованого перерахунку, що безумовно виходить за межі перегляду справи в порядку касації (ч.2 ст.1117 ГПК України) та є підставою для скасування оскаржуваної рішення та постанови і передачі справи на новий розгляд до місцевого господарського суду у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням ним обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п.3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на те, вищезгадані порушення норм процесуального права (ст.ст.43,84,101,105 ГПК України), які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, колегія вбачає достатні правові підстави для задоволення скарги шляхом скасування рішення та постанови з передачею справи на новий розгляд до господарського суду м.Києва.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Арабський енергетичний альянс ЮЕЙ" задовольнити.

Рішення господарського суду м.Києва від 04.11.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 у справі №910/18853/14 скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського суду м.Києва.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов В.Цвігун